Ухвала суду № 79993304, 20.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про

розгляд справи за правилами загального позовного провадження

20 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/2778/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства “Ексіма Плюс” до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство “Ексіма Плюс” (далі – ДП “Ексіма Плюс”, позивач) звернулося в суд із позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26 листопада 2018 року № 1000253/35954365 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22 листопада 2017 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), зобов’язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22 листопада 2017 року №2, виписану ДП “Ексіма Плюс”.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) з викликом учасників справи в судове засідання.

15 січня 2019 року до суду надійшла заява представника відповідачів ГУ ДФС у Волинській області та ДФС України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Заява обґрунтована тим, що з врахуванням складності справи, яка має значний суспільний інтерес та з метою правильного застосування норм матеріального права в даних спірних правовідносинах слід об’єктивно встановити усі обставини по справі, що можливо лише при розгляді справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, представник відповідачів зазначає, що розгляд справи має важливе значення для контролюючого органу, оскільки відсутня правова позиція Верховного Суду у даних правовідносинах.

У зв’язку з цим просить розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник відповідачів зазначену заяву підтримала та просила задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даної заяви представника відповідачів, оскільки відсутні підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Вивчивши заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ч.1-3 ст.12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

З наведеного слідує, що розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється щодо справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч.5 ст.12 КАС України).

Частиною 6 статті 12 КАС України визначено, які справи є справами незначної складності, відповідно до пункту 10 цієї частини статті КАС справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відтак, суд під час відкриття провадження у справі може дійти висновку про її незначну складність, однак повинен врахувати умови, за наявності яких розгляд справи має здійснюватися за правилами загального позовного провадження.

Так, відповідно до частини 4 статті 4 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, частиною 4 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Під час відкриття провадження у справі в ухвалі від 29 грудня 2018 року суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки дана справа не належить до категорії справ, вказаних в частині 4 статті 257 КАС України. Наведені представником відповідача обставини не спростовують висновки суду про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, під час якого сторонам також надано можливість подавати додаткові докази та пояснення, а відсутність судової практики Верховного Суду в даній категорії справ, як зазначає представник відповідачів, не є підставою для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Відтак, враховуючи характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, предмет доказування та склад учасників справи, думку представників сторін, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про необхідність продовження розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, а тому відмовляє представнику Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 12, 248, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства “Ексіма Плюс” до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали буде складено 21 лютого 2019 року.

Суддя В.Д. Ковальчук