Рішення № 79992430, 13.02.2019, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/58/2019

ЄУН 229/4152/18

РІШЕННЯ

іменем України

13 лютого 2019 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

третя особа - страхова компанія ПрАТ "СК Аско ДС",

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_5, з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду, заподіяну транспортному засобу Volkswagen Polo, державний номер АН 2022КС, в розмірі 28889, 80 грн., витрати пов'язані з оплатою проведення товарознавчої експертизи в сумі 1000 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., оплату пов'язану з наданням юридичної допомоги в сумі 5000,00, на загальну суму 44889,80 грн.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що 25.05.2018 року ОСОБА_7, керуючи зазначеним автомобілем, який належить ОСОБА_8, при виконанні маневру при повороті на вулицю ОСОБА_9 скоїла наїзд на перешкоду, яка знаходилась праворуч в зоні необачності, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні ушкодження.

При розгляді протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 в судовому засіданні був допитаний в якості свідка працівник ОСОБА_10 цеху електрозв'язку ОСОБА_11, який пояснив, що 25.05.2018 року вони виконували роботи на перехресті вул. ОСОБА_9 в районі будинку № 5, з колодязя електромереж була витянута бетонна кришка та покладена на проїжджу частину без встановлення знаків про аварійні роботи, або будь-яких огороджень місця роботи.

У зв'язку з отриманням транспортним засобом механічних ушкоджень позивачеві спричинено матеріальну шкоду.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 17 вересня 2018 року було прийнято позовну заяву ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_10 цеху електрозв’язку № 9 «Укртелеком» про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання (а.с.28-29).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2018 року відповідача ОСОБА_10 цех електрозв’язку №9 «Укртелеком» було замінено на належного відповідача юридичну особу публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (а.с. 85-86).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 12 листопада 2018 року підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 97-98).

З наданого відповідачем відзиву вбачається, що із заявленими вимогами позивача він не погоджується. Щодо обставин події, яка мала місце 25 травня 2018 року зазначає, що дійсно у вказану дату працівниками станційно-лінійної дільниці № 4 м. Дружківка комбінованого центру телекомунікацій № 541 м. Краматорськ кабельником-спаювальником ОСОБА_11 та електромонтером ОСОБА_12 виконувався наряд з усунення пошкоджень кабеля електрозв’язку в кабельному колодязі, що розташований на трав’яному покритті по вул. Ярослава Мудрого поряд з перехрестям з вул. Косарєва в м. Дружківка. Також поряд з колодязем росте дерево, яке затуляє його видимість з боку вилиці Косарєва. Зазначений колодязь зазвичай закритий важкою габаритною бетонною пробкою. На момент робіт бригада працівників підняла цю бетонну пробку й поклала її поряд з колодязем на відстані 15 см від нього. При цьому, було вжито заходів проти скочування пробки на проїзну частину: під неї підкладено камені. Працівники почергово спускалися до колодязя, потім знову піднімалися на поверхню, проводячи необхідні ремонтні роботи. За деякий час вони почули звук, схожий на скрегіт металу по бетонній поверхні. Озирнувшись навколо, побачили, як автомобіль білого кольору проїхав повз місця виконання робіт. Після того з нього вийшла жінка, яка пояснила, що вона хотіла припаркуватися неподалік місця виконання робіт. Але там вже стояв інший автомобіль. Тож вона, не роздивляючись навколо, інстинктивно різко завернула за дерево, де знаходився колодязь ПАТ «Укртелеком», та здійснила наїзд на бетонну пробку, що лежала на трав’яному покритті поряд з проїзною частиною. На місце пригоди було викликано наряд поліції, а також керівника станційно-лінійної дільниці № 4 м. Дружківка ОСОБА_3, який зробив фотозйомку місця події в присутності всіх учасників. Поліція оглянула місце пригоди, склала відповідні протоколи: щодо жінки-водія за ст. 124 КУпАП та щодо працівника ПАТ «Укртелеком», який був страшим на місці проведення робіт, за ч. 3 ст. 140 КУпАП. Керівник робіт, кабельник-спаювальник ОСОБА_11 визнав свою провину у недотриманні правил виконання робіт в пішохідній зоні та 04.06.2018 року добровільно сплатив штраф. Отже, на думку відповідача ОСОБА_7 не дотримувалася вимог ПДР України та з власної ініціативи спричинила пошкодження автомобіля позивача. Також, відповідач звертає увагу на те, що намір зупинити транспортний засіб на трав’яному покритті (газоні), суперечить вимогам п. 15.10. ПДР України, яким це категорично заборонено. Крім того, відповідач не погоджується з висновком експерта експертного автотоварознавчого дослідження, вважає що він не відповідає вимогам методики товарознавчої експертизи, оскільки до проведення огляду не було залучено заінтересовану особу, тобто до кого позивач пред’являє вимоги щодо відшкодування шкоди. Відсутній причинно-наслідковий зв’язок між діями працівників ПАТ «Укртелеком», які проводили ремонтні роботи та спричиненням пошкоджень автомобілю позивача, які виникли в результаті недбалої повідінки водія – ОСОБА_7 На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 49-51).

Представник позивача надав відповідь на відзив, яка обгрунтовується тим, що працівниками ПАТ «Укртелеком» роботи проводилися з порушенням нормативів щодо обладнання на вулицях місць провадження робіт, що гарантує безперешкодний і безпечний рух. Працівник ОСОБА_11 визнав свою провину. Постановою Дружківського міського суду від 25 червня 2018 року провадження відносно ОСОБА_7 за ст. 124 КУпАП було закрито в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Дана постанова не була оскаржена у встановленому порядку та набрала законної сили. Вказує, що відсутні підстави для визнання висновку експерта неправдивим, а визначення причинно-наслідкового зв’язку між подіями та ушкодженнями автомобіля, його складових частин не належить до компетенції автотоварознавчої експертизи, а є прерогативою трасологічної експертизи. Крім того, не погоджується з твердженням відповідача про те, що відсутній причинно-наслідковий зв’язок між діями працівників ПАТ «Укртелеком», які проводили ремонтні роботи та спричиненням пошкоджень автомобілю позивача, оскільки працівник ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_11 визнав свою провину в недотриманні правил виконання робіт та добровільно сплатив штраф (а.с. 79-80).

В запереченнях відповідач посилається на те, що суб’єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка безпосередньо бере участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, є наслідком порушення Правил дорожнього руху. Зазначене узгоджується з п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року. Звертає увагу, що працівники відповідача не були учасниками дорожньо-транспортної пригоди, Правила дорожнього руху не порушували. Вважає, що у позивача взагалі відсутні підстави для звернення до суду з вимогами до відповідача про відшкодування шкоди, завданої його транспортному засобу в результаті ДТП, коли самого ДТП не було, що встановлено судом та відсутні учасники події. Вважає, що водій ОСОБА_7 скоїла наїзд на пробку колодязя, чим самостійно спричинила шкоду автомобілю позивача. Вказує, що зважаючи на те, що до проведення огляду не було залучено заінтересовану особу, тому висновок судового експерта є доказом, який отримано із порушенням вимог законодавства України (а.с. 88).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтвердив обставини викладені в позовній заяві та просив її задовольнити з підстав викладених в ній.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, зазначила, що вони є необгрунтованими та обставини на які посилається позивач в позовній заяві - недоведеними та не відповідають дійсності, просила відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Обгрунтовує свою позицію таким, в матеріалах справи відсутні докази, що на момент зіткнення автомобіль позивача мав механічні пошкодження. Матеріали експертизи на мають інформації внаслідок якої саме ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. З невідомих причин, представників ПАТ «Укртелеком» не було запрошено для участі у проведенні експертизи, крім того позивачем не було направлено відповідачу будь-якої претензії щодо відшкодування матеріальної шкоди. Також в матеріалах справи відсутня інформація про отримання позивачем страхових виплат. В порушення ч. 7 ст. 102 ГПК України висновок експерта не містить інформації, що експерт був попереджений про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. На момент подання позовної заяви, автомобіль позивача було відремонтовано. В матеріалах справи взагалі відсутні належні докази щодо заподіяння моральної шкоди позивачу. Щодо витрат на правничу допому, зазначає, що вони є завищеними та необгрунтованими.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримав позицію ОСОБА_4 та дав аналогічні пояснення, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи страхової компанії ПрАТ "СК Аско ДС" в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, своєчасно, проте надав заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши думку сторін, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 353923 від 25.05.2018 року о 13-20 год., в м. Дружківка, вул. Я.Мудрого, в районі буд. 55, водій ОСОБА_7, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_1, не була уважною, не слідкувала за дорожньою обстановкою, внаслідок чого скоїла наїзд на перешкоду, задівши устрій колодязя, заподіявши механічні пошкодження транспортному засобу, чим порушила вимоги п. 2.3 б Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а.с. 10).

