Ухвала суду № 79985232, 14.02.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/16371/18

Провадження №: 1-кс/755/1245/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Курило А.В.,

секретаря Потій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Клименка Т.Г., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100050009926 від 26.10.2018 року про зміну раніше обраного запобіжного заходу з тримання під вартою на поміщення до психіатричного закладу

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки: м. Києва, українки, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Лубіна О.О.,

захисника Камінської М.П.,

законного представника ОСОБА_4,

підозрюваної ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду із клопотанням про зміну підозрюваній ОСОБА_2 раніше обраного запобіжного заходу з тримання під вартою на поміщення до психіатричного закладу.

Клопотання обґрунтоване тим, що 26.10.2018, приблизно о 15 год. 35 хв., між ОСОБА_2, яка мешкає у квартирі АДРЕСА_1 та ОСОБА_5, який мешкає у квартирі № 129, цього ж будинку, виник словесний конфлікт через гучне прослуховування музики ОСОБА_2, яка лунала з квартири останньої. В ході словесного конфлікту, який розвивався на площадці між зазначеними вище квартирами, ОСОБА_5 попередив ОСОБА_2 про те, що якщо вона не зменшить гучність або не вимкне музику, він відключить подачу електроенергії до квартири останньої шляхом роз'єднання дротів, розташованих у розподільчій коробці у коридорі між квартирами, на що остання не відреагувала та зачинила двері своєї квартири. В подальшому, в цей же день, приблизно о 15 год. 45 хв., після зникнення електричного струму у квартирі, де мешкала ОСОБА_2, остання, розуміючи, що до цього причетний ОСОБА_5, маючи злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння йому тяжкого тілесного ушкодження, взяла до своїх рук кухонний ніж та вийшла з квартири № 130 до коридору між квартирами, де в цей час знаходився ОСОБА_5 Перебуваючи у коридорі між квартирами та діючи з прямим умислом, спрямованим на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ОСОБА_2 ножем, який тримала у руці, нанесла ОСОБА_5 один удар в область тулуба з права.

Згідно висновку експерта №2010/е від 26.11.2018 року, ОСОБА_5, було нанесені наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото - різане поранення грудної клітки: рана (визначена клінічними лікарями як колото-різана) передньої поверхні грудної клітки справа в проекції VIII ребра справа по передній пахвинній лінії (на висоті 130 (см) від рівня підошовної поверхні ступні, 4?0,5 (см),від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззовні у середину, зпереду назад, з пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, міжреберних м'язів, міжреберної артерії, хрящової частини VIII ребра справа, пристінкової плеври, проникає у плевральну порожнину, де сліпо закінчується (з ушкодженням правого куполу діафрагми), яка супроводжувалась правобічним гемотораксом (крововилив у плевральну порожнину мінімально відомим об'ємом 1000 (мл) крові та згортків) та розвитком шоку.

У діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст.121 КК України.

27.10.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

26.10.2018 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_2 була затримана, у порядку ст.208 КПК України, під час вчинення кримінального правопорушення.

27.10.2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

30.10.2018 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва до підозрюваної ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в період часу з 22.00 год. до 07.00 год. доби на до 25.12.2018 року.

18.12.2018 року постановою керівника Київської міської прокурори №4 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців.

26.12.2018 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва до підозрюваної було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши під варту у залі суду, строком до 26 січня 2019 року включно.

25.01.2019 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва підозрюваній продовжено строк тримання під вартою та утримати її під вартою, у межах строку досудового розслідування, тобто до 27 лютого 2019 року включно.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту потерпілого та свідків; протоколами - огляду місця події від 26.10.18; висновком експерта № 2010/е від 26.11.2018; іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №7 від 29.01.2019 року, підозрювана ОСОБА_2, у період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення та станом на теперішній час, страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді шизофренії параноїдної безперервного перебігу, галюцинаторно - параноїдного синдрому (F 20.00 за МКХ-10), і за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. (перші прояви якого були зафіксовані в 2004 році). За своїм психічним станом ОСОБА_2 у теперішній час потребує застосування до неї примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, підозрювана її захисник та законний представник не заперечували проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Статтею 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом /ст. 177 КПК України/.

Згідно п.2 ч.1 ст.508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, може бути застосований судом запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Нормами ст.508 КПК України, передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Аналізуючи питання того, чи є у провадженні наявними ризики регламентовані ст.177 КПК України слідчий суддя враховує те, що їх дійсну та реальну наявність було встановлено слідчим суддею при обранні запобіжного заходу уперше. У цей період, на час розгляду питання про продовження дії запобіжного заходу, на думку слідчого судді, встановлені ризики є дійсними, реальними та триваючими, тобто заявлені ризики не зменшилися.

Крім того, у світлі даних висновку судового - психіатричного дослідження, у ході судового розгляду є встановленим факт розладу психічної діяльності у світлі психічної хвороби у підозрюваної, тобто є дійсними передумови визначені ч.2 ст.508 КПК України для застосування примусових заходів медичного характеру, так як обставини визначені ст.177, п.п. 1-2 ч. 1 ст.194 КПК України є реальними, у даному кримінальному провадженні, в цей період.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то слідчий суддя у світлі факторів пов'язаних з характером особи підозрюваної, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, з числа регламентованих ст.508 КПК України, для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

Наявність підстав для залишення обвинуваченої у межах психіатричного закладу слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей, за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява №34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч.3 ст.17 КПК України.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність змінити підозрюваній ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід тримання під вартою на запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Керуючись вимогами ст.ст. 176-178, 183, 193-196, 505-508 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Клименка Т.Г. - задовольнити.

Змінити раніше обраний підозрюваній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу - Київської міської психоневрологічної лікарні №3 /адреса: Київська обл., Васильківський р-н, смт Глеваха, вул. Павлова, 3/, в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, у межах строку досудового розслідування, строком до 27 лютого 2019 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя