Рішення № 79990404, 19.02.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Справа № 915/1190/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

представник позивача в судове засідання не з’явився,

представник відповідача в судове засідання не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Колективного підприємства “Миколаївліфт”, 54030, м.Миколаїв, вул.Адм.Макарова, 7

до відповідача: Комунального підприємства Дирекції Єдиного замовника “Корабел”, 54050, м. Миколаїв, вул. Вітрильна, 6

про: стягнення заборгованості за Договором №5 від 02.01.2016 у розмірі 180 293,88 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №4 від 08.01.2019),

Колективне підприємство “Миколаївліфт” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою №20 від 29.10.2018 (заява про зменшення позовних вимог №4 від 08.01.2019) в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства Дирекції Єдиного замовника “Корабел” суму заборгованості за технічне обслуговування ліфтів за Договором №5 від 02.01.2016 у розмірі 180 293,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що між позивачем та відповідачем 02.01.2016 укладено договір підряду №5 на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв’язку, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів на об’єктах замовника, згідно Переліку ліфтів. На виконання умов Договору, позивачем у період з лютого 2017 року по грудень 2017 року здійснено технічне обслуговування ліфтів. Відповідач не виконав прийняті на себе за Договором зобов’язання, у результаті чого загальна сума заборгованості за виконані позивачем роботи складає 180 293,88 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/1190/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03 грудня 2018 року.

Підготовче засідання призначене на 03.12.2018 було відкладено на 26 грудня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.12.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25 січня 2019 року.

У зв’язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці, підготовче засідання у справі №915/1190/18 призначене на 25 січня 2019 року об 11 год. 00 хв. – не відбулось.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.02.2019 підготовче засідання призначено на 07 лютого 2019 року.

07.02.2019 позивач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій просить суд справу №915/1190/18 розглядати у відсутності позивача та його представника. Зазначає, що позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.02.2019 закрито підготовче засідання та призначено справу №915/1190/18 до судового розгляду по суті на 19 лютого 2019 року.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 19.02.2019 не забезпечив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 35627506.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача та представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне

02 січня 2016 року між Колективним підприємством “МИКОЛАЇВЛІФТ” (далі – позивач, Підрядник) та Комунальним підприємством Дирекція Єдиного Замовника “Корабел” (далі – відповідач, Замовник) було укладено договір № 5 на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв’язку (при розрахунках з квартиронаймачами) (далі – Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів на об’єктах Замовника згідно Переліку ліфтів. Повне технічне обслуговування ліфтів включає регламент роботи (РР п.3.1.1.3), місячний ремонт (МР п.3.1.1.1), квартальний ремонт (КР п.3.1.1.2), технічне обслуговування ДСЗ виконується відповідно до п.3.1.1.4 даного договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору ціна по Договору визначається на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради №494 від 27.05.2011 року "Про тарифи та послуги з технічного обслуговування ліфтів", відповідно до якого вартість технічного обслуговування ліфтів становить:

- 0,3589 грн. при умові відсутності диспетчерського контролю;

- 0,45382 грн. при умові наявності диспетчерського контролю з урахуванням ПДВ за один квадратний метр загальної площі будинків на день підписання Договору з урахуванням ПДВ та розповсюджується на раніше укладені договори між КП “Миколаївліфт”, КП ДЄЗ “Корабел” та квартиронаймачами.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що у разі відмови окремих квартиронаймачів від оплати замовник бере на себе обов’язок нараховувати їм вартість технічного обслуговування ліфтів та ДСЗ в квартирну плату, згідно акту виконаних робіт (Ф-2). Перелік квартиронаймачів – Реєстр, що відмовились від оплати безпосередньо КП «Миколаївліфт», надається замовнику кожного місяця для нарахування їм вартості технічного обслуговування ліфтів та ДСЗ в квартирну оплату. При наявності пільг та субсидій, які призначені згідно діючого законодавства, замовник зобов’язується сплачувати підряднику відповідну частку коштів для покриття витрат на ТО ліфтів та ДСЗ.

Згідно до п. 5.2 Договору, перерахування коштів квартиронаймачами на розрахунковий рахунок КП “Миколаївліфт” здійснюється самостійно не пізніше 10 числа наступного місяця.