Пунктом 2.3 б Правил дорожнього руху України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 25 червня 2018 року у справі ЄУН 229/2158/18 провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 було закрито оскільки суд прийшов до висновку про відсутність вини ОСОБА_7 в дорожньо-транспортній пригоді (а.с. 9).

Вину інших осіб в події, яка сталася 25 травня 2018року постановою суду від 25 червня 2018року у справі ЄУН 229/2158/18 не встановлено.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що 25.05.2018 року ним виконувався наряд з усунення пошкоджень кабеля електрозв’язку в кабельному колодязі, що розташований на трав’яному покритті по вул. Я.Галана поряд з перехрестям з вул. Косарєва в м. Дружківка Донецької обл. За деякий час він почув звук, схожий на скрегіт металу по бетонній поверхні. Озирнувшись навколо, побачив, як автомобіль білого кольору проїхав повз місця виконання робіт та зупинився на відстані 2-3 метрів від бетонної пробки. Після того з нього вийшла жінка, яка пояснила, що вона хотіла припаркуватися неподалік місця виконання робіт.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що 25.05.2018 року він працював по вул. Я.Галана у м. Дружківка, здійснюючи ремонт кабеля електрозв’язку в кабельному колодязі на перехресті вул. Косарева – Юрченко. У зв’язку з цим, необхідно було підняти бетонну пробку та поставити її біля колодязя. Після цього він почув звук, схожий на скрегіт металу по бетонній поверхні. Побачив, як автомобіль білого кольору проїхав повз місця виконання робіт та зупинився поруч з бетонною пробкою. Далі було викликано наряд поліції та поліцейськими відносно нього було складено протокол за те, що він не обмежив місце проведення робіт за ч.3 ст. 140 КУпАП. Безпосередній причинно-наслідковий зв’язок між його діями та завданими транспортному засобу позивача механічними пошкодженнями відсутній.

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 не бачили безпосередньо зіткнення автомобіля з бетонною кришкою, а тому не змоли підтвердити, в якому стані був автомобіль до цього зіткнення, чи мав транспортний засіб вже пошкодження, чи не мав.

Згідно ч. 3 ст. 140 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_11 був притягнутий до адміністративної відповідальності саме за ч.3 ст 140 КУпАП (а.с.58)

Отже органом, який притягав ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності не встановлено, що внаслідок дій свідка відбулося пошкодження транспортного засобу позивача, як то передбачає частина 4 ст. 140 КУпАП - порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її задала.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти:

Неправомірність поведінки особи.

Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

В пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 11 вищевказаної Постанови, зазначено, що за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи.

Згідно пп. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Суд звертає увагу, що будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність причинно-наслідкового зв’язку між діями працівників ПАТ «Укртелеком» та завданими транспортному засобу механічними пошкодженнями суду не надано.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_7 , які вона надавала в судовому засіданні 25 червня 2018року під час розгляду справи ЄУН 229/2158/18 - кущ перешкоджав огляду дороги при здійсненні маневру.

Проте, навіщо ж вона здійснювала маневр в зону необачності, представник позивача пояснив, що мала намір припаркувати машину.

