Рішення № 79993827, 13.02.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10007/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Струтинська Н.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши адміністративний позов адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 до Закарпатської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд із адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 3384/30500/18 від 04.09.2018 року .

Так, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилалася на те, що 04 вересня 2018 року він отримав постанову в справі про порушення митних правил № 3384/30500/18 від 04.09.2018 року. Відповідно до вказаної вище постанови, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — на суму 8 500 грн. Позивач вважає, що постанова в справі про порушення митних правил №3384/30500/18 від 04.09.2018 року винесена відповідачем без повного та належного дослідження всіх обставин справи та наданих ним доказів, а тому є незаконною, і підлягає скасуванню, відповідно й відсутні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив суд визнати незаконною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 3384/30500/18 від 04.09.2018 року з підстав наведених у позові. Також пояснив, що ОСОБА_3 повідомив митницю про неможливість вивезення транспортного засобу ввезеного на територію України для особистого користування належним чином, подавши завчасно відповідну заяву, тому в нього відсутній умисел щодо вчинення порушення митних правил та не вивезення у встановлені строки автомобіля за межі України.

Представник Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні. Пояснив, що ОСОБА_3 мав можливість не порушувати митні правила та вивезти транспортний засіб за межі території України, оскільки не зважаючи на несправність авто є інші способи, наприклад так, і як буксирування чи використання лафети, а надана позивачем довідка про перебування автомобіля на ремонті, що ніби то підтверджує не можливість його вивезення не підтверджує наявність форс – мажорних обставин та обставин непереборної сили.

Заслухавши позицію учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Так із матеріалів справи вбачається, що 04.09.2018 року постановою т.в.о. заступника начальника ОСОБА_4 митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням , гр.України ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України (а.с.8).

Згідно відомостей протоколу про порушення митних правил №3384/30500/18 та постанови про порушення митних правил встановлено, що 28.07.2018 року ОСОБА_3 ввіз на митну територію України через митний пост «Тиса» легковий автомобіль марки «Renault», модель «Laguna» реєстраційний номер Словаччини МІ745ЕІ (а.с.5).

Так, позивач не заперечує факт, що дійсно, ввіз вищевказаний транспортний засіб на територію України, як транспортний засіб особистого користування.

Крім цього, представником позивача було подано до суду документи про те, що 07.03.2018 року ОСОБА_3, до митного органу було подано заяву про неможливість своєчасного вивезення транспортного засобу за межі території України, тобто до складання протоколу та приєднано до неї довідку №122, від 27.07.2018 року про перебування Т/З на ремонті в період з 03.03.2018 року по 27.07.2018 року. (а.с.12).

Відповідно до положень ст. 486 Митного Кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил та запобігання таким правопорушенням.

Згідно з ст. 489 Митного Кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 531 Митного Кодексу України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду.

Так, підставою для притягнення ОСОБА_3 є протокол про порушення митних правил № 3384/30500/18 від 28.07.2018 року, який повинен був бути складений об'єктивно, виходячи з реальних і підтверджених доказів причетності винної особи до порушення митних правил.

Також, в протоколі про порушення митних правил, відповідачем зазначено, що ОСОБА_3, подано заяву від 07.03.2018 року про неможливість своєчасного вивезення транспортного засобу за межі території України, тобто до складання протоколу. Але таку заяву, та приєднану до неї довідку №122, від 27.07.2018 року про перебування транспортного засобу на ремонті в період з 03.03.2018 року по 27.07.2018 року до уваги не взято. В той час це є об’єктивною підставою, у зв’язку з якою транспортний засіб не було в десятиденний термін вивезено за межі території України.

Зазначене виключає умисел в діях та протиправну бездіяльність ОСОБА_3 спрямовані на вчинення порушення митних правил.

У разі відсутності документальних відомостей про таке, звинувачення ОСОБА_3 у вчиненому правопорушенні слід вважати таким, яке за змістом ст. 62 Конституції України ґрунтується виключно на упереджених припущеннях та повинно тлумачитись на його користь.

Обставини на яких ґрунтується вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, є лише припущенням і недоліком в роботі митного органу.

Згідно ст. 529 Митного кодексу України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Митного кодексу України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв’язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень,дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою,з якою це повноваження надано; обґрунтовано,тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь – якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу Адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.5 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Таким чином, оскільки позивач звертався із заявою до Закарпатської митниці ДФС про неможливість вивезення транспортного засобу марки Renault Laguna реєстраційний номер МІ745ЕІ, який був ввезений ним на митну територію України, у зв’язку з тим, що даний автомобіль перебуває на ремонті в автомайстерні, і суд дану обставину визнає непереборною силою як така, що унеможливлює вивезення транспортного засобу з митної території України.

Відповідно до ч.1 ст.460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх - осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 2681 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Що стосується, обставин на які вказує позивач, а саме, що ним порушення митних правил, протиправних, винних дій, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, за що передбачена адміністративна відповідальність - не здійснював, оскільки згідно інформації облікової бази «АСМО Інспектор», та ЄАІС ДФС України, транспортний засіб ввезено на територію України у відповідності до ч.1.ст.381 МК України, тобто як транспортний засіб особистого користування, суд до уваги не бере, оскільки з вимог ч.3 ст. 470 Митного кодексу України передбачено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Згідно ст.95 Митного кодексу України та п.2.2 § IV наказу Держмитслужби України від 17.11.2005 року №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», зареєстрованого в Мінюсті України 25.11.2005 року №1428/11708, встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно;

Відповідно до ч.1 ст.381 Митного Кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Тому, суд вважає, що доводи представника позивача, щодо ввезення ОСОБА_3 транспортного засобу саме для особистого користування, а не комерційного призначення за яке і передбачена відповідальність встановлена вимогами ст. 470 ч.3 Митного кодексу України, на територію України, марки «Renault», модель «Laguna» реєстраційний номер Словаччини МІ745ЕІ, спростовуються матеріалами справи та не узгоджуються із положеннями митного законодавства України.

Керуючись ст.2,п. 3 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 241-246, п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст.487,530 Митного кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3, до Закарпатської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил – задовольнити.

Постанову т.в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_4 від 04.09.2018 року в справі про порушення митних правил №3384/30500/18 про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. – скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України – закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КАС України. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе