Ухвала суду № 79993270, 20.02.2019, Воловецький районний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Справа № 300/149/19

Провадження № 1-кс/300/70/2019

20.02.2019 р. смт. Воловець

Слідчий суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Вотьканич В.А. за участю секретаря судового засідання Іванової Н.Я.,

Інші участини кримінального провадження:

прокурор - Поличко О.М.,

третя особа - ОСОБА_1

представник третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши клопотання прокурора Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратуриЗакарпатської області радника юстиції ОСОБА_3, про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070090000034 від 15.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

До провадження Воловецького районного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070090000034 від 15.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1, близько 01 години 20 хвилин 15.02.2019 року керуючи легковим автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом по ґрунтовій дорозі в напрямку перехрестя вулиць Суворова та Молодіжна в смт. Воловець Воловецького району, зі сторони урочища «Каковець», допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, 43, Воловецього району, який внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події.

15.02.2019 року слідчим відділенням Воловецького ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області відомості по цьому факту було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070090000034 від 15.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

15.02.2019 року громадянин ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України і під час затримання було вилучено одяг в якому він перебував на місці події, а саме: куртку синього кольору з чорними та сірими вставками, светр темного кольору, сині джинсові штани та коричневі туфлі.

Захисник третьої особи ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, проте надала суду заяву про розгляд клопотання без її участі, проти задоволення клопотання про накладення арешту не заперечує.

Прокурор Поличко О.М. подав до суду заяву про розгляд клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні за №12019070090000034 від 15.02.2019 р. без його участі. Просив клопотання задовольнити, покликаючись на обставини та докази наведені в ньому, тому на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Перевіривши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

У відповідності з ч.2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно з положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Постановою старшого слідчого СВ Воловецького ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_5 від 15 лютого 2019 року, тимчасово вилучене майно, зокрема, куртка синього кольору з чорними та сірими вставками, светр темного кольору, сині джинсові штани та коричневі туфлі, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12019070090000034 від 15.02.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, передбачено що арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Враховуючи, що одяг ОСОБА_1 в якому він перебував на місці події, а саме куртка синього кольору з чорними та сірими вставками, светр темного кольору, сині джинсові штани та коричневі туфлі, зберегли на собі сліди вчинення кримінально правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, з метою проведення повного, всебічного, неупередженого, об’єктивного досудового розслідування кримінального провадження, проведення судової імунологічної експертизи, необхідно обмежити фактичного володільця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 у користуванні та розпорядженні ним на час проведення досудового розслідування. На підставі наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно є підставним та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 167, 168, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_3, про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070090000034 від 15.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно зокрема, на куртку синього кольору з чорними та сірими вставками, светр темного кольору, сині джинсові штани та коричневі туфлі, які вилучені 15.02.2019 року у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, Воловецького району Закарпатської області, із забороною їх використання та розпорядження.

Слідчому Воловецького ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 забезпечити зберігання арештованого майна.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на підставі ч.1 ст. 175 КПК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів після її оголошення.

Слідчий суддя Вотьканич В.А.