Рішення № 79990818, 18.02.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3710/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Інституту монокристалів НАН України, м. Харків до ТОВ Фірма "Оксідал", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

сторони не з*явились

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2018 року до господарського суду звернувся Інститут монокристалів НАН України з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Оксідал" боргу в сумі 4836,60 грн. за договором №78/В-14 від 01.12.2014 року про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, територій загального користування та надання комунальних послуг орендарю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, територій загального користування та надання комунальних послуг орендарю в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою від 02.01.2019 р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 15.01.2019 р. о 10:45.

Ухвалою від 15.01.2019 р. розгляд справи було відкладено на 10:20 18.02.2019 р.

Сторони своїх уповноважених представників у призначене на 18.02.2019 р. судове засідання не направили. Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу, але не була відповідачем отримана та повернута до суду за не запитом, про що свідчить довідка ПАТ «Укрпошта».

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому є підстави для розгляду справи за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

01.12.2014 року між Інститутом монокристалів НАН України та ТОВ фірма "Оксідал" було укладено договір №78/В-14 (надалі - Договір) про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, територій загального користування та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до розділу 1 Договору, зважаючи на те, що балансоутримувач забезпечує утримання, обслуговування, експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 60, а також утримання територій загального користування і надання комунальних послуг орендарю, а орендар згідно договору оренди нерухомого майна №78 від 01.12.2014 р. орендує у балансоутримувача приміщення, які складаються з к.к. №13/407А, 11/407Б, загальною площею 79,0 кв.м, які розміщені на 4-му поверсі ЛПК №1, вартістю (експертною) 192300,00 грн., що є частиною будівлі, він (орендар) відшкодує частину витрат балансоутримувача на виконання вказаних вище послуг пропорційно до тієї площі, яку він займає.

Згідно п.2.2.3. договору орендар зобов'язувався не пізніше першого робочого дня після 20 числа поточного (розрахункового) місяця отримати від балансоутримувача рахунки за комунальні послуги та протягом 5-ти банківських днів внести плату на рахунок балансоутримувача. Не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, отримати від балансоутримувача рахунки для сплати платежів за утримання, обслуговування та експлуатацію будівлі, а до 30 числа внести плату на рахунок балансоутримувача. Один раз в квартал не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, відшкодувати податок на землю. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Пунктом 6.1. договору було передбачено, що даний договір набирає чинності 01.12.2014 та діє до 30.11.2017 включно, але у всякому разі до повного розрахунку за цим договором.

Розрахунок щомісячних платежів за утримання приміщень, які використовуються та територій загального користування викладено в додатку № 1 до Договору, згідно якого сума на 1 кв.м на місяць становить 1,10 грн. Перелік і порядок проведення розрахунку за комунальні послуги визначено в додатку №2 до Договору.

16 січня 2017 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору № 78/В-14 від 01.12.2014 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, територій загального користування та надання комунальних послуг орендарю, якою внесено зміни до Розрахунку щомісячних платежів за утримання приміщень, які використовуються організаціями – орендарями та територій загального користування (додаток №1 до договору від 01.12.2014 р. №78/В-14) в частині суми щомісячних витрат на утримання 1 кв.м приміщень в місяць, а саме встановлено зазначену суму в розмірі 1,38 грн.

Позивач зазначав, що ним було належним чином виконано зобов’язання за укладеним Договором, однак, відповідач не виконав обов’язок з відшкодування відповідних витрат за погодженими сторонами умовами, що призвело до утворення заборгованості в загальній сумі 4836,60 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами за Договором були складені акти надання послуг №378 від 22.05.2017 р. на суму 670,54 грн., №438 від 31.05.2017 р. на суму 109,02 грн., №518 від 30.06.2017 р. на суму 109,02 грн., №461 від 20.06.2017 р. на суму 661,22 грн., №544 від 20.07.2017 р. на суму 578,02 грн., №601 від 31.07.2017 р. на суму 109,02 грн., №635 від 21.08.2017 р. на суму 9,77 грн., №713 від 31.08.2017 р. на суму 436,66 грн., №685 від 31.08.2017 р. на суму 109,02 грн.

Також, на підтвердження наявності заборгованості в розмірі 4836,60 грн. за укладеним Договором позивачем було надано до суду акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2017 - 09.11.2017 по договору № 78/В-14 від 01.12.2014, який був складений та підписаний сторонами без заперечень станом на 09.11.2017 (а.с. 17).

Доказів сплати визначеної заборгованості в розмірі 4836,60 грн. відповідачем до суду не було надано.

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

За приписами ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, встановлені обставини, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ОКСІДАЛ" (61072, Харківська обл., місто Харків, Дзержинський район, ПРОСПЕКТ НАУКИ, будинок 60, ідентифікаційний код особи 22618189) на користь Інституту монокристалів Національної академії наук України (61072, Харківська обл., місто Харків, Дзержинський район, ПРОСПЕКТ НАУКИ, будинок 60, ідентифікаційний код особи 00210217) заборгованість за договором №78/В-14 від 01.12.2014 р. в розмірі 4836,60 грн. та 1762,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 20.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_1