Рішення № 79982735, 08.02.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2456/18

Провадження № 2/645/163/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В.

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3,

секретар судового засідання - Савченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності, який в подальшому уточнив. Позов обгрунтовував тим, що рішенням виконкому Сталінської Райради депутатів трудящих від 26.04.1957 року йому було виділено в безстрокове користування земельну ділянку для індивідуального будівництва в м. Харкові по вул. Родніковій, 17, загальною площею 514 м2.

Згідно зазначеного рішення між ним та виконкомом Сталінської Райради депутатів трудящих укладено Договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 09 жовтня 1957 року та отримано ним в безстрокове користування земельну ділянку по вул. Родниковій (на сьогодні провулок 1-й Плідний), за № 17 загальною площею 514 м2.

Відповідно плану ділянки землі від 06.06.1957 року та ОСОБА_2 визначення меж від 08.06.1957 року були визначені межі його земельної ділянки за допомогою геодезичних знаків, які встановлено на місцевості в його присутності та присутності сусідів, власників суміжних земельних ділянок. У визначені строки він збудував будинок, де і оселився зі своєю родиною, і проживає по сьогоднішній день.

В 2006 році позивач вирішив приватизувати земельну ділянку, звернувся до управління земельних відносин Харківської міської ради з відповідним прохання, управлінням було направлено запит до КП «Харківське міське БТІ» та отримало відповідь №1505749 від 02.11.2006 року з КП «Харківське міське БТІ», яке підтвердило, що позивачу на праві приватної власності належить домоволодіння 17 по пров. 1 -му Плідному на підставі договору про надання в безстрокове користування від 09.10.1957 року, зареєстроване в Міськ БТІ під р-р №52018 29.09.1982 року та додано технічний паспорт. В цих документах межі його земельної ділянки відповідали встановленим в документації 1957 року.

Для геодезичних замірів ділянки на місцевості та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі позивач звернувся в фірму ТОВ «К-ЮЦ «Землемір». Після проведення всіх необхідних робіт позивачем був отриманий державний акт на земельну ділянку Серії ЯД №047303, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №810767100105 від 09.11.2007 року.

В середині травня 2012 року сусідка позивача зправа ОСОБА_4, яка мешкає за адресою: м. Харків, пров. 1-й Плідний, 15, заявила йому, що після замірів її земельної ділянки, необхідно перенести межу між їхніми ділянками - зменшивши з його боку близько 0,60 м. Позивач не погодився з такою заявою та запропонував запросити землемірів з незалежної організації, яка займається відповідними видами послуг. Розуміючи, що сусідка виконає погрозу зламати огорожу, позивач звернувся для проведення незалежних геодезичних замірів до TOB «ЗІК».

Сусідка ОСОБА_4, розуміючи, що не зможе вплинути на висновки роботи землемірів ТОВ «ЗІК», не дочекавшись результатів замірів, самовільно, зібравши бригаду різноробочих, заявила, що розширює свою земельну ділянку за рахунок його та зламала огорожу (капітальну забетоновану), яка простояла 45 років, між їхніми земельними ділянками. Після чого встановила свою огорожу з проволоки, захватавши більше півметра ділянки позивача.

На його неодноразові звернення до Фрунзенського РВ, позивач отримав постанови про відмови у відкритті кримінальної справи, в зв’язку з наявністю цивільно-правових відносин і відсутності в діях ОСОБА_4 складу злочину.

За захистом своїх прав, позивач звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_4, 3-тя особа Харківська міська рада, КП «Харківське міське БТІ», Харківська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», ТОВ «ЗІК» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Під час розгляду даної справи була проведена земельно-технічна експертиза, в подальшому позивачем була подана заява про залишення позову без розгляду по даній справі. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.11.2014 року була задоволена його заява про залишення позову без розгляду.

Підставою для залишення без розгляду справи №645/9472/13-ц став той факт, що позивач в подальшому мав намір звернутися до суду з іншим позовом до ТОВ «Землемір», 3-тя особа ТОВ «ЗІК», ОСОБА_5, ОСОБА_4 про зміну координат точок. Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.08.2015 року йому було відмовлено в задоволені позову. Заочне рішення вступило в законну силу на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області.

