Рішення № 79982838, 15.02.2019, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/4554/18

Номер провадження 2/676/156/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15» лютого 2019 року м.Кам’янець-Подільський

Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам’янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області ОСОБА_4,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалою суду за клопотанням позивача залучено в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області ОСОБА_4 В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 25.05.2001р. працювала на різних посадах у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кам’янець-Подільському, 31.07.2017 р. була звільнена з посади в порядку переведення до Кам’янець-Подільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області. 01.08.2017 р. була прийнята на посаду головного спеціаліста відділу страхових виплат, матеріального забезпечення та контролю Кам’янець-Подільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області. З 01.01.2018р. наказом №590-к від 29.12.2017р. була виведена поза штат відділення до фактичного вивільнення. 18.06.2018 р. відповідно до наказу №159-к від18.06.2018 р. була звільнена з посади на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України в зв’язку з скороченням штату працівників. Позивач вважає, що її звільнення з посади відбулося з порушенням трудового законодавства України оскільки: 25.10.2017р як головний спеціаліст відділу страхових виплат, матеріального забезпечення та контролю отримала повідомлення про зміни істотних умов праці з 01.01.2018 р. яке не містило інформації щодо змісту зміни істотних умов праці та суті таких змін; 14.12.2017 р. начальником Кам’янець-Подільського відділення управління ОСОБА_5 їй було вручено попередження (без вихідного номера та без дати) про те, що її посада скорочується з 01.01.2018 р. і що вона підлягає вивільненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, що у відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані для подальшого працевлаштування; при вирішенні питання щодо її звільнення відповідачем не було враховано вимоги чинного законодавства щодо: строків особистого попередження про майбутнє вивільнення та наявні у неї переваги в залишенні на роботі(тривалий безперервний стаж її роботи в установі (16 років 6 місяців), трудове каліцтво, наявність на її утриманні двох членів сім’ї неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повнолітньої доньки ОСОБА_7 яка є студенткою 5-го курсу денної форми навчання, відсутність в її сім 'ї інших працівників з самостійним заробітком; гарантії які поширюються на неї як на одиноку матір згідно ч. 3 ст. 184 КЗпП України; після об’єднання двох Фондів в Кам’янець-Подільському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області тільки вона здійснювала прийом документів, формування скобових справ потерпілих, призначення та перерахунки страхових виплат, проведення індексації, формування і друк списків та платіжних доручень для перерахування страхових-виплат, формування всієї звітності по даному напрямку роботи та прийом громадян для надання консультацій; начальником Кам’янець-Подільського відділення ОСОБА_5 на розгляд комісії з вирішення питань щодо переважного права на залишенні на роботі працівників управління виконавчої дирекції Фонду та відділень була подана не об'єктивна інформація щодо її кваліфікації і продуктивності праці. Позивач просить суд винести рішення яким: визнати незаконним та скасувати наказ №159-к від 18.06.2018 р. управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області «Про звільнення ОСОБА_1В.».; поновити її на роботі, на посаді головного спеціаліста відділу страхових виплат, матеріального забезпечення та контролю Кам’янець-Подільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області для виконання попередніх обов’язків; визнати незаконним та скасувати наказ №590-к від 29.12.2017 року управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області «Про виведення поза штат»; стягнути із відповідача суму заборгованості по заробітній платі на її користь за час вимушеного прогулу з 19.06.2018 р. по фактичну дату винесення рішення судом, яка на дату подання позовної заяви становить 5028 грн 64 коп. В суді позивач та її представник позов підтримали, просять його задовольнити.

Представник відповідача в суді позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, подав відзив на позов(а.с.42-44). В обґрунтування заперечень представник відповідача вказує, що позивач була прийнята на посаду головного спеціаліста відділу страхових виплат, матеріального забезпечення та контролю Кам’янець - Подільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області в порядку переведення з 01.08.2017 р., наказом №159-к від 18.06.2018 р. її було звільнено з 18.06.2018 р. на підставі п.1. ч.І ст. 40 КЗпП України, в зв’язку зі скороченням працівників, її звільнення відбулося з дотриманням вимог діючого законодавства.

Третя особа по справі - ОСОБА_4 в судове засідання не з‘явився, направив суду пояснення на позовну заяву(а.с.123-124) в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, справу розглянути без його участі.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач з 15.01.2001 р. працювала на різних посадах у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кам’янець-Подільський, що підтверджується копією її трудової книжки(а.с.28 на звороті, а.с. 29). З 24.07.2017 р. позивач вийшла із членів профспілки ППО ПС УВД ФСС НВВ в Хмельницькій області(а.с.153, 154).

Позивач була прийнята на посаду головного спеціаліста відділу страхових виплат, матеріального забезпечення та контролю Кам’янець-Подільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області в порядку переведення з 01.08.2017 р.

