Ухвала суду № 79984534, 19.02.2019, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/48/19

Провадження № 2/700/114/19

19 лютого 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/48/19 провадження №2/700/114/19 за позовом ОСОБА_1 до Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 31 жовтня 2013 року в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області померла її мати – ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами по вул. Дружби (Петровського), 2, с. Ріпки Лисянського району Черкаської області, земельна ділянка площею 0,0402 га, відповідно до державного акту серії ЯЕ № 382370. За життя спадкодавець залишила заповіт, посвідчений секретарем Ріпківської сільської ради від 10.10.2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 108, згідно з яким все своє майно заповіла їй. Як спадкоємець за заповітом вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. На інше спадкове майно отримала свідоцтво про право на спадщину. За таких обставин змушена звернутися до суду та просить визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті її матері – ОСОБА_2

Позивач у підготовче судове засідання не з’явилася, просила розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 31 жовтня 2013 року в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області померла мати позивача – ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 221119 від 01.11.2013 року.

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами по вул. Дружби (Петровського), 2, с. Ріпки Лисянського району Черкаської області та земельна ділянка площею 0,0402 га, відповідно до державного акту серії ЯЕ № 382370.

За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, який посвідчений секретарем Ріпківської сільської ради від 10.10.2008 року та зареєстрований в реєстрі за № 108, згідно з яким все своє майно заповіла своїй доньці – ОСОБА_1 Факт родинних відносин підтверджується рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 06.03.2014 року № 2-о/700/20/14.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.12.2015 року позивач успадкувала земельну ділянку площею 0,4027 га відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 382369.

Із постанови державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори від 22.12.2015 року № 1944/02-31, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Згідно із довідкою Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області від 20.12.2018 року за № 650, за ОСОБА_2, яка померла 31.10.2013 року за адресою: вул. Дружби (Петровського), 2 зареєстровано житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці розміром 0,0402 га, яка перебувала у приватній власності відповідно до державного акту серії ЯЕ № 382370. Правовстановлюючі документи на оформлення права власності на будинок не видавалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1218, ч.1 ст.1225, ст.1233 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її матері – ОСОБА_2, яка померла 31 жовтня 2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: вул. Дружби (Петровського), 2, в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області, що належав ОСОБА_2, яка померла 31 жовтня 2013 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Бесараб