Рішення № 79990387, 11.02.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 лютого 2019 року Справа № 913/637/18

м. Харків Провадження №17/913/637/18

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК», м. Дніпро,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Універсал», м. Лисичанськ Луганської області,

про стягнення 4890 грн 30 коп.

Секретар судового засідання Медуниця Р.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Обставини справи: Акціонерне товариство «Акціонерний банк «РАДАБАНК» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою №7155/02-4 від 11.12.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Універсал» (далі – відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості 4890,30 грн за договором № 010058 про обслуговування рахунку в цінних паперах від 19.04.2016 (далі - Договір), з яких: 300,00 грн – поточна заборгованість, 3600,00 грн – прострочена заборгованість, 630,00 грн – пеня на прострочену заборгованість за період прострочення з 22.12.2017 по 05.12.2018, 360,00 грн – штраф на прострочену заборгованість.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов п.п. 2.3, 3.1, 3.2 Договору, своєчасно та в повному обсязі не оплатив послуги, надані позивачем, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Крім того, позивачем, відповідно до п.п. 6.7, 6.8 Договору, нараховано та заявлено до стягнення пеня та штраф.

Ухвалою суду від 18.12.2018 відкрито провадження у справі № 913/637/18, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.01.2019.

Учасники судового провадження не скористалися правом участі в судовому засіданні 09.01.2019, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, в матеріалах справи не було відомостей про вручення сторонам ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

У зв’язку з неявкою сторін в судове засідання 09.01.2019 розгляд справи по суті судом не розпочато.

Ухвалою від 09.01.2019 суд продовжив відповідачу процесуальний строк для подачі відзиву на позов та судове засідання для розгляду справи по суті відклав на 11.02.2019.

14.01.2019 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшла заява від 08.01.2019 №129/02-4, в якій він позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить розглядати справу без його участі.

Суд, розглянувши заяву позивача, дійшов висновку про її задоволення.

25.01.2019 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшли письмові пояснення від 18.01.2019 № 428/02-4, в яких він повідомив наступне.

Позивач зазначив, що відповідач порушив умови п. 2.3 Договору не повідомивши його про зміну своєї юридичної адреси. Оскільки на момент підписання Договору, Анкети рахунку у цінних паперах та інших необхідних документів, місцезнаходженням відповідача була вказана адреса: вул. Набережна – Корчуватська, буд.136, м. Київ, 03045. Також вказана юридична адреса відповідача була зазначена у внутрішній базі позивача. У зв’язку з чим, в актах прийому – здачі послуг депозитарної установи позивачем була зазначена дана юридична адреса.

Позивач здійснив перерахунок пені з урахуванням ч.2 ст.232 ГК України, згідно якого сума пені за період прострочення з 22.12.2017 по 21.04.2018 складає 80,21 грн.

Позивач повідомив, що збільшення тарифів відбулося 01.06.2016 відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 3.1 Договору. Так, позивач збільшив тариф – 0,03 % від номінальної вартості пакета ЦП, але не менше 300,00 грн та не більше 3000,00 грн на місяць, що підтверджується листом з офіційного сайта Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» (https://www.radabank.com.ua/files/new/DepositoryInstitutionDepositor_02.08.2018.pdf) з тарифами на послуги Депозитарної установи ПАТ «АБ «РАДАБАНК», що надаються депонентам, тарифний пакет «Юридична особа – резидент».

Позивач, в якості підтвердження надання ним послуг щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах відповідачу, надав належним чином засвідчені копії заяви (розпорядження на відкриття рахунку в цінних паперах № 1 від 19.04.2016) та анкети рахунку з цінних паперів від 19.04.2016.

Відповідач не скористався правом участі в судовому засіданні 11.02.2019, в установлений судом строк відзив на позов із викладенням власної правової позиції та будь- яких заяв або клопотань до матеріалів справи не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до даних витягу з «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Універсал» є: проспект Перемоги, буд.115, офіс 24, м. Лисичанськ Луганської області, 93113.

Ухвала від 18.12.2018 про відкриття провадження у справі, яка була надіслана відповідачу, повернулась до суду з відміткою ДП «Укрпошта»: «За закінченням встановленого строку зберігання».

З огляду на вищевказане, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.3 Статуту АТ «АБ «РАДАБАНК», затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів (протокол № 81 від 02.11.2018), рішенням загальних зборів акціонерів змінено найменування Банку з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» на Акціонерне товариство «Акціонерний банк «РАДАБАНК». АТ «АБ «РАДАБАНК» яке є правонаступником всього майна, прав та зобов’язань ПАТ «АБ «РАДАБАНК» (а.с.49-51).

Між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «РАДАБАНК», як Депозитарною установою (далі - Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Універсал», як Депонентом (далі - відповідач, клієнт) 19.04.2016 було підписано договір № 010058 про обслуговування рахунку в цінних паперах (далі – Договір, а.с.14-17).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Депозитарна установа зобов'язується у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами Депозитарної установи та цим Договором надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах Депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2013 № 1084/23616, а Депонент зобов'язується сплачувати послуги Депозитарної установи.

Пунктом 3.1. Договору визначено, Депонент оплачує послуги Депозитарної установи відповідно до цього Договору та затверджених тарифів Депозитарної установи, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Тарифи на депозитарні послуги Депозитарної установи встановлюються Депозитарною установою самостійно, про що Депонент надає згоду Депозитарній установі, підписавши цей Договір.

Депозитарна установа має право ініціювати зміну тарифів за цим Договором у зв’язку із загальним зростанням цін та/або зростанням витрат щодо ведення рахунку у цінних паперах, та/або внесенням змін у податкове законодавство, та/або активізацією інфляційних тарифів.

За змістом п. 3.2. Договору, оплата за надані Депозитарною установою послуги нараховується нею щомісяця в останній робочий день місяця. Депозитарна установа до 10 числа місяця, наступного за звітним, надає (надсилає поштою) Депоненту прийому-здачі наданих послуг Депозитарної установи, на підставі якого Депонент сплачує послуги Депозитарної установи до 20 числа місяця, наступного за звітним. Оплата послуг Депозитарної установи здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування Депонентом грошових коштів на рахунок Депозитарної установи, зазначений у Акті прийому-здачі наданих послуг депозитарної установи.

Згідно п. 4.1. Договору передбачено, кожна Сторона зобов'язується виконувати свої обов'язки належним чином.

Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором відповідно до законодавства (п. 6.1. Договору).

Згідно з п.п. 6.7-6.9 Договору, сторона, що не виконала умов цього Договору, викладених у п.п. 3.1-3.3, відшкодовує іншій Стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховувалася неустойка, від суми заборгованості. Прострочення платежу, який передбачено п.3.2. цього Договору, більш як на 30 (тридцять) робочих днів вважається відмовою від виконання умов даного Договору, у зв'язку з чим Депонент, крім пені, повинен сплати Депозитарній установі штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості. Виплати пені або штрафу не звільняє Сторони від виконання обов'язків за цим Договором.

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов’язань за цим Договором (п. 7.1 Договору).

У п. 7.2 Договору сторони визначили, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення терміну дії цього Договору Сторони не виявили у письмовій формі бажання його розірвати.

На підтвердження відкриття та ведення рахунку в цінних паперах відповідачем позивач надав належним чином засвідчені копії заяви (розпорядження на відкриття рахунку в цінних паперах № 1 від 19.04.2016) та анкети рахунку з цінних паперів від 19.04.2016 (а.с.13,66).

З матеріалів справи вбачається, що про ознайомлення відповідача з Тарифами на депозитарні послуги Депозитарної установи АТ «АБ «РАДАБАНК» свідчить його підпис на вказаному Додатку 1 до Договору (зворот а.с.16, а.с.17).

01.06.2016, відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 3.1 Договору, позивач повідомив про збільшення тарифів, що підтверджується листом з офіційного сайта Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» (https://www.radabank.com.ua/files/new/DepositoryInstitutionDepositor_02.08.2018.pdf) з тарифами на послуги Депозитарної установи ПАТ «АБ «РАДАБАНК», що надаються депонентам, тарифний пакет «Юридична особа – резидент».

Так, позивач збільшив тариф – 0,03 % від номінальної вартості пакета ЦП, але не менше 300,00 грн та не більше 3000,00 грн на місяць (а.с.67).

Враховуючи викладене, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що надав відповідачу послуги щодо обслуговування рахунка в цінних паперах у період листопад – грудень 2017 року та січень - жовтень 2018 року на загальну суму 3600,00 грн, що підтверджується актами прийому-здачі послуг Депозитарної установи, які надсилалися на адресу відповідача вказану у Договорі: вул. Набережна – Корчуватська, буд.136, м. Київ, 03045, а також, у зв’язку зі зміною місцезнаходження відповідача, на адресу: проспект Перемоги, буд.115, офіс 24, м. Лисичанськ Луганської області, 93113, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та розрахунковою квитанцією (а.с.18-30), а саме:

- № 010058/17 від 30.11.2017 на суму 300,00 грн;

- № 010058/18 від 29.12.2017 на суму 300,00 грн;

- № 010058/1/18 від 31.01.2018 на суму 300,00 грн;

- № 010058/2/18 від 28.02.2018 на суму 300,00 грн;

- № 010058/03/18 від 30.03.2018 на суму 300,00 грн;

- № 010058/04/18 від 27.04.2018 на суму 300,00 грн;

- № 010058/05/18 від 31.05.2018 на суму 300,00 грн;

- № 010058/06/18 від 27.06.2018 на суму 300,00 грн;

- № 010058/07/18 від 31.07.2018 на суму 300,00 грн;

- № 010058/08/18 від 31.08.2018 на суму 300,00 грн;

- № 010058/09/18 від 26.09.2018 на суму 300,00 грн;

- № 010058/10/18 від 31.10.2018 на суму 300,00 грн.

Відповідач не повернув підписані акти прийому-здачі послуг позивачу, свої зобов'язання щодо сплати вартості наданих послуг не виконав, відповідні грошові кошти позивачу не сплатив.

Отже, оскільки відповідач свої зобов’язання за Договором щодо повної оплати наданих позивачем послуг у листопаді – грудні 2017 року та у січні – жовтні 2018 року не виконав, у відповідача перед позивачем утворилась прострочена заборгованість у сумі 3600,00 грн та поточна заборгованість у сумі 300,00 грн за листопад 2018 року, та, на підставі п.п. 6.7, 6.8 Договору, позивач нарахував пеню на прострочену заборгованість у сумі 630,30 грн та штраф на прострочену заборгованість у сумі 360,00 грн (а.с.41), за стягненням яких позивач звернувся до суду.

Відповідач не скористався правом на захист, відзив на позов не надав, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України) господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Фактичні обставини свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору № 010058 про обслуговування рахунку в цінних паперах від 19.04.2016.

Загальні положення про послуги визначені главою 63 Цивільного кодексу України.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», депозитарна діяльність провадиться учасниками фондового ринку відповідно до законодавства про депозитарну систему України.

У п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» зазначено, що депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

За змістом ст. 4 Закону України «Про депозитарну систему України», система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків, про емітентів, власників цінних паперів, що мають права за цінними паперами та права на цінні папери, обмежень прав на цінні папери, уповноважених ними осіб, управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів, яка містить дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), а також інша передбачена законодавством інформація (далі - система депозитарного обліку).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему України», рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи ) або Національному банку України відповідно до законодавства. Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що керуючись умовами Договору та вимогами чинного законодавства, що регламентує депозитарну діяльність, позивач належним чином надав послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах.

Як вбачається з матеріалів справи, підтвердженням відкриття та ведення рахунку в цінних паперах відповідачем, є належним чином засвідчені копії заяви (розпорядження на відкриття рахунку в цінних паперах № 1 від 19.04.2016) та анкети рахунку з цінних паперів від 19.04.2016 (а.с.65,66).

Факт зміни місцезнаходження відповідача не свідчить про те, що послуги щодо обслуговування рахунку у цінних паперах Депонента (відповідача) позивачем не надавалися з огляду на чинність договірних відносин.

Крім того, суд враховує, що відповідач порушив умови п. 2.3 Договору не повідомивши позивача про зміну своєї юридичної адреси. Так, на момент підписання Договору, Анкети рахунку у цінних паперах та інших необхідних документів, місцезнаходженням відповідача була вказана адреса: вул. Набережна – Корчуватська, буд.136, м. Київ, 03045.

Отже, відповідач свої зобов’язання щодо повної оплати наданих позивачем послуг за Договором не виконав, у зв’язку з чим в нього утворилась прострочена заборгованість у сумі 3600,00 грн та поточна заборгованість у сумі 300,00 грн, яка підтверджується належними доказами, є обґрунтованою, такою, що не спростована відповідачем, а тому підлягає до стягнення в повному обсязі.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню на прострочену заборгованість в розмірі 630,30 грн за період з 22.12.2017 по 05.12.2018 та штраф на прострочену заборгованість в розмірі 360,00 грн, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку (а.с.41).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.п. 6.7, 6.8 Договору, сторона, що не виконала умов цього Договору, викладених у п.п. 3.1-3.3, відшкодовує іншій Стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховувалася неустойка, від суми заборгованості. Прострочення платежу, який передбачено п.3.2. цього Договору, більш як на 30 (тридцять) робочих днів вважається відмовою від виконання умов даного Договору, у зв'язку з чим Депонент, крім пені, повинен сплати Депозитарній установі штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості.

