Ухвала суду № 79989519, 21.02.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" лютого 2019 р. Справа № 906/170/19.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за позовом: Фізичної особи-підприємця Дерменжи Тамари Федорівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік"

про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Дерменжи Тамара Федорівна звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік" 196820,81грн, з яких: 136308,86грн основного боргу, 47184,98грн пені та 13326,97грн інфляційних.

Водночас з позовними матеріалами позивачем подано заяву про забезпечення позову, в прохальній частині якої позивач просить суд вжити запобіжний захід шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік".

Необхідність вжиття зазначених заходів до забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що оскільки відповідачем не виконано зазначених у претензіях вимог, існує велика ймовірність того, що після отримання позовної заяви останній спробує уникнути відповідальності.

У відповідності до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Проте, заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, які свідчать, що невжиття таких заходів в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду. Також відсутні зсилання на вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження або продаж майна, закриття рахунків, які призведуть до утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду. Доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем таких дій чи про наміри їх вчиняти позивачем не подано.

Тобто, заява ФОП Дерменжи Т.Ф про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях останньої, оскільки, жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано, в той час як відповідно до вимог ст.74 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Водночас щодо відповідності вимогам, на забезпечення яких вживається захід до забезпечення позову, слід зазначити, що у позові про стягнення грошей арешт може бути застосовано тоді, коли кошти у боржника відсутні, тобто виконання рішення про стягнення коштів неможливо.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог позивача про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 42, 74, 136-140, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 21.02.2019

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

2 - позивачу (68643, Одеська обл., Ізмаїльський р-н., с. Кам'янка, вул. Леніна, буд 159) - рек. з пов. про вруч.;