Суд враховує, що незважаючи на те, що працівника ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_11 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не обмежив рух транспортних засобів при виконанні ним відповідних робіт, відсутній причинно-наслідковий зв’язок між його діями та завданими транспортному засобу позивача пошкодженнями, оскільки працівник відповідача не був учасником дорожньо-транспортної пригоди, Правила дорожнього руху не порушив. Винних осіб в результаті ДТП у встановленому законом порядку не встановлено. Органом, який притягав ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності не встановлено, що внаслідок дій свідка відбулося пошкодження транспортного засобу позивача, як то передбачає частина 4 ст. 140 КУпАП.

Згідно висновку експерта № 330/06 експертного автотоварознавчого дослідження за фактом заподіяння ушкоджень автомобілю VOLKSWAGEN POLO, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 25 червня 2018 року, вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля VOLKSWAGEN POLO, реєстраційний номер НОМЕР_1, в цінах на дату виконання цього дослідження, становить: 28889,80 грн.(а.с. 16-20).

Вказане вище також підтверджується калькуляцією відновлювального ремонту №2022 від 21.06.2018 року (а.с. 20 – зворотній бік, 21, 22).

Однак, суд критично оцінює вищезазначений висновок експерта та додані до нього розрахунки з огляду на те, що в розумінні положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, однак в даному випадку суд не має можливості це зробити, оскільки вказаний вище доказ має суттєві недоліки. А саме: висновок експерта датований 13 червня 2018 року, хоча зазначена подія мала місце 25 травня 2018 року, тобто період між подією та датою проведення експертного дослідження становить майже три тижні, що не може виключати того, що після 25 травня 2018 року транспортний засіб позивача не міг отримати інших пошкоджень, що в свою чергу може виходити за межі підстав позову. Крім того, в питанні яке було поставлено на експертне дослідження взагалі не зазначено в результаті якої саме ДТП заподіяно механічні пошкодження автомобілю позивача, коли ця подія мала місце та не викладено жодних обставин події. Також, враховуючи те, що позивач мав намір отримати висновок автотоварознавчої експертизи для пред’явлення позову до відповідача, заінтересованих осіб, в даному випадку представників ПАТ «Укртелеком», не було запрошено для участі у проведенні експертизи. В порушення ч. 7 ст. 102 ГПК України висновок експерта не містить інформації, що експерт був попереджений про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Під час розгляду справи представник позивача пояснив, що фактично на день розгляду справи автомобіль відремонтований, але доказів на підтвердження фактичних витрат на ремонт транспортного засобу , суду не надав.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд вказує на наступне.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає серед іншого у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до пунктів 1 та 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як вбачається з роз’яснень п. п. 3, 7,9 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. (із змінами, внесеними згідно з постановою № 5 від 25.05. 01р.) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач при обгрунтуванні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди посилається на те, що йому було шкода свого автомобіля якому не має й року користування, було порушено нормальний уклад життя і нормальні життєві стосунки позивача.

Однак, суд не приймає зазначені доводи позивача з огляду на те, що будь - яких доказів на підтвердження того, що завдана моральна шкода ОСОБА_5 полягає саме в тому, про що зазначає позивач, суду не надано. Крім того, суд наголошує, що в судовому засіданні не встановлено вину відповідача, причинно-наслідкового зв’язку між діями працівників ПАТ «Укртелеком» та завданими транспортному засобу механічними пошкодженням, що виключає підставу стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивача.

Враховуючи те, що обставини, на які посилалась сторона позивача у позовній заяві не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а стороною відповідача надано обгрунтовані докази на підтвердження підстав своїх заперечень, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За положеннями ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати , пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підситав для задоволення вимог щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, відповідно з відповідача на користь позивача судові витрати на проведення автотоварознавчої експертизи та правничу допомогу не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2,4,5,10-13,76-83,89,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 13 лютого 2019 року.

Суддя: Т.Л.Панова

Повний текст рішення складено та підписано 21 лютого 2019 року.

суддя: Т.Л. Панова