Ухвала суду № 79994377, 21.02.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"21" лютого 2019 р. справа № 300/221/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними щодо відмови у нарахуванні до розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 20% надбавки, як особі, що проживає у населеному пункті, що має статус гірського та зобов'язання здійснити перерахунок раніше виплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з нарахуванням 20% надбавки, як особі, що проживає у населеному пункті, що має статус гірського.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ОСОБА_1 19.02.2019 звернувся до суду з клопотанням про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Заяву мотивовано, що на переконання позивача розгляд даної справи становить значний суспільний інтерес, тому вважає, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження на підставі пункту 6 частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України. Значний суспільний інтерес розгляду даної справи обґрунтовано тим, що за наслідками розгляду справи професійні судді, які набудуть права на відставку та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що проживають у населених пунктах України, яким надано статус гірських населених пунктів, не будуть звертатися до суду за захистом свого порушеного права про підвищення 20% розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні". Крім цього, позивач зазначає, що не подавав клопотання, визначене частиною 1 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються Кодексом адміністративного судочинства України (частина 5 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).

У відповідності до пункту 3 частини 6 статі 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей цього Кодексу, серед встановленого, справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Пунктом 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, дана справа відноситься до окремих категорій справ незначної складності, щодо яких статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості розгляду таких справ, серед яких, зокрема розгляд судом малозначних справ за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (у письмовому провадженні).

Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

В свою чергу, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд, серед встановленого, враховує чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Поняття суспільного інтересу частково розкривається в статті 29 Закону України "Про інформацію", у якій міститься перелік інформації, яка становить предмет суспільного інтересу, і, таким чином, є суспільно необхідною. Цей перелік не є вичерпним і включає інформацію, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Однак, суспільні інтереси не можуть бути зведені до інтересів окремих індивідів.

Таким чином, зазначення того, що за наслідками розгляду справи професійні судді, які набудуть права на відставку та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що проживають у населених пунктах України, яким надано статус гірських населених пунктів, не будуть звертатися до суду за захистом свого порушеного права про підвищення 20% розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", не є обставиною, що свідчить про значний суспільний інтерес даної справи, відтак не є підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Європейський суд з прав людини в пункті 41 рішення від 29 жовтня 2015 року в справі "Устименко проти України" (Заява №32053/13) зауважив, що Суд неодноразово постановляв, що спори стосовно пільг, які сплачуються відповідно до систем соціального забезпечення, є суто технічним, а тому їх краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань (рішення у справах "Міллер проти Швеції" (Miller v. Sweeder), заява № 55853/00, п. 29, від 8 лютого 2005 року, та "Шулер-Цграгген проти Швейцарії" (Schuter-Zgraggen v. Switzerland), від 24 червня 1993 року, п. 58, Series А № 263).

Враховуючи вищевказане, оцінивши предмет позову даної справи, яка відноситься до окремих категорій справ незначної складності, визначених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що для повного та всебічного встановлення обставин справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що клопотання позивача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження слід залишити без задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 4, 12, 243, 248, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи №300/221/19 за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу, окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Григорук О.Б.