Ухвала суду № 79994853, 21.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/953/19

УХВАЛА

21 лютого 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 (вул. Миколаївська, 31, с. Трояндове, Лиманський район, Одеська область, 67520, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №336-VІІ від 13.02.2019 року 29-сесії Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області 7-го скликання «Про факти порушення сільським головою Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_1 ОСОБА_2 України та законів України, Присяги посадових осіб місцевого самоврядування, прав і свобод громадян та незабезпечення здійснення наданих йому повноважень»;

- визнати протиправним та скасувати рішення №337-VІІ від 13.02.2019 року 29-ї сесії Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області 7-го скликання «Про дострокове припинення повноважень голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_1 в зв'язку із порушенням ОСОБА_2 України та законів України, Присяги посадових осіб місцевого самоврядування, прав і свобод громадян та незабезпечення здійснення наданих йому повноважень та звільнення ОСОБА_1 з займаної посади»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді сільського голови села Трояндове Лиманського району Одеської області з 13.02.2019 року.

19.02.2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії оскаржуваного рішення №337-VII від 13.02.2019 року 29-ї сесії Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області 7-го скликання «Про дострокове припинення повноважень голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_1 в зв'язку із порушенням ОСОБА_2 України та законів України, Присяги посадових осіб місцевого самоврядування, прав і свобод громадян та незабезпечення здійснення наданих йому повноважень та звільнення ОСОБА_1 з займаної посади» - до моменту розгляду даної справи по суті;

- заборони державному реєстратору проводити реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з приводу зміни керівника Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи код ЄДРПОУ 04379686 КОАТУУ: НОМЕР_2) з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) на інших осіб до моменту розгляду даної справи по суті.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що очевидними є ознаки протиправності рішення відповідача, про що свідчить, зокрема, його прийняття під час перебування заявника у щорічній відпустці та голослівні посилання на відсутність відповідей на депутатські звернення депутатів Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, що є підставою, на думку відповідача, порушення заявником ОСОБА_2 України та прав депутатів Трояндівської сільської ради. Також необхідність зупинення дії оскаржуваного рішення №337-VII від 13.02.2019 року зумовлено тим, що наразі відбуваються порушення прав працівників Трояндівської сільської ради на отримання авансу, з підстав, що начальник управління Державної казначейської служби в Лиманському районі Одеської області рахує за неможливим здійснити проплату авансових коштів з підстав буцімто не легітимності підпису позивача в документах поданих на проплату. Крім того, через не проплати коштів за використану електроенергію з тих же підстав казначейством можливе відключення трьох сіл, які перебувають у підпорядкуванні Трояндівської сільської ради (Ставки, Ониськове, Трояндове) від споживання електроенергії, що призведе до припинення подачі води, оскільки водопостачання даних населених пунктів відбувається електричними насосами артезіанських свердловин.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).

Згідно ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.154 КАС України).

Забезпечення позову може застосовуватися лише з підстав, визначених статтею 150 КАС України.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 року №2 надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

З аналізу наведеного вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтована заява сторони, в тому числі, із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.6 КАС України, є принцип верховенства права. За положеннями ст.3 ОСОБА_2 України, ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

З аналізу ст.150 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі.

Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідачів, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідачів, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідачів, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідачів. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язкові сторін.

Суд зазначає, що аналіз заяви про забезпечення позову свідчить про відсутність доказів про реальність загрози можливого виникнення шкоди правам позивача.

Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, з наведених позивачем обставин, якими він обґрунтовує необхідність забезпечення позову, не вбачається наявність підстав забезпечення позову, передбачених ч.2 ст.150 КАС України, які наведено вище.

Забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення вимог або досягнення іншої мети, не пов'язаної з забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, вона складається тільки з тверджень про можливе теоретичне нанесення шкоди інтересам позивача.

Будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, судом не встановлено.

Натомість позивач посилається на можливе порушення прав та інтересів членів територіальної громади, представницьким органом якої є відповідач.

Позивачем у заяві про забезпечення позову не зазначено підстав вважати неможливим захист його прав, свобод або інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, жодним чином не обґрунтовано та не доведено необхідність таких процесуальних дій.

Відповідно до абз. 3 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Тому в разі зупинення дії рішення, що оскаржується, суд фактично продовжить відносини публічної служби до ухвалення рішення по суті спору, що є неприпустимим.

Також суд зазначає, що жодними належними доказами не доведено той факт, що невжиття забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області та заборони проведення реєстраційних дій державним реєстратором, які є предметом оскарження, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З огляду на зазначене, за результатами розгляду заяви про забезпечення позову суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст. 150, 151, 154, 248, 256, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вул. Миколаївська, 31, с. Трояндове, Лиманський район, Одеська область, 67520, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) про забезпечення позову - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Андрухів