Позивач зазначив, що відповідно висновку земельно-технічної експертизи №2439 від 09.07.2014 року, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_6 зазначено, що «Межі земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.11.2007 року серія ЯД №047303 та зазначеної у електронному обмінному файлі не відповідають фактичним межам земельної ділянки. Площа фактичного користування земельної ділянки по провулку 1-му Плідному, 17 у м. Харкові, яка належить на праві власності ОСОБА_1 складає 0,0503 га. На межі між земельними ділянками по пров. 1-му Плідному, № 17 та № 15 існує на теперішній час паркан із дротяної сітки, розташований на відстані: від фасадного кута будинку № 17-3,18 м., від фасадного кута будинку № 15 - 1,26 м., від кута будинку № 17 - 1,34 м., від кута будинку № 15 - 1,16 м., розташування паркану не відповідає державному акту від 09.11.2007 року. Розмір земельної ділянки по провулку 1-му Плідному, 15, яка надана в безстрокове користування рішенням № 48 виконкому Сталінської райради депутатів трудящих від 21.03.1961 року, у разі перенесення з фасадної сторони паркану між ділянками в сторону ділянки № 15 на 0,60 м. не буде меншою за вказаною в рішенні. У разі перенесення існуючого паркану між ділянками в сторону ділянки №15 на 0,60 м., фактична площа земельної ділянки № 17 збільшиться на 8 кв.м., та складатиме - 0,0511 га.»

Також висновком земельно-технічної експертизи №2439 від 09.07.2014 року досліджено, що рішенням виконкому Сталінської райради депутатів трудящих № 48 від 21.03.1961 року земельна ділянка № 15 по пров. 1-му Плідному ум. Харкові, площею 514 м2 була надана для будівництва індивідуального будинку. А на момент проведення експертизи фактична площа земельної ділянки № 15 склала 523 м2. На сьогоднішній день ситуація не змінилась. Позивач продовжує боротьбу за свою землю, в червні 2017 року відповідачка замінила паркан із дротяної сітки на новий паркан із профнастилу. Зазначив, що відповідно Державних будівельних норм (ДБН 360-92**) допускається огороджувати присадибну земельну ділянку глухою і високою огорожею тільки з фасадного боку ділянки, а також з боку, що граничить з дорогою. Огорожа на межі між двома ділянками повинна бути не вище 180 см. і зобов'язана бути провітрюваною, прозорою, не перешкоджати інсоляції приміщень сусідніх забудов.

В 2012 році, на земельній ділянці позивача, межові знаки були і є на сьогодні встановленими на тому ж місці, що і 61 рік тому назад, але відповідач ОСОБА_4 не зважила на межові знаки і заволоділа частиною його земельної ділянки на власний розсуд.

Позивач просив усунути перешкоди у його користуванні земельною ділянкою, площею 0,0513 га, розташованою за адресою: м. Харків, пров. 1-й Плідний, 17, що йому належить на праві власності та зобов’язати ОСОБА_4 власними силами та за власний рахунок знести паркан із профнастилу, встановлений по всій довжині поміж земельних ділянок по пров. 1-й Плідний, 17 та 1-й Плідний, 15 в м. Харкові, а також стягнути з відповідачки судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Не погодившись із позовом відповідач ОСОБА_4 подала відзив на позов, згідно якого зазначила, що проти позивної заяви заперечує повністю, оскільки права власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 за адресою пров. 1-й Плідний, 17, вона не порушувала також не зрозуміло на яких підставах треба прибрати паркан. З 04.04.2012 по 25.04.2012 позивач, не отримавши її згоди, зруйнував спільну огорожу між їхніми домоволодіннями, та почав пересувати огорожу в її бік, вказуючи на державний акт на право власності на земельну ділянку по пров. 1-му Плідному, 17, руйнуючи асфальтоване покриття її проходу. Враховуючи, що гр. ОСОБА_1, ні на які вмовляння звернутися до землевпорядної організації, яка робила йому технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки, відмовлявся, вона запропонувала йому з»ясувати де повинна бути спільна межа, щоб не порушувати його прав власника та землекористувача, але гр.ОСОБА_1 відмовився і від цього. Щоб уникнути порушення прав позивача, вона була змушена звернутись до Науково-технічного центру земельної інформаційної системи КП «Міськпроект» з заявою про встановлення спільної межі і винесення її на місцевість. Актом здачі-прийняття виконаних робіт від 01.06.2012р., в присутності позивача, була частково встановлена спільна межа між їхніми ділянками згідно Державного акта ОСОБА_1 Оскільки результати встановлення межі КП «Міськпроект» позивача не влаштували, він звернувся до комісії з розгляду земельних спорів Харківської Міської ради.

