
Справа №295/786/17
Категорія 29
2/295/30/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2019 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.
за участю секретаря Білінської Л.С.,
представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Житомирського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача кошти, отримані як допомогу по безробіттю в сумі 2596,64 грн. В обгрунтування вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості як безробітний з 16.10.2002 року по 20.11.2002 року, разом з тим, одночасно працював у ДП «Житомир Ворд Білдінг Системс Україна» в жовтні, листопаді 2002 року, про що ОСОБА_2 не повідомив позивачу. Внаслідок чого, за період з 23.10.2002 року по 21.11.2002 року з позивача необхідно стягнути 2596,64 грн.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 03.02.2017 року по справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 31.08.2018 року по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, провадження по справі зупинено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 13.11.2018 року ухвалу Богунського районного суду м.Житомира про призначення судово-почеркознавчої експертизи скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 22.11.2018 року поновлено провадження по справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовні заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, при цьому зазначив, що після звільнення та реєстрації в центрі зайнятості, в трудових відносинах з ДП «Житомир Ворд Білдінг Системс Україна» в жовтні, листопаді 2002 року не перебував, жодних угод, актів виконаних робіт не підписував. Наголосив, що знищення оригіналів угод та актів виконаних робіт ДП «Житомир Ворд Білдінг Системс Україна» позбавляє його можливості довести дійсні обставини. Зазначив, що посадовими особами Житомирського заводу металевих конструкцій угоди та акти виконаних робіт складені з підробкою підпису позивача. Просив врахувати, що сплинуло понад 15 років з часу настання спірних подій.
Свідок ОСОБА_3 директор ДП «Житомир Ворд Білдінг Системс Україна» та ОСОБА_4- начальник відділу кадрів П «Житомир Ворд Білдінг Системс Україна» пояснили, що цивільні угоди були укладені з ОСОБА_2, останній викорнував роботу охоронника, з режимом роботи сутки через двоє, проте угоди та акти виконаних робіт укладені з відповідачем знищені за сплином часу.
Свідок ОСОБА_5 який працював до 2014 року начальником відділу кадрів ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" пояснив, що ОСОБА_2 був звільнений за скороченням з ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій". Після скорочення звільнені особи були взяті на облік в центр зайнятості. На території заводу здійснювало свою діяльність новостворене підприємство ДП «Житомир Ворд Білдінг Системс Україна», жодного разу свідок не бачив ОСОБА_2 на території вказаних підприємств. Свідкові достовірно відомо, що ОСОБА_2 в грудні 2002 року працював на ТОВ "Кріогенсервіс".
Свідок ОСОБА_6 працював до 2011 року заступником менеджера по постачанню ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" пояснив, що ОСОБА_2 після скорочення не працював на підприємстві ДП «Житомир Ворд Білдінг Системс Україна».
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.
В силу статті ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до персональної картки ОСОБА_2 перебував на обліку у Житомирському міському центрі зайнятості як безробітний з 16.10.2002 року до 20.11.2002 року. (а.с.3)
Актом №210 від 02.03.2016 року про розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ "Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що ОСОБА_2 працював по договорах підряду у ДП "Житомир Ворд Білдінг Системс Україна" у жовтні, листопаді та грудні 2002 року. (а.с.4-5)
Відповідно наказу №85 від 09.03.2016 року виданого Житомирським міським центром зайнятості "Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю" зобов?язано вжити заходів по поверненню коштів у сумі 2596,64 грн. виплачених ОСОБА_2 у вигляді допомоги по безробіттю за період 23.10.2002 року по 21.11.2002 року у зв?язку з виявленням факту належностіособи до числа зайнятих в період отримання статусу безробітного (а.с.6)
Згідно довідки виданої ОСОБА_2 останній перебував на обліку як безробітний в Житомирському міському центрі зайнятості з 23.10.2002 року по 21.11.2002 року, та отримав дохід в сумі 2596,64 грн.. (а.с.8)
Зі змісту копій актів прийому передачі виконаних робіт ДП "Житомир Ворд Білдінг Системс Україна" ОСОБА_2 здійснив послуги по охороні заводу відповідно до договорів підряду від 01.10.2002 року, 01.11.2002 року, 02.12.2002 року. (а.с.10-12)
ДП "Житомир Ворд Білдінг Системс Україна" з 11.07.2008 року реорганізовано у товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський Завод Металевих Конструкцій", відповідно до довідки №22/49 від 02.03.2016 року виданої директором ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій". (а.с.13)
Згідно трудової книжки на ім?я ОСОБА_2 записи про прийнятя останнього на роботу в ДП "Житомир Ворд Білдінг Системс Україна" відсутні. (а.с.32-34)