У зв’язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов’язань позивачем відповідно до п. 6.7 Договору нараховано пеню на прострочену заборгованість у сумі 3600,00 грн за загальний період з 22.12.2017 по 05.12.2018 на загальну суму 630,30 грн, згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.41).

В подальшому 25.01.2019 позивачем було надано суду уточнений розрахунок пені, згідно якого пеня склала 80,21 грн.

Водночас, до вказаного розрахунку позивачем не було надано заяву про зменшення позовних вимог, прийняття якої на стадії розгляду справи по суті в межах спрощеного позовного провадження не передбачено.

З урахуванням викладеного, судом розглядаються первісно заявлені вимоги щодо стягнення пені в сумі 630,30 грн.

Стосовно вимоги щодо стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлює, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем первісний розрахунок заявленої до стягнення пені здійснено без врахування шестимісячного періоду, що є помилковим, оскільки умовами Договору не передбачено іншого періоду нарахування пені, а тому його слід обмежити шістьма місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на зазначене, позивач здійснив уточнений розрахунок пені з урахуванням вимог ч. 2 ст. 232 ГК України та надав його суду.

Згідно уточненого розрахунку сума пені нарахована за період з 22.12.2017 по 21.05.2018 на борг з наростаючим підсумком складає 80,21 грн.

Так, за порушення терміну сплати за зобов’язаннями на суму 300,00 грн нарахована пеня у сумі 7,39 грн за період з 22.12.2017 по 21.01.2018 (31 день).

За порушення терміну сплати за зобов’язаннями на суму 600,00 грн нарахована пеня у сумі 1,91 грн за період з 22.01.2018 по 25.01.2018 (5 днів).

За порушення терміну сплати за зобов’язаннями на суму 600,00 грн нарахована пеня у сумі 14,20 грн за період з 26.01.2018 по 21.02.2018 (27 днів).

За порушення терміну сплати за зобов’язаннями на суму 900,00 грн нарахована пеня у сумі 4,73 грн за період з 22.02.2018 по 01.03.2018 (6 днів).

За порушення терміну сплати за зобов’язаннями на суму 900,00 грн нарахована пеня у сумі 18,44 грн за період з 02.03.2018 по 21.04.2018 (22 дня).

За порушення терміну сплати за зобов’язаннями на суму 1200,00 грн нарахована пеня у сумі 33,53 грн за період з 22.04.2018 по 21.05.2018 (30 днів).

Суд здійснив перевірку вказаного уточненого розрахунку пені позивача та дійшов висновку про його арифметичну правильність та обґрунтованість.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд визнає обґрунтовано заявленою до стягнення пеню за заявлені позивачем періоди в сумі 80,21 грн, яка підлягає стягненню з відповідача. В решті стягнення пені в сумі 550,09 грн слід відмовити.

Перевіркою судом розрахунку штрафу на прострочену заборгованість в сумі 360,00 грн порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено, тому вказані вимоги є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача прострочену заборгованість у сумі 3600,00 грн, поточну заборгованість у сумі 300,00, пеню на прострочену заборгованість у сумі 80,21 грн та штраф на прострочену заборгованість у сумі 360,00 грн, всього 4340,21 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1563,80 грн.

Керуючись п.2 ч.1 ст.129, ч.9 ст.165, ст.ст.232-233, 238, 240-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово – промислова компанія «Універсал», проспект Перемоги, буд.115, офіс 24, м. Лисичанськ Луганської області, 93113, ідентифікаційний код 39952581, на користь Акціонерного товариства «Акціонерний банк «Радабанк» (проспект Олександра Поля, 46, м. Дніпро, 49069, ідентифікаційний код 21322127, прострочену заборгованість у сумі 3600,00 грн, поточну заборгованість у сумі 300,00 грн, пеню на прострочену заборгованість у сумі 80,21 грн, штраф на прострочену заборгованість у сумі 360,00 грн, судовий збір у сумі 1563,79 грн.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 11.02.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2019.

Суддя О.С. Фонова