У відповідності до п.5.3 Договору, у разі відмови від оплати Підряднику за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтового та диспетчерського обладнання окремими квартиронаймачами, останні виключаються з дії даного договору, а заборгованість, яка виникла в наслідок несплати відноситься замовнику

Відповідно до п. 5.4 Договору, перерахування коштів за ТО ліфтів та ДСЗ від окремих квартиронаймачів, що відмовились від оплати, та квартиронаймачів, які мають пільги та субсидії, здійснюється Замовником самостійно щомісяця до 20 числа наступного місяця, згідно акту виконаних робіт.

Згідно п.5.5 Договору у строк до 25 числа поточного місяця Підрядник надає Замовнику реєстри та акти виконаних робіт із зазначенням їх вартості, згідно затвердженої форми.

Пунктом 5.6 Договору визначено, що замовник або уповноважена ним особа підписує акти, засвідчує підписи печаткою і у 3-денний термін повертає акти Підряднику.

Відповідно до п. 8.1 Договору, договір діє з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року. Одностороння відмова від повного або часткового виконання умов Договору не допускається (п.8.2 Договору).

У відповідності до п.8.3 Договору, зміни, доповнення Договору та його умов допускається тільки за взаємною згодою сторін, підписання відповідної двосторонньої угоди. При цьому, сторона, яка вважає за необхідне змінити або доповнити Договір, надає письмові обґрунтування одна іншій протягом десяти календарних днів.

Згідно п.10.2 Договору, всі додатки та доповнення до цього Договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін, з обов’язковим посиланням на цей Договір.

01 березня 2017 року між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду до договору, згідно якої п.2.1 Договору сторони виклали у наступній редакції: «п.2.1, вартість обслуговування ліфтів з 01.03.2017 становить:

- 0,56 грн. за 1 квадратний метр загальної площі будинків при умові

відсутності диспетчерського контролю з урахування ПДВ;

- 0,65 грн. за 1 квадратний метр загальної площі будинків при умові

наявності диспетчерського контролю з урахування ПДВ.

Позивач у позовній заяві зазначає, що сторони продовжують співпрацювати у рамках вказаного Договору №5 в підтвердження чого посилається на щомісячне виконання робіт за Договором №5 з боку позивача та прийняття цих робіт з боку відповідача.

Позивачем на виконання умов Договору у період з лютого 2017 року по грудень 2017 року, здійснено технічне обслуговування ліфтів на загальну суму 182635,58 грн. (вказана сума складається з 164 737,82 грн. за період лютий – грудень 2017 року + сума донарахувань 15 556,06 грн. за період липень-грудень 2017 року), що підтверджується актами прийому виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та актами здачі – приймання (надання послуг) в яких підставою зазначено саме Договір №5 від 02.01.2016, а саме:

- акт №3030від 28.02.2017 на суму 11 047,00 грн. (а.с.48);

- акт №5051 від 31.03.2017 на суму 16 362,13 грн. (а.с.49);

- акт №5052 від 30.04.2017 на суму 16 725,63 грн. (а.с.49);

- акт №6089 від 31.05.2017 на суму 17 133,23 грн. (а.с.50);

- акт №7087 від 30.06.2017 на суму 16 029,18 грн. (а.с.50);

- акт №9078 за липень 2017 року на суму 16 530,94 грн.(а.с.51);

- акт №1120 за серпень 2017 року на суму 16 274,12 грн.(а.с.52);

- акт №1121 за вересень 2017 року на суму 14 246,86 грн.(а.с.53);

- акт №1188 за жовтень 2017 року на суму 14 661,66 грн.(а.с.54);

- акт за листопад 2017 року на суму 14 662,54 грн.(а.с.55);

- акт за грудень 2017 року на суму 13 406,23 грн.(а.с.56);

- акт за період 01.07.2017 по 31.12.2017 на суму 15 556,06 грн. (а.с.97).

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач виконані роботи оплатив

частково в сумі 2 341,70 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за Договору №5 становить 180 293,88 грн. (182 635,58 грн. – 2 341,70 грн.), яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.ст. 837, 854 Цивільного Кодексу України, за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу після її здачі замовнику. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 180 293,88 грн. є обґрунтованими відповідно до Договору і підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов’язання за Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, зменшені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Дирекції Єдиного замовника “Корабел” (54050, м. Миколаїв, вул. Вітрильна, 6, код ЄДРПОУ 34607130) на користь Колективного підприємства “Миколаївліфт” (54030, м.Миколаїв, вул.Адм.Макарова, 7, код ЄДРПОУ 05472620) заборгованість за технічне обслуговування ліфтів за Договором №5 від 02.01.2016 у розмірі 180 293,88 грн. та 2 704,41 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2019.

Суддя Н.О. Семенчук