Рішення № 79992180, 21.02.2019, Волноваський районний суд Донецької області

221/8183/18

2-о/221/43/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року

Волноваський районний суд, Донецької області

У складі: головуючого: судді - Писанець Н.В.

При секретарі - Метьолкіній Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волноваха цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Новоандріївська сільська рада Волноваського району Донецької області про встановлення факту родинних відносин та факту спільного проживання на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та факту спільного проживання на час відкриття спадщини і доводи мотивує тим, що 27.11.2015 року у селі Кирилівка Волноваського району Донецької області помер її рідний дядько - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НО №919401, виданим 01.12.2015 року виконкомом Новоандріївської сільської ради Волноваського району Донецької області, актовий запис № 16.

Після його смерті залишилася спадщина - земельна ділянка, призначена для ведення товарного особистого селянського господарства, яка розташована на території Петрівської сільської ради, відповідно до Державного ОСОБА_3 на право на земельну ділянку Серії ЯЕ № 697446 від 18.12.2007 року, виданого на підставі Розпорядження голови Волноваської районної державної адміністрації № 733 від 03.09.2007 року, загальною площею 2,00 гектара, кадастровий номер 1421586000-03-000-1028.

Враховуючи, що її дядько, ОСОБА_2, був похилого віку, інвалідом 2-ї групи, про що свідчить Посвідчення Серія АГ № 916834, у зв’язку з тривалою хворобою потребував постійного догляду, то вона, ОСОБА_1, з 2008 року переїхала жити до будинку, який належить її мамі за адресою: с. Кирилівка, вул. Победи, буд. 16, де мешкає і по теперішній час, де був зареєстрований її померлий дядько, але залишається зареєстрованою в ІНФОРМАЦІЯ_1 за іншою адресою, тобто більше п’яти років фактично вони проживали однією сім’єю з її померлим дядьком. Вона, ОСОБА_1, згідно ч.1 ст.1268 ЦК України фактично прийняла спадщину, та фактично вступила в володіння та управління спадковим майном після смерті її рідного дядька, ОСОБА_2, після його смерті займалась його похованням, підтвердженням даному факту є Довідка № 360 від 22.03.2016 року, яка видана виконкомом Новоандріївської сільської ради Волноваського району Донецької області. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину у померлого немає, про що свідчать відмови від прийняття спадщини інших спадкоємців.

Але коли вона звернулась до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину після померлого дядька, то з’ясувалось, що з наданих нею документах не прослідковуються родинні стосунки проміж нею, ОСОБА_1, та її померлим дядьком, ОСОБА_2. Тому вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

В заяві також зазначає, що факт їхніх родинних відносин з померлим ОСОБА_2 можуть підтвердити численні свідки, наявність яких у суд вона буде мною забезпечено. По вказаному факту може пояснити наступне. 25 липня 1967 року її мама одружилась з її батьком, та взяла прізвище чоловіка, тобто «Герасименко», про що свідчить свідоцтво про одруження ІІ-АГ № 133199, в якому зроблено запис, що 25.07.1967 року одружились «ОСОБА_4 и ОСОБА_5», всі записи зроблено на російській мові. В її свідоцтві про народження 1У-НО №433992 зроблено запис, що «10.11.1980 года родилась ОСОБА_6», в графі батьки вказано «ОСОБА_4 и ОСОБА_5», всі записи зроблені на російській мові. В свідоцтві про народження її померлого дядька Серія ІІІ-СГ № 369314 від 21.12.1983 року зроблено запис на українській мові що «03.02.1939 року народився ОСОБА_2», в графі батьки зазначено мати «Кічанич Єва Юріївна», та батько «Кічанич Микола Харитонович», а у військовому квитку НУ № 4435106, який належить її померлому дядьку, в якому всі записи зроблені на російській мові прізвище його власника вказано як «Кичанич Михаил Николаевич». При цьому в свідоцтві про народження її мами Серія ІУ-УР № 509115 від 17.03.1961 року всі записи зроблені на українській мові, але зазначено, що «10 жовтня 1949 року народилась ОСОБА_7», в графі батьки зазначено мати «Кичанич Єва Юріївна», та батько «Кичанич Микола Харитонович», що дає підстави вважати, що в даних документах прослідковується помилка при переведенні прізвища її померлого дядька та дівочого дошлюбного прізвища мами заявника з російської мови на українську. Також в якості доказів, які підтверджують факт помилки при викладенні прізвища її померлого дядька є свідоцтво про народження її рідної тітки Серія ЯК №410947 від 25.05.1954 року, в якому вказано, що «11.02.1954 года родилась ОСОБА_8», в графі батьки вказано «ОСОБА_9 и ОСОБА_10», всі записи зроблені на російській мові, та свідоцтво про укладення шлюбу її рідної тітки Серія І-ЖД №317875, в якому є запис, що 12.10.1974 року одружились «ОСОБА_11 и ОСОБА_8», всі записи зроблені на російській мові. У зв’язку з чим, вона звернулася до суду і просить встановити факт родинних відносин між нею та її дядьком ОСОБА_2 та встановити факт спільного проживання по день смерті дядька.

В судове засіданні заявник ОСОБА_1 не з’явилася, в заяві просила розглянути справу за її відсутності, на задоволенні заяви наполягала.

Представник заінтересована особа Новоандріївська сільська рада Волноваського району Донецької області в судове засідання не з’явився, але подали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 268 ч.5 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписамич.2ст.315ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року зазначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Як вбачається з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем проживання з ним однією сім’єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.

Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012№ 296/5 у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка с. Кирилівка Волноваського району Донецької області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, що вбачається з відмітки про реєстрацію на дванадцятому аркуші паспорту громадянина України серії МЕ №414614 виданого Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області 20.04.2004 року (а.с. 4).

В свідоцтві серії ІV-НО про народження заявника ОСОБА_1, 10.11.1980 року вбачається, що в графі батьки російською мовою зазначено: отец – ОСОБА_4, мать – ОСОБА_12 (а.с. 6).

Зі свідоцтва про смерть серії І-НО № 919401 вбачається, що ОСОБА_2 помер 27.11.2015 року, про що Новоандріївською сільською радою Волноваського району Донецької області 01.12.2015 року складено відповідний актовий запис №16 (а.с. 7).

Із наявного у матеріалах свідоцтва серії НІ-СГ № 369314 про народження ОСОБА_2, 03.02.1939 року вбачається, що в графі батько вказано ОСОБА_13, мати ОСОБА_14 (а.с.10).

Також вбачається, що військовий квиток серії НУ № 4435106 виданий Волноваським РВК Донецької області 13.09.1966 року на ім’я (російською мовою) ОСОБА_15 (а.с.11).

Зі свідоцтва серії ІV-УР № 509115 про народження ОСОБА_16, 10 жовтня 1949 року вбачається, в графі батьки зазначено: батько – ОСОБА_17, мати ОСОБА_18 (а.с. 15).

Із наявної у матеріалах справи копії свідоцтва серії ІІ-АГ № 133199 про шлюбу вбачається, що (російською мовою) ОСОБА_4 и ОСОБА_5 вступили в брак 25.07.1967 года, после регистрации брака присвоены фамилии: мужу Гересименко, жене ОСОБА_4 (а.с. 16).

Зі свідоцтва про народження (мовою оригіналу) ОСОБА_8, 11.02.1954 года, в графе родители указано: отец ОСОБА_9, мать ОСОБА_19 (а.с. 17).

Зі свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що (російською мовою як у свідоцтві) ОСОБА_11 и ОСОБА_8 заключили брак 12.10.1974 года, о чем Белгород-Днестровським городским отделом ЗАГС Одесской области произведена запись за №351, после заключения брака присвоены фамилии: мужу ОСОБА_11, жене ОСОБА_11 (а.с.18).

Із наявних у матеріалах справи заяв ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 поданих до приватного нотаріуса Волноваського нотаріального округу ОСОБА_23 і зареєстрованих в реєстрі 10.05.2016 року за номерами: №10, №11, №12 вбачаються, що вони відмовляються від спадщини після смерті їх дядька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 19-21).

Із наявної у матеріалах справи заяви ОСОБА_24 поданої та посвідченої приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вбачається, що вона відмовляється від прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_2 (а.с. 22).

Про те, що після померлого ОСОБА_2 залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 2.000 га, розташованої на території Петрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, вбачається, з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №697446 виданого 18.12.2007 року (а.с.23)

Із наявної у матеріалах справи довідки № 360 від 22.03.2016 року виданої виконкомом Новоандріївської сільської ради Волноваського району Донецької області про те, що на день смерті померлого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер 27.11.2015 року, що був зареєстрований та на день смерті проживав однією сім’єю, вів спільне господарство з 2008 року з племінницею ОСОБА_1 за адресою: село Кирилівка, вул. Побєди, буд. 16, Волноваського району Донецької області (а.с. 24).

З договору купівлі-продажу жилого будинку від 24.12.2002 року посвідченого державним нотаріусом Волноваської державної нотаріальної контори ОСОБА_25 вбачається, що ОСОБА_26 (продавець), ОСОБА_1 ОСОБА_27) уклали цей договір про таке: що продавець продає, а покупець купує жилий будинок, розташований в с. Кирилівка, вул. Перемоги, №16 Волноваського району Донецької області на земельній ділянці Новоандріївської сільської ради (а.с. 26).

З листа №1493/01-16 від 28.11.2018 року Приватного нотаріуса Волноваського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_23 виданого ОСОБА_1 вбачається, що їй пропоновано звернутися до юриста для оформлення відповідної заяви до суду щодо встановлення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті 27.11.2015 року ОСОБА_2, а також для встановлення родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 27).

Аналіз наведених доказів дає суду підстави визнати, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що народилася у с. Кирилівка, Волноваського району, Донецької області, а мешкає с. Кирилівка, Волноваського району Донецької області і ОСОБА_2, який помер 27.11.2015 року є рідними дядьком і племінницею. Також судом було встановлено і підтверджено факт того, що заявник ОСОБА_1 спільно проживала більше п’яти років разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 з 2008 року на час відкриття спадщини, тобто на день смерті 27.11.2015 року, тому заява про встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання на час відкриття спадщини у відповідності зі ст. 256 ЦПК України підлягає задоволенню, оскільки установлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки дає йому право на оформлення спадщини.

На підставі ст. ст. 1264, 1270 ЦК України та керуючись ст. ст. 13, 268, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Новоандріївська сільська рада Волноваського району Донецької області про встановлення факту родинних відносин та факту спільного проживання на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилася у селі Кирилівка Волноваського району Донецької області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_2, що помер 27.11.2015 року у с. Кирилівка Волноваського району Донецької області є рідними племінниця і дядько.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилася у селі Кирилівка Волноваського району Донецької області, разом із спадкодавцем дядьком ОСОБА_2, який помер 27.11.2015 року у с. Кирилівка Волноваського району Донецької області з 2008 року на час відкриття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.В. Писанець