Від комісії з розгляду земельних спорів вона отримала листа від 02. 06.2012р. за № К-8-644/0/82-1201-06 де вказано, що конфігурація межі вказаних домоволодінь не відповідає межі Державного акту на право власності на земельну ділянку по пров. Плідному 1-му, 17 від 09.11.2007, №810767100105. Комісією рекомендовано гр. ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку домоволодіння № 17 по пров. Плідному 1-му згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також звернутись до землевпорядної організації, яка виконувала проект землеустрою для встановлення та відновлення меж земельної ділянки по пров. Плідному 1-му, №17 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 09. 11 2007 року№ 810767100105.

За отриманими документами, а саме акту здачі-прийняття виконаних робіт КП «Міськпроект» та листа комісії з розгляду земельних спорів які підтвердили, що вона не порушую право власника ОСОБА_1 на його земельну ділянку згідно Державного акту №810767100105 були прибрані залишки старої огорожі, яку він сам розібрав, та встановлена нею нова огорожа із сітки.

Зазначила, що позивач вже неодноразово звертався до Фрунзенського районного суду з позовом до неї про усунення перешкод у користуванні його земельною ділянкою на право власності згідно Державного акту №810767100105.

В червні 2017 р. до позивача приїзжав Голова постійної комісії з питань містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради ОСОБА_7 разом з комісією. ОСОБА_1 було пропоновано встановити новий паркан із профнастилу безкоштовно згідно його Державного акту на земельну ділянку, але коли приїхали встановлювати паркан позивач почав заперечувати та вимагати, щоб паркан був встановлений як йому забажається, змістивши паркан в бік її земельної ділянки, враховуючи, що позивач заперечував встановлювати паркан згідно Державного акту на його земельну ділянку, вона дала дозвіл встановити новий паркан замість встановленого нею. Позивач приховує, що йому пропонували встановити безкоштовно паркан згідно його Державного акту на земельну ділянку по пров. 1- му Плідному, 17. Для встановлення та вирішення цього питання позивачу треба було звернутися до землевпорядної організації для встановлення та відновлення меж земельної ділянки згідно його Державного акту, але він чомусь не хоче так вчинити. Жодного підтвердження, що нею якимось чином було порушено право позивача, як власника на земельну ділянку згідно його Державного акту надано не було, чому треба прибирати існуючий паркан їй не зрозуміло. Відповідач відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача була надана відповідь на відзив, згідно якої представник зазначив, що у 2012 році TOB «ЗІК» на замовлення ОСОБА_1 складено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованого за адресою: м. Харків, пров. 1-й Плідний, 17. Згідно пояснювальної записки до вказаної технічної документації площа земельної ділянки згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД №047303 складає 0,0513 га - для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд. Фактична площа земельної ділянки була уточнена по результатам топографо- геодезичного знімання, складає 0,0501 га, на різницю площ суттєво вплинула розбіжність між лінійним проміром по червоній лінії (згідно державного акту - 12.52 м, згідно фактичного землекористування - 11.83 м), що показано на кадастрових планах. 09.07.2014 року складено висновок судово-технічної експертизи, експертами Харківського науково - дослідного інституту судової експертизи ім. Бокаріуса, де було розглянуто ряд питань та надано наступні відповіді: «Площа фактичного користування земельної ділянки по провулку 1-му Плідному, 17 у м. Харкові, яка належить на праві власності ОСОБА_1 складає 0,0503 га. На межі між земельними ділянками по пров. 1-му Плідному, № 17 та № 15 існує на теперішній час паркан із дротяної сітки, розташований на відстані: від фасадного кута будинку № 17 - 3,18 м., від фасадного кута будинку № 15 - 1,26 м., від кута будинку № 17 - 1,34 м., від кута будинку № 15 - 1,16 м. розташування паркану не відповідає державному акту від 09.11.2007 року. Розмір земельної ділянки по провулку 1-му Плідному, 15, яка надана в безстрокове користування рішенням № 48 виконкому Сталінської райради депутатів трудящих від 21.03.1961 року, у разі перенесення з фасадної сторони паркану між ділянками в сторону ділянки № 15 на 0,60 м. не буде меншою за вказаною в рішенні. У разі перенесення існуючого паркану між ділянками в сторону ділянки №15 на 0,60 м., фактична площа земельної ділянки № 17 збільшиться на 8 кв.м., та складатиме - 0,0511 га.». Вищенаведені письмові докази вказують на порушене право власності ОСОБА_1 у користуванні належною йому земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Харків, пров. 1-й Плідний, 17. Поновити порушене право власності ОСОБА_1 можливо шляхом усунення перешкод у здійсненні права власності на належній ним земельній ділянці, а саме прибрати паркан, встановлений по всій довжині поміж земельних ділянок по пров. 1 -й Плідний, 17 та по пров. 1 -й Плідний, 15/2.

