Рішення № 79993380, 16.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року Справа № 804/5130/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представників відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу №804/5130/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

27.09.2018р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла з Верховного Суду на новий розгляд адміністративна справа № 804/5130/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.06.2017.

За результатами розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2018р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018р. по справі №804/5130/17 Верховним Судом було прийнято 08.08.2018р. постанову, якою касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"- задоволено частково, вищезазначені постанови судів першої та апеляційної інстанції у справі №804/5130/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

01.10.2018р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про прийняття адміністративної справи до провадження та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 19.10.2018 року.

За результатами підготовчого засідання 19.10.2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.11.2018 року.

В судовому засіданні 09.11.2018 року оголошено перерву до 16.11.2018 року.

16.11.2018р. судом ухвалено рішення у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких відповідачем було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є безпідставними та необґрунтованими, зробленими без урахування всіх фактичних обставин та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України. Позивач зареєстрований платником акцизного податку у 2012 році як виробник бензолу (підакцизного товару) відповідно до п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України в редакції, чинній до 01.01.2016, має ліцензію на виробництво особливо небезпечних хімічних речовин з терміном дії з 08.06.2012 по 08.06.2017. На думку позивача, наявність статусу платника акцизного податку не залежить від того, за якою саме процедурою (на підставі якого підпункту пункту 212.1 ст. 212 Податкового кодексу) особа зареєстрована платником акцизного податку, оскільки особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу), так й особа, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу) сплачують акцизний податок при реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) на підставі п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України. При цьому окрема реєстрація осіб, які реалізують пальне, платниками акцизного податку введена для тих суб'єктів господарювання, які не є виробниками пального, але реалізують (перепродають) таке пальне. Особи, які виробляють пальне на території України, незалежно від його подальшої реалізації, визнавались платником акцизного податку й до 2016 року. Додаткова, повторна реєстрація платником акцизного податку на підстав п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу не передбачена чинним законодавством, а диспозиція п. 117.3 ст. 117 Податкового кодексу України передбачає відповідальність осіб, які взагалі не мають статусу платника акцизного податку, але здійснюють операції з реалізації пального.

Представник позивача, що прибув у судове засідання, позов підтримав, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у заявах по суті справи.

Представники позивача, що з’явились у судове засідання проти задоволення позову заперечували.

Заперечення проти позову, викладені у заявах по суті справи відповідача полягають в тому, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у перевіряємому періоді, не було зареєстроване платником акцизного податку, який реалізує пальне у відповідності до вимог п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України, однак здійснило поставку бензолу покупцю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 8 серпня 2018 року у цій справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при реалізації бензолу без реєстрації як платника акцизного податку за березень-грудень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.05.2017 р. № 45/28-10-46-08/24432974, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.06.2017р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 49 236 357,00 гривень.

Відповідно до акту перевірки від 13.05.2017р. №45/28-10-46-08/24432974, відповідач вважає, що позивач у період, що охоплювався перевіркою, здійснював реалізацію підакцизного товару – бензолу без реєстрації платником акцизного податку, тому до позивача повинна бути застосована відповідальність у вигляді штрафу, передбачена пунктом 117.3 статті 117 Податкового кодексу України.

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» подавало до Офісу великих платників податків ДФС декларації з акцизного податку за січень-грудень 2016 року. Між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (постачальник) та ТОВ «Альтер Групп» (покупець) укладено договір від 19.04.2016 №297S16 на постачання бензолу сирого кам’яновугільного (код УКТ ЗЕД 2707 10 90 00), який відноситься до підакцизних товарів відповідно до пункту 215.1 та підпункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України. Загальний обсяг реалізації бензолу протягом березня-грудня 2016 року становить 4 173 300, 00 кг на суму 41 030 297, 15 грн. Вказані фактичні обставини щодо періоду та обсягів здійснення позивачем вказаних операцій з постачання сторонами не заперечуються.

При цьому, між сторонами існує спір стосовно оцінки правомірності застосування до позивача відповідальності, передбаченої пунктом 117.3 статті 117 Податкового кодексу України. Оцінюючи наявність підстав для застосування до позивача такої відповідальності, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 213.1 статті 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з: реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу; ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України; реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави; реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до пункту 213.3 статті 213 цього Кодексу; обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням пункту 214.6 статті 214 цього Кодексу; реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів; оптового постачання електричної енергії; переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль; реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

В розумінні підпункту 14.1.1411 пункту 14.1 статті 14 ПК України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу. Бензол як вид пального віднесено до підакцизних товарів (підпункт 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПК України). Отже, операції з його реалізації є об'єктом оподаткування акцизним податком.

Реалізація пального для цілей розділу VI ПК України - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (підпункт 14.1.212 пункт 14.1 статті 14 ПК України).

Пунктом 212.1 статті 212 ПК України встановлено перелік платників акцизного податку, до яких віднесено наступні категорії платників податків: особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини; особа - суб'єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України; фізична особа - резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства; особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку; особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 цього Кодексу; особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог; особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов; особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов; особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії; виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії; особа - власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок; особа, яка реалізує пальне.

Пунктом 117.3 статті 117 ПК України передбачено відповідальність у вигляді штрафу за здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом. Таким чином, вказана норма встановлює відповідальність, яка повинна застосовуватися до платників податків, що здійснюють операції з реалізації пального, у випадку не реєстрації їх у якості платників акцизного податку.

Верховний Суд у постанові від 8 серпня 2018 року по даній справі зазначив про те, що, як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, штрафні (фінансові) санкції до позивача були застосовані на підставі пункту 117.3 статті 117 Податкового кодексу України, відповідно до якої, - здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 212.1.1 ст. 212 ПК України, платниками податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України. Стаття 212 «Платники податку» доповнена підпунктом 212.1.15 на підставі Закону України № 909 від 24.12.2015, яким додатково визначено, що платником податку є також особа, яка реалізує пальне.

Тобто, диспозиція даної статті встановлює, що саме факт відсутності реєстрації платником акцизного податку є підставою для застосування штрафних санкцій, а не відсутність реєстрації платника акцизного податку, який реалізує пальне.

Водночас факт наявності реєстрації позивача платником акцизного податку у березні-грудні 2016 року спростовує висновки податкового органу про порушення вимог ст. 117.3 ПК України. Відповідно до акту перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 18.04.2015 р. № 14/28-01-51-03/24432974 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013 Товариство було платником акцизного податку в цей період.

Таким чином, Верховний Суд прийшов до висновку, що відповідальність, передбачена пунктом 117.3 статті 117 ПК України, не може застосовуватися до платника податків у випадку, якщо на момент здійснення відповідних операцій він був зареєстрований платником акцизного податку, незалежно від порядку такої реєстрації.

Частиною 5 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Судом встановлено, що позивач був зареєстрований платником акцизного податку з 2012 року. Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що Міністерством екології та природних ресурсів України видано ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ліцензію серії АВ № 586941 на здійснення виду господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин зі строком дії - 08.06.2012 - 08.06.2017. Крім того, позивач з листопада 2012 року подавав декларації з акцизного податку, що підтверджується наявною у матеріалах справи декларацією позивача з акцизного податку за листопад 2012 року. Факт реєстрації позивача платником акцизного податку не заперечується відповідачем.

Тому, суд дійшов висновку, що позивач був зареєстрований платником акцизного податку у період, що охоплювався податковою перевіркою, проведеною відповідачем. Отже, з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 8 серпня 2018 року, відсутні підстави для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу, передбаченої пунктом 117.3 статті 117 ПК України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано відповідальність у вигляді штрафу, передбачену пунктом 117.3 статті 117 ПК України, правові підстави для застосування якої були відсутні, таке рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (зазначене позивачем у позовній заяві місцезнаходження: 50095, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1; код ЄДРПОУ 24432974) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 11Г; код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0003694615 від 01.06.2017р.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (код ЄДРПОУ 24432974) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) судові витрати в сумі 738 545, 36 грн. (сімсот тридцять вісім тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень тридцять шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 26 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_1