Постановою правління Фонду соціального страхування України № 47 від 12.09.2017 року затверджено з 01.01.2018 року граничну чисельність працівників Фонду соціального страхування України в кількості 5192 штатних одиниць(а.с.46). На виконання вказаної постанови, виконавчою дирекцією Фонду видано наказ № 576 від 23.10.2017 р.(а.с.47), яким затверджено граничну чисельність працівників управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області в кількості 140 штатних одиниць.

Управлінням виконавчої дирекції Фонду в Хмельницькій області видано наказ № 314-к від 23.10.2017 р. «Про повідомлення працівників управління виконавчої дирекції Фонду та його відділень про зміни в організації виробництва і праці та про зміни істотних умов праці». Як встановлено, судом зазначений наказ містив дві редакції з яких в одній пропонувалося попередити працівників управління та його відділень «про зміну в організації виробництва і праці, про зміни істотних умов праці, зокрема, зміну системи оплати та стимулювання праці, розміру посадового окладу, зміну найменування посади з 01.01.2018 р.», копія якої надана позивачем(а.с.31), в іншій редакції, копія якого надана відповідачем, крім зазначеного містилося положення також і про «можливе майбутнє звільнення працівників з 01.01.2018 р.»(а.с.48).

Наказом № 320-к від 25.10.2017 р. «Про створення комісії» в управлінні було створено комісію з вирішення питань щодо переважного права на залишення на роботі працівників управління та відділень(а.с.50).

Позивачу було надано попередження 25.10.2017 р. про зміну істотних умов праці з 01.01.2018 р.(а.с.23, а.с.49).

Листом виконавчої дирекції Фонду № 24-17-1051 від 31.10.2017 р. (а.с.52) було доведено розрахунок граничної чисельності працівників відділень управління виконавчої дирекції Фонду, в тому числі і Кам’янець-Подільського відділення, який здійснювався відповідно до затвердженої в Фонді методики(а.с.53). Розроблені відповідно до методики штатні розписи 13-ти відділень управління виконавчої дирекції фонду в Хмельницькій області були направлені супровідним листом № 1095-05 від 31.10.2017 року на адресу виконавчої дирекції Фонду для їх погодження(а.с.54), в т.ч. і штатний розпис Кам’янець-Подільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області. Вказаний штатний розпис Кам’янець-Подільського відділення з 01.01.2018 р. був затверджений 31.10.2017 р. в складі 10 чоловік(а.с.55). Згідно вказано штатного розпису з 01.01.2018 р. відділ страхових виплат, матеріального забезпечення та контролю Кам’янець-Подільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області в якому працювала позивач не був передбачений, всі працівники підлягали скороченню.

Комісією управління виконавчої дирекції Фонду в Хмельницькій області з вирішення питань щодо переважного права на залишення на роботі працівників управління та відділень проводилися 12-13 грудня 2017 р. засідання на яких було розглянуто аргументацію керівників відділень щодо працівників, яким пропонуватиметься продовження трудових відносин з 01.01.2018 р. враховуючи нові штатні розписи відділень, які вступають в дію з 01.01.2018 р.(а.с.59-60, 65-67). Відповідно до аргументації начальника Кам’янець-Подільського відділення(а.с.61-64) продовження трудових відносин пропонувалося з дев’ятьма із начальником працівників із 22, які працювали в управлінні до 01.01.2018р(згідно штатного розпису затвердженого 29.06.2017 р.(а.с.45). Допитана в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснила, що комісією в роботі було враховані характеристики працівників відділу, аргументація начальника Кам’янець-Подільського відділення щодо ділових якостей працівників. Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснив, що дійсно він давав характеристики на всіх працівників відділення, позивач під час роботи у відділенні не мала належного контакту з іншими працівниками. Допитаний в якості ОСОБА_10 суду пояснив, що як і інші працівники відділення писав резюме, йому пропонували іншу посаду від якої відмовився, фактично при скороченні було звільнено працівників які перейшли з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, ОСОБА_11 не мала доступу до документів з якими працювала позивач у відділі.

14.12.2017 р. позивач була попереджена про наступне вивільнення в зв’язку із скороченням відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України та про відсутність посад, які б могли бути їй запропоновані для подальшого працевлаштування(а.с.58). В зв’язку із відмовою від отримання повідомлення 14.12.2017 р. було складено відповідний акт(а.с.69).

З 18.12.2017 р. по 28.12.2017 р. позивач перебувала на лікарняному, що підтверджується копією листка непрацездатності(а.с.155).

Згідно наказів від 28.12.2017 р.(а.с.101-103) відбулося переведення з 02.01.2018 р. працівників Кам’янець-Подільського відділення управління на нові посади утворені у відділі згідно нового штатного розпису.