Також відповідачем були надані письмові пояснення, згідно яких відповідач зазначила, що позивач навмисно дає перекручену, приховану та недостовірну інформацію, приховуючи докази того, що встановлений нею паркан не порушує право власності позивача на земельну ділянку згідно Державного акту. Зазначила, що ОСОБА_1 почав самовільно, без її згоди руйнувати спільну межу між їхніми земельними ділянками та руйнувати асфальтове покриття у її дворі, стверджуючи, що ця земля йому належить на праві власності на земельну ділянку згідно Державного акту. Враховуючи, що позивач має Державний акт на земельну ділянку, то згідно ст. 107 ЗК України у випадках, якщо межі земельних ділянок по якимось підставам встановити неможливо ( зіпсувались, зникли, пересунулись ), межі відновлюють за даними земельно - кадастрової документації, але позивач був не згоден і вона була змушена, за власний рахунок, звернутися до землевпорядної організації КП «Міськпроект» для встановлення меж між їхніми земельними ділянками, щоб не порушувати право власності позивача. В присутності гр. ОСОБА_1 працівниками КП «Міськпроект» було встановлено межу між їхніми ділянками згідно Державного акту на земельну ділянку позивача. Незадоволений результатами встановлення меж працівниками КП «Міськпроект» ОСОБА_1 звернувся до комісії з розгляду земельних спорів Харківської міської ради. 25.07.2012 року був виїзд членів комісії з розгляду земельних спорів на місцевість, на той час стояв залишок старого паркану, де в присутності членів комісії, гр.. ОСОБА_1 та її, працівники КП «Міськпроект» підтвердили де має бути спільна межа між їхніми земельними ділянками згідно Державного акту на право власності позивача. 27.07.2012 року комісією з розгляду земельних спорів Харківської міської ради було розглянуто земельний спір між власниками домоволодінь по пров. 1-му Плідному. 17 та 15/2 стосовно визначення спільної межі між вищезазначеними домоволодіннями. За результатами розгляду матеріалів та виїзду 25.07.2012 року членів комісії на місцевість встановлено, що причиною спору є те, що конфігурація спільної межі вказаних домоволодінь не відповідає межі Державного акту на право власності на земельну ділянку по пров. 1-му Плідному, 17 від 09.11.2007 року, №810767100105. Також комісією рекомендовано гр. ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку домоволодіння №17 по пров. 1-му Плідному згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та звернутися до землевпорядної організації, яка виконувала проект землеустрою для встановлення та відновлення меж земельної ділянки по пров. 1- му Плідному, 17 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.11.2007 року. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, виконана TOB «ЗІК» від 2012 року не є доказом того, що нею було порушено право власності на земельну ділянку позивача. В технічній документації в пояснювальній записці вказано, що фактична площа земельної ділянки була уточнена по результатам топографо-геодезичного знімання, складає 0,0501 га, на різницю площ суттєво вплинула розбіжність між лінійним проміром по червоній лінії ( згідно державного акту - 12,52 м, згідно фактичного землекористування - 11,83 м), що вказано на кадастрових планах. На кадастрових планах, виготовлених ТОВ «ЗІК» ( згідно державного акту, фактичного землекористування, згідно знесеного паркану) не вказано, що згідно технічної документації на земельну ділянку позивача, додатку №2 до висновку експертизи №2439 ( межа земельної ділянки, згідно державного акту від 09.11.2007, ЯД № 047303) та креслень наданих по справі №645/9472/13 представником ТОВ «ЗІК» на яких вказано, що за гаражем у позивача ще є земельна ділянка, можливо саме цей знесений паркан ( раніше у позивача за гаражем, близько 0,6 - 0, 7 м від гаража стояв паркан ) суттєво вплинув на різницю площ та розбіжність між лінійним проміром по червоній лінії. Зазначила, що відсутні відомості про те, що встановлений нею паркан із сітки, порушує право власності на земельну ділянку позивача згідно Державного акту і що саме цей паркан треба змістити на 0,60м в бік її домоволодіння, щоб вирівняти площу земельної ділянки позивача, яка вказана в Державному акті на право власності на земельну ділянку по пров. 1-му Плідному, 17. Також звернула увагу на висновок судової земельно - технічної експертизи №2439.

У відповідності з вимогами діючого законодавства технічна документація із землеустрою погоджена Харківським міським управлінням земельних ресурсів, управлінням містобудування та архітектури і зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП « Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам», зареєстровано земельну ділянку у земельно - інформаційній системі області та нанесено на чергові кадастрові плани.

Після проведення вищезазначених дій, будь — які відхилення від розмірів, зміна існуючих координат зазначеної земельної ділянки призведе до порушення прав інших землекористувачів або землевласників.

Звернула увагу, що гр. ОСОБА_1 після отримання висновків судової земельно- технічної експертизи №2439, зрозумівши, що встановлений нею паркан із дротяної сітки жодним чином не порушує право власності на його земельну ділянку згідно Державного акту, а навпаки саме позивач порушує її право, як землекористувача та відхиляється навмисно від своєї земельно- кадастрової документації подав заяву про залишення позову без розгляду, щоб в подальшому змінити координатні точки, без її відома таким чином, щоб вона порушувала його право власності, бо в позовній заяві про зміну координатних точок він її взагалі не вказує.

Зазначила, що позивач знає де саме мають бути межі його земельної ділянки згідно Державного акту, бо він неодноразово звертався до ТОВ «ЗІК» для встановлення меж його земельної ділянки згідно Державного акту на право власності, але коли працівники цієї фірми на місцевості неодноразово йому показували де мають бути межі його земельної ділянки він навмисно відмовлявся та відхилявся від встановлення меж згідно його Державного акту на право власності. Відповідач зверталась до ТОВ «ЗІК» із заявою підтвердити або ні, що вони неодноразово встановлювали межі земельної ділянки позивача згідно Державного акту, нею була отримана відповідь в якій підтверджено, що неодноразово виконувалась процедура виносу меж земельної ділянки в натуру відповідно до Державного акту гр.. ОСОБА_1. Вважала, що позивач навмисно приховує, перекручує та надає недостовірну інформацію суду, щоб з незрозумілих або особистих причин притягнути її до відповідальності.

У судовому засіданні позивач, та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, надала пояснення аналогічні письмовим поясненням по справі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Згідно ст. 12 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно рішення №84, Сталінської райради депутатів трудящих від 26.04.1957 року «Про виділ земельної ділянки для забудови жилого будинку» ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка для забудови жилого будинку загальною площею 514 кв.м., розташованої за адресою: м.Харків, пров.1- Плідний, 17.

27 грудня 2006 року ТОВ «Землемір» складено ОСОБА_2 встановлення і погодження меж земельної ділянки, в якому підписалися землекористувачі домоволодіння №19/4 ОСОБА_8, домоволодіння №15 по пров.Плідному, у м.Харкові ОСОБА_9 , домоволодіння по вул. Немишлянській № 272 та домоволодіння по пров. Плідному № 2, а також ОСОБА_1 з фактичною площею були згодні (а.с.62)

09 листопада 2007 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0513 га, за адресою: м.Харків, пров.1-й Плідний, 17, у м.Харкові. (а.с.6)

Згідно пояснювальної записки ТОВ «ЗІК» до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд м. Харків пров. Плідний, 1, зазначено, що площа земельної ділянки згідно Державного акту на право власності а земельну ділянку ЯД № 047303 складає 0,0513 га – для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд. Фактична площа земельної ділянки булла уточнена по результатам топографо-геодезичного знімання, складає 0,0501 га, на різницю площ суттєво вплинула розбіжність між лінійним проміром по червоній лінії (згідно державного акту – 12,52 м, згідно фактичного землекористування – 11,83 м), що показано на кадