Рішення № 79986295, 22.02.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-о/760/27/18

Справа №760/19638/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.

при секретарі - Літвінчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Шоста Київська державна нотаріальна контора, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася до суду із даною заявою та просила встановити факт родинних відносин, а саме: встановити той факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 є її матір'ю, а ОСОБА_1, є її дочкою.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у свідоцтві про народження її матір'ю записана ОСОБА_3, тобто, при видачі її свідоцтва про народження була допущена помилка в написанні імені її матері.

Зазначила, що у свідоцтві про народження її матері зазначено її прізвище, ім'я та по батькові - ОСОБА_2, паспорт її матері також був виданий як ОСОБА_2, в свідоцтві про смерть її матері також вказані її прізвище, ім'я та по батькові - ОСОБА_2

Заявниця посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року її мати померла. Заявник звернулася до Шостої Київської державної нотаріальної контори щодо прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її матері, однак їй було роз'яснено, що їй не може бути видано свідоцтво про право на спадщину, оскільки мають місце розбіжності в іменах її матері (а саме: в написанні імен її матері в свідоцтві про народження заявниці та документах, виданих її матері), а тому їй необхідно звернутися до суду з відповідною заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та її померлою матір'ю.

Заявник посилалася на те, що встановлення факту родинних відносин між нею та її померлою матір'ю - ОСОБА_2 - необхідне для прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину.

У зв'язку з вищезазначеними обставинами, заявник звернувся до суду із вказаною заявою про встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою судді від 28.09.2017 відкрито провадження у справі.

Заявник в судове засідання 22.02.2018 не з'явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій вимоги підтримала у повному обсязі та просила справу розглядати без її участі.

Заінтересована особа в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, в матеріалах справа її заява про розгляд справи у відсутність представника нотаріальної контори.

Суд, врахувавши заяву заявника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить наступного висновку.

Статтею 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заявник, звертаючись до суду із вказаною заявою, посилається на те, що при видачі її свідоцтва про народження була допущена помилка в написанні імені її матері, на що суд зазначає наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1, матір'ю якої зазначено ОСОБА_3.

Як вбачається із запису акту про народження №40 від 30.11.1965, народилася ОСОБА_4, матір'ю якої зазначено ОСОБА_5.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у віці 78 років, померла ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 17.02.2015, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Серія НОМЕР_3.

З матеріалів справи вбачається, що 10.08.2015 ОСОБА_1 звернулася до Шостої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з чим нотаріусом було заведено спадкову справу №549/2015.

Як вбачається з свідоцтва про право власності на житло, виданого 07.04.1999 Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам її сім'ї ОСОБА_1, ОСОБА_6 в рівних долях.

Відповідно до форми №1 на ОСОБА_1, матір'ю останньої зазначено ОСОБА_7.

Відповідно до форми №1 на ОСОБА_2, від 13.07.1976, остання зазначила доньку - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення », суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Встановлення даного факту для заявника має юридичне значення, оскільки, від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, в даному випадку прийняття спадщини, і законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Приписами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру ( п. 36 рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» ).

В силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі " Бочаров проти України " ( остаточне рішення від 17 червня 2011 року ), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення " поза розумним сумнівом ". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Таким чином, оцінивши усі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги є обґрунтованими і підтверджені в судовому засіданні письмовими доказами, тому є всі підстави для задоволення заяви.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 76, 263-365, 315, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин про те, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Усатова І.А.