Ухвала суду № 79993263, 21.02.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/174/19

Провадження № 2/265/595/19

У Х В А Л А

21 лютого 2019 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_2 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ліга» про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

14 січня 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача в особі ОСББ «Ліга» про визнання права власності на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 в Лівобережному районі міста Маріуполя.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області 15 січня 2019 року зазначений позов було залишено без руху із наданням десятиденного терміну для усунення виявлених недоліків, копія якої отримана позивачем 26.01.2019.

Залишаючи позов без руху, суд встановив його невідповідність вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та вказав на необхідність: зазначення позивачем ціни позову із наданням відповідних доказів на її підтвердження; сплати позивачем відповідного судового збору з урахуванням вже сплаченого; наведення розрахунку понесених та очікуваних судових витрат, пов’язаних із розглядом справи; зазначення позивачем доказів на підтвердження правомірності набуття права власності на спірну нерухомість, якою обґрунтовано позов; наведення позивачем посилань на обставини, що можуть свідчити про порушення, невизнання чи оспорювання прав і законних інтересів позивача саме з боку ОСББ «Ліга».

04 лютого 2019 року від позивача ОСОБА_2 надійшла заява, за змістом якої позивач виражає свою незгоду із позицією суду, викладеною в ухвалі від 15.01.2019, зокрема, що стосується визначення ціни позову виходячи з дійсної вартості нерухомого майна, визнання права власності на яке вимагається. Свою незгоду обґрунтовує тим, що положеннями Цивільного процесуального кодексу України в редакції 1963 року не було передбачено обов’язку визначати ціну позову виходячи з дійсної вартості кооперативних квартир, а лише будинків, що належать громадянам на праві власності. Положення ж нової редакції ЦПК України в частині визначення ціни позову про визнання права власності на нерухоме майно виходячи з його дійсної вартості, на думку позивача, є звуженням його законних прав, що є порушенням ст.ст. 22, 55, 58, 64 Конституції України. Щодо необхідності зазначення у позові інших відомостей, на які звернув увагу суд, вважає, що позов містить всі необхідні відомості та посилання.

Дослідивши доводи позивача, викладені у пред’явленій на виконання судової ухвали заяві, суд встановив наступне.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, перелік документів, що додаються до неї, визначено положеннями ст.ст. 175, 176, 177 ЦПК України в редакції 2004 року (з наступними змінами).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову визначається відповідно до вимог ст. 176 ЦПК України, у даному випадку дійсною вартістю нерухомого майна, визнання права власності на яке вимагається.

Визначення поняття «дійсна вартість майна» на сьогодення відсутнє у чинних нормативно-правових актах України. При цьому найбільш змістовне і доступне для вільного розуміння визначення цього поняття викладено у пп. «а» п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», яким визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Разом зі тим, відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

В сенсі наведених норм посилання позивача на положення Цивільного процесуального кодексу України в редакції 1963 року в частині визначення ціни позову є безпідставними і надуманими.

Суд також вважає необхідним звернути увагу позивача на те, що незгода із процесуальними рішеннями суду може бути підставою для їх оскарження в порядку, визначеному Розділом V ЦПК України.

Щодо необхідності зазначення за змістом позову інших відомостей, на які звернуто увагу позивача в ухвалі від 15.01.2019, суд роз’яснює, що вичерпний перелік відомостей, які повинні міститись у позовній заяві, а також випадки, у яких такі відомості не зазначаються, визначено статтею 175 ЦПК України.

Такі відомості мають наводитись саме за змістом позовної заяви, її первісної чи подальших уточнених редакцій тощо, які відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України мають подаватися до суду із їх копіями відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

У даному ж випадку вимоги ст. 175 ЦПК України при зверненні до суду позивачем у повному обсязі дотримані не були і заявою, поданою 04.02.2019, дані вимоги не виконано.

Відтак, суд вважає, що недоліки позовної заяви та вимоги, визначені ст. 175 ЦПК України, позивачем не усунуто взагалі.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, зважаючи на те, що недоліки позовної заяви позивачем ОСОБА_2 у встановлений судом строк не усунуто, позов вважається неподаним і підлягає поверненню.

За таких обставин, керуючись ст. 185 ЦПК України, –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ліга» про визнання права власності на нерухоме майно – вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз’яснити позивачеві право на повторне звернення до суду із даним позовом після усунення обставин, що стали підставою для його повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала складена 21 лютого 2018 року.

Суддя __________ А.М. Вайновський