Ухвала суду № 79993341, 21.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання

21 лютого 2019 року

Луцьк

Справа № 140/59/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про участь про участь представника відповідача у судових засіданнях в режимі відео конференції в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Універсам» до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Універсам» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2018 №0019055005.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

19.02.2019 до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, в якому він просить суд проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та постановити ухвалу про участь представника відповідача у судових засіданнях в режимі відео конференції.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відтак, розгляд вказаних клопотань за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Так, пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами п’ятою, шостою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Разом з тим, частинами четвертою, п’ятою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.

Однак, як слідує з матеріалів справи, предмет даного позову не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами четвертою, п’ятою статті 257 КАС України, відповідно до яких дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Клопотання представника відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні обґрунтоване тим, що об’єктивне встановлення усіх обставин по справі можливе виключно у випадку розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Однак, суд вважає такі доводи відповідача є безпідставними з огляду на наступне.

Основним завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин та з’ясування заперечень проти позовних вимог, в той час як предмет спору у справі, що розглядається не потребує жодних уточнень, а заперечення проти позову, разом з доказами, виключно які були покладені в основу оскаржуваного рішення, контролюючий орган в силу положень частини другої статті 77 КАС України зобов’язаний подати суду.

Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев’ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань, їх виступи в ході судових дебатів не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, тому клопотання представника відповідача про участь представника відповідача у судових засіданнях в режимі відео конференції також не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 48, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про участь представника відповідача у судових засіданнях в режимі відео конференції.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В.В. Дмитрук