Рішення № 79994996, 21.02.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 р. Справа № 480/4644/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач, ГУ НПУ в Сумській області), в якій просив:

1) визнати протиправною відмову ГУ НП в Сумській області у задоволенні заяви ОСОБА_1 стосовно підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії за вислугу років;

2) зобов'язати ГУ НП в Сумській області підготувати та направити до органів Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач протиправно відмовив у направленні відповідних документів для призначення пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1999 №2262-ХІІ, оскільки при призначенні пенсії враховував лише календарну вислугу, без включення вислуги в пільговому обчисленні. Вважає, що має право на призначення пенсії за вислугою років, із врахуванням вислуги в пільговому обчисленні, що складає більше 24 років. Крім того, зазначив, що згідно п.12 постанови ПФУ № 3-1 від 30.01.2007 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до обов’язків відповідача відноситься лише обов’язок підготовки та направлення до ГУ ПФУ документів необхідних для призначення пенсії.

Ухвалою суду від 18.12.2018 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву (а.с.31-32), відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Так, зокрема, зазначає, що відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних років і більше. Виходячи з того, що на день звільнення зі служби позивач мав 18 календарних років 04 місяць 11 днів вислуги та не досягнув 45-річного віку, як це передбачено п. «б» статті 12 вказаного закону, відповідач вважає, що підстави для підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України за місцем проживання необхідних документів, для призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень Закону, відсутні.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що у період з 14.08.1997 по 05.11.2018 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах рядового та начальницького складу поліції, що підтверджується копією послужного списку, копією довідки ГУНП в Сумській області від 20.11.2018 №12/М-257 та довідкою від 14.01.2019 №130/12/2102-2019 (а.с.9-21, 25, 39).

Відповідно до витягу з наказу ГУ НП в Сумській області від 01.11.2018 №541о/с, позивача з 05.11.2018 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.23).

Крім того, згідно даного витягу з наказу ГУ НП в Сумській області від 01.11.2018 №541о/с (а.с.23), послужного списку (а.с.9-21), довідки ГУ НПУ в Сумській області від 20.11.2018 №12/М-257 та довідки від 14.01.2019 №130/12/2102-2019 (а.с.25, 39) станом на 05.11.2018 календарна вислуга позивача складає 18 років 04 місяці 11 днів, вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні становить 18 років 04 місяці 11 днів, вислуга років позивача у пільговому обчисленні складає 07 років 02 місяці 1 день.

26.11.2018 з метою підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України відповідних документів для призначення пенсії за вислугу років позивач звернувся до ГУНП в Сумській області із відповідною заявою (а.с.24).

Однак, листом від 06.12.2018 №33/М-72 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність законних підстав щодо оформлення документів та направлення їх до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років з підстави відсутності у позивача календарної вислуги для призначення пенсії за вислугу років (а.с.26-27).

Надаючи правову оцінку, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України визначені в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон), а також регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» ( далі – постанова КМУ №393).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Умови призначення пенсій за вислугу років визначені у статті 12 Закону.

Так, зокрема, відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема:

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону, а саме: до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Відповідно до ст.ст. 17-1, 17-2 Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови КМУ №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служб за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

в) один місяць служби за півтора місяця: час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ на посадах дільничних, старших дільничних інспекторів міліції та працівників підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції (крім центрального апарату Міністерства внутрішніх справ) (абзац виключено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780, пунктом 2 якої установлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не підлягає).

г) один місяць служби за сорок днів: час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Як вбачається із послужного списку, позивач, у період з 08.08.1997 по 05.11.2018 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України (а.с.11-18), зокрема,

- у період з 27.07.2004 по 26.07.2011 – дільничний інспектор міліції.

- у період з 26.06.2014 по 06.11.2015 – старший інспектор взводу патрульної служби міліції.

Крім іншого, позивачу період служби з 08.08.2014 по 06.09.2014, з 17.12.2014 по 16.01.2015, з 16.03.2015 по 16.04.2015, з 16.07.2015 по 16.08.2015, з 15.11.2015 по 16.12.2015, з 15.01.2016 по 03.03.2016, з 16.04.2016 по 02.06.2016, з 02.12.2016 по 30.01.2017, з 30.03.2017 по 02.06.2017, з 31.07.2017 по 29.09.2017, з 28.11.2017 по 25.01.2018, з 29.03.2018 по 31.05.2018, з 03.08.2018 по 30.09.2018 брав участь в антитерористичній операції обраховується, що обчислюється в пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за три як за (а.с.25).

Обґрунтовуючи відмову в задоволенні заяви позивача від 26.11.2018, відповідач у своїй відповіді від 06.12.2018 та у відзиві на позов зазначає, що при призначенні пенсії за вислугою повинна враховуватися лише календарна вислуга років без урахування вислуги в пільговому обчисленні. Тому, оскільки позивач на день звернення з заявою мав календарну вислугу меншу, ніж 24 роки, то він не має права на призначення такої пенсії у розумінні статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однак, із аналізу норм даного Закону та постанови КМУ №393 вбачається, що приписи останніх не ставлять у залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги. Крім того, нормами вказаних нормативно-правових актів не встановлено виключень того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватися до вислуги років для призначення особі відповідної пенсій, а впливають лише на розмір пенсії.

Як уже зазначалося, вислуга позивача в органах внутрішніх справ та Національної поліції України складає: в календарному обчисленні - 18 років 04 місяці 11 днів та у пільговому обчисленні - 07 років 02 місяці 1 день.

Отже, станом на дату звільнення зі служби загальна вислуга позивача становить більше 24 років, що є достатньою підставою для набуття права на пенсію за вислугу років незалежно від віку, відповідно до п. «а» ч.1 ст. 12 Закону. У зв’язку з цим посилання відповідача на норми п. «б» ч.1 ст.12 Закону також є безпідставним.

На переконання суду, відповідач помилково вважає, що позивач на день звільнення не набув права на пенсію за вислугу років, посилаючись на положення статті 12 Закону, не враховуючи при цьому норми статті 17-1 цього ж Закону, яка чітко вказує, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Тобто дана норма є спеціальною по відношенню до статті 12 Закону, яка визначає загальні умови призначення пенсій за вислугу років.

Крім того, подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону та постанови Кабінету Міністрів України № 1522 від 02.11.2006 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007(далі - Порядок № 3-1).

Пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб.

Пунктами 12 і 13 Порядку № 3-1 передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

При прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії (п.п.16, 18 Порядку № 3-1).

Статтею 49 Закону також передбачено, що рішення щодо призначення або відмови в призначенні певного виду пенсії приймають органи Пенсійного фонду України.

Отже, виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії відповідно до вимог Закону.

За таких обставин, суд визнає, що в порушення вимог п. 12 Порядку № 3-1 відповідачем не здійснено оформлення всіх необхідних документів позивача та подання про призначення пенсії (додаток 2) у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії, не ознайомлено з ним позивача і не надіслано їх до ГУПФУ в Сумській області для прийняття відповідного рішення, а фактично відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії з посиланням на відсутність у останнього календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугою років.

Таким чином, відповідач вирішив питання щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії, хоча такі рішення приймають виключно органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, відмовляючи позивачу в направленні до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії за вислугу років, не дотримався вимог Закону та постанови КМУ №393, дане рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги про визнання відмови ГУ НП в Сумській області щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та про зобов’язання ГУ НП в Сумській області підготувати та направити до органів Пенсійного фонду України відповідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (42701, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (40000, Сумська область, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, буд.23, код ЄДРПОУ 401108777) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Сумській області у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області підготувати та направити до органів Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 21.02.2019.

Суддя І.Г. Шевченко