Відповідно відповіді №01/115/00 від 24.05.2017 року отриманої на ухвалу суду від 27.04.2017 року підписаної директором Житомирського заводу металевих конструкцій, повідомлено, що підприємство у своїх архівних документах по громадянину ОСОБА_2 за період з 31.10.2002 року по 31.12.2002 року має лише відомості нарахування заробітної плати. Всі інші документи, на підставі яких, заробітна плата була нарахована втрачені. Період втрати документів не можливо визначити конкретними часовими рамками, так як з 2002 року на підприємстві відбувалася зміна власників та реорганізація. В зв?язку з відсутністю документів, не можливо повідомили на яких підставах ОСОБА_2 у вказаний період працював на даному підприємстві (трудовий договір, строковий трудовий договір, договір підряду). (а.с.40)
Згідно відповіді №01/144 від 22.06.2018 року отриманої на ухвалу суду від 18.05.2018 року підписаної директором Житомирського заводу металевих конструкцій повідомлено, що з жовтня 2002 року по грудень 2002 року між ОСОБА_2 та ДП "Житомир Ворд Білдінг Системс Україна" правонаступником якого є ТОВ "Житомирський Завод Металевих Конструкцій", існували цивільно-правові відносини по виконанню робіт щодо охорони ДП "Житомир Ворд Білдінг Системс Україна". За виконання робіт за цивільно-правовою угодою ОСОБА_2 отримав за жовтень 2002 року - 482,73 грн., за листопад 2002 року - 500,50 грн., за грудень 2002 року - 453,52 грн.. Надати суду вказану угоду та відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт не можливо оскільки вказаний договір та акти виконаних робіт, у зв?язку із закінченням строку зберігання документів, рішенням експертної комісії ТОВ "Житомирський Завод Металевих Конструкцій" від 24.03.2010 року знищені. (а.с.89-95)
Зі змісту трудової книжки ОСОБА_2, оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні( а.с 34) вбачається, що 01.12.2002 року по 28.02.2003 року відповідач працював на посаді начальника пункту продажу ТОВ "Кріогенсервіс".
Суд не приймає до уваги покази свідків, оскільки останні містять протиріччя.
Акт №210 від 02.03.2016 року про розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ "Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" складено за відсутності відповідача по справі та містить лише висновки надані ТОВ "ЖЗМК", без відібрання пояснень особи відносно якої складено акт та ознайомлення останнього з первинними документами на підставі яких останній складався.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII у редакції, яка була чинною на той час, безробітними визнавалися працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Підпунктом б) частини третьої ст. 1 цього Закону було встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві. Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Проте, належних та допустимих доказів про перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах під час звернення до Житомирського центру зайнятості у пошуках роботи суду не надано. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. № 357 був затверджений Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що набрав чинності з 25.03.2006 та дію якого було продовжено на 2007 рік, тобо уже в 2006 році позивач мав можливість здійснити перевірку. Відповідно до п. 2 якого розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені у документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Пунктом 3 зазначеного порядку було визначено, що перевірка проводиться центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної, до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації. Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником відповідного центру зайнятості. Згідно пунктів 4 та 5 даного Положення центри зайнятості під час проведення перевірки взаємодіють з органами державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов»язкового державного соціального страхування, державними реєстраторами, управліннями праці та соціального захисту населення, відділами (управліннями) субсидій шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом та під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами, ведення особистого селянського господарства тощо. Порядок обміну інформацією між зазначеними органами та центрами зайнятості визначається Мінпраці, Державною податковою адміністрацією та Пенсійним фондом України за погодженням з фондами загальнообовязкового державного соціального страхування. Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння з відомостями органів Державної податкової адміністрації, Пенсійного фонду України, фондів загальнообовязкового державного соціального страхування, державних реєстраторів, управлінь праці та соціального захисту населення, відділів (управлінь) субсидій; використання даних перевірок цих органів, Держнаглядпраці, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях у порядку, встановленому законодавством. Працівники центрів зайнятості для встановлення достовірності даних можуть брати участь у перевірках, що проводяться зазначеними органами. Проте, лише в 2016 році позивачем проведено перевірку обгрунтованості виплат( а.