Ухвала суду № 79985547, 25.01.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3413/19-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бортницька В.В. з участю секретаря Бондаренко О.В., прокурора Яцинина В.В., захисника Петрусевич В.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши провадження за клопотанням прокурора Генеральної прокуратури України Яцинина В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Антрацит Луганської області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017200000000074 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 367, ч.ч.1,2 ст. 205 КК України.

Згідно висунутої підозри ОСОБА_4, спільно із ОСОБА_2 підозрюється у пособництві службовим особам слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному з метою одержання будь якої неправомірної вигоди для самого себе чи іншої фізичної або юридичної особи шляхом використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Прокурор у кримінальному провадженні Яцинин В.В. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавляння волі на строк до 6 років, а відтак, усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на заявника, свідків у кримінальному провадженні та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника, які просили застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, посилаючись на недоведеність висунутої йому підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 364 КК України, позитивні дані про його особу, а також відсутність в кримінальному провадженні ризиків, з якими закон пов'язує доцільність застосування до особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 23.01.2019 о 09 годині 05 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

23.01.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 364 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, зазначається, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Відтак, посилання сторони захисту на відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень та недоведеність вини підозрюваного, не заслуговують на увагу і

у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Як особа ОСОБА_2 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, офіційного доходу не має, що ставить під сумнів можливість оплати ним із законних джерел значної орендної плати за квартиру, враховуючи її місцезнаходження та обладнання.

Незважаючи на наявність соціальних зв'язків, слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, розмір неправомірної вигоди, а також наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1-5 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах двохмісячного строку досудового розслідування.

Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя обирає підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, дані про його особу, слідчий суддя вважає доцільним визначити заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 3, 9, 22, 177, 178, 183, 193, ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити частково

Застосувати до ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб в межах строку досудового розслідування, а саме до 23 березня 2019 року 09-05 год.

Визначити розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 288150 ( двісті вісімдесят вісім тисяч сто п'ятдесят) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Отримувач: ТУДСА У в місті Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № 37318005112089

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

В разі внесення застави, вважається, що до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду з населеного пункту, в якому він проживає ( м. Київ);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання уповноваженій особі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, до 23 березня 2019 року включно.

Роз'яснити підозрюваному що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Бортницька