Згідно наказу № 690-к від 29.12.2017 р. «Про виведення поза штат»(а.с.35) позивач була виведена поза штат відділення з 01.01.2018 р. до фактичного вивільнення.

З 29.12.2017 р. по 09.06.2018 р. позивач хворіла, що підтверджується копіями листків непрацездатності(а.с.156-158).

Наказом № 152-к від 08.06.2018 р. «Про надання відпустки ОСОБА_1В.» позивачу на підставі її заяви за згодою сторін було надано відпустку без збереження заробітної плати терміном три календарних дні з 11.06.2018 р. по 13.06.2018 р.(а.с.159). Наказом № 153-к від 13.06.2018 р. «Про надання відпустки ОСОБА_1В.» позивачу було надано відпустку без збереження заробітної плати терміном два календарних дні з 14.06.2018 р. по 15.06.2018 р.(а.с.160).

15.06.2018 р. позивачу було надано дві пропозиції щодо працевлаштування в управлінні на вакантні посади головного спеціаліста відділу роботи з потерпілими та страхувальниками, бухгалтерського обліку та фінансових питань Хмельницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду(а.с.70) та головного спеціаліста відділу роботи з потерпілими та страхувальниками, бухгалтерського обліку та фінансових питань Хмельницького міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду(а.с.71) від яких позивач відмовилась.

18.06.2018 р. відповідно до наказу №159-к від18.06.2018 р. «Про звільнення ОСОБА_1В.» позивач була звільнена з посади головного спеціаліста відділу страхових виплат, матеріального забезпечення та контролю Кам’янець-Подільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України в зв’язку з скороченням штату працівників(а.с.30).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Ст.42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

На думку суду, вивільнення позивача з роботи відбулося з дотриманням вимог діючого законодавства оскільки: вона фактично було попереджена про майбутнє скорочення 14.12.2017 р., її скорочення фактично мало місце 18.06.2018 р.; в установі де працювала позивач дійсно мало місце скорочення штату працівників, що підтверджується постановою правління Фонду соціального страхування України № 47 від 12.09.2017 р. (а.с.46), наказом виконавчої дирекції Фонду № 576 від 23.10.2017 р.(а.с.47), штатними розписами по Кам’янець-Подільському відділенню фонду затвердженим 29.06.2017 р. в кількості 22 чоловіка (а.с.45) та затвердженим 31.10.2017 р. в складі 10 чоловік(а.с.55); згідно нового штатного розпис(а.с.55) не було передбачено існування в Кам’янець-Подільському відділенні відділу страхових виплат, матеріального забезпечення та контролю в якому працювала позивач і яке фактично було скорочено в повному обсязі; на час роботи у відділенні позивач не була членом профспілкового комітету; відповідачем після одужання позивача було виконано обов’язок щодо її працевлаштування передбачений ч.3 ст.49.2 КЗпП України оскільки було запропоновано дві наявні на той час вакантні посади від яких позивач відмовилась, що підтверджується листами управління від 15.06.2018 р.(а.с.70, 71). Твердження позивача, що відповідач неправомірно звільнив її з роботи в порушення вимог ч.3 ст.184 КЗпП України суд оцінює критично оскільки сам факт розірвання шлюбу з чоловіком згідно рішення суду від 16.06.2017 р. (а.с.17) та довідка про реєстрацію за місцем проживання від 02.11.2017 р.(а.с.13) не дають обґрунтованих підстав вважати доведеним факт що позивач виховує і утримує неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, сама. Посилання позивача про те, що при її звільненні не було враховано її переважне право на залишенні на роботі суд вважає необгрунтованим оскільки переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад, у даному випадку мало місце скорочення посад всіх дев’яти посад головних спеціалістів відділу страхових виплат, матеріального забезпечення та контролю як і самого відділу. Переважне право на залишення працівника на роботі не тотожне переважному праву його працевлаштування на нову посаду.

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача: визнати незаконним та скасувати наказ №159-к від 18.06.2018 р. управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області «Про звільнення ОСОБА_1В.».; поновити її на роботі на посаді головного спеціаліста відділу страхових виплат, матеріального забезпечення та контролю Кам’янець-Подільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області для виконання попередніх обов’язків; визнати незаконним та скасувати наказ №590-к від 29.12.2017 року управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області «Про виведення поза штат»; стягнути із відповідача суму заборгованості по заробітній платі на її користь за час вимушеного прогулу з 19.06.2018 р. по фактичну дату винесення рішення судом, - задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 23, 40, 42, 43-1, 49-2, 233, 235 КЗпП України, ст.ст. 13, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України,-

ухвалив:

в задоволені позову відмовити.

На рішення сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлено 20.02.2019 р.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В