с. 4) У відповідності із п.2.2.чинного на той час Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості № 259/407 від 12.07.2006 року, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державний центр зайнятості щоквартально протягом 10 календарних днів після закінчення кварталу, наступного за звітним, повинен був направляти запит зазначеним у цьому Порядку органам, які можуть мати відомості про осіб, визначених у пункті 2.1, до яких відносився, зокрема, і відповідач. Про причини, з яких такі запити не направлялась, позивачем не зазначено. Оскільки позивач, як юридична особа, набуває та здійснює свої права і обовязки через свої органи та посадових осіб, то його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів та інших осіб, до повноважень яких належав контроль достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення. Отже, суд вважає, що у позивача була обєктивна можливість знати про обставини порушення його прав та провести розслідування обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2 та надати суду належні та допустимі, достовірні докази, але він не скористався своїм правом здійснити звірку достовірності даних стосовно наявності доходів у відповідача в значно раніший термін до знищення оригіналів первинних документів, а саме угод та актів виконаних робіт та надати суду належні та допустимі докази. Дослідивши копії актів прийому передачі виконаних робіт складених між ДП "Житомир Ворд Білдінг Системс Україна" та ОСОБА_2 про здійснення послуг по охороні заводу відповідно до договорів підряду від 01.10.2002 року, 01.11.2002 року, 02.12.2002 року. (а.с.10-12), копію листа Управління пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області від 11.01.2016 проку № 159/03, на які посилається позивач в підтвердження обставин позовних вимог, суд приходить до висновку, що вказані документи є недопустимими доказами з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. В частині другій цієї ж статті визначено, що ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. В статті 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Зі змісту частини 1 статті 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В частинах 5,6,7 цієї ж статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Всупереч вказаним вище вимогам до письмових доказів позивач долучив до позову фотокопії документів, які не скріплені підписом уповноваженої особи, не засвідчені печаткою. Відповідач заперечував, щодо достовірності доказів, при цьому зазначав, що підписи йому не належать. Оригінали документів знищені за сплином терміну зберігання. Беручи до уваги викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивач не надав суду допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 отримуючи допомогу по безробіттю одночасно працював ДП "Житомир Ворд Білдінг Системс Україна", що є обов’язком позивача згідно зі ст. 81 ЦПК України. Суд вважає надані позивачем фотокопії актів прийому передачі виконаних робіт складених між ДП "Житомир Ворд Білдінг Системс Україна" та ОСОБА_2 про здійснення послуг по охороні заводу відповідно до договорів підряду від 01.10.2002 року, 01.11.2002 року, 02.12.2002 року. (а.с.10-12), фотокопію листа Управління пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області від 11.01.2016 проку № 159/03, недопустимим, недостовірним та недостатніми доказами, наданими на підтвердження фактичних обставин по справі, які підлягають встановленню в ході судового розгляду та належать до предмета доказування. Крім того, позивачем не надано жодного доказу який вказує на ту обставину, що відповідач отримував доходи в період перебування на обліку в центрі зайнятості. Виконання відповідачем обов"язків за договором підряду в грудні 2002 року спростовуються записом трудової книжки ОСОБА_2 за № 20 ( а.с. 34), відповідно до якого останній був прийнятий на роботу в грудні 2002 року до ТОВ "Кріогенсервіс", що вказує на той факт, що позивач фізично не міг працювати одночасно в грудні 2002 року на двох підприємствах, та викликає сумнів в достовірності укладення угоди та акту виконаних робіт в даний період. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог та відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Відмовити в задоволенні позову Житомирського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 2596,64 грн., отриманих як допомогу по безробіттю, за недоведеністю.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Житомирський міський центр зайнятості, місце знаходження 10005 м.Житомир, вул. Чуднівська, 110, код 13561251
Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_1
Повний текст рішення виготовлено 18.02.2019 року
Суддя Л.М.Чішман
Судове рішення № 79987567, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 13.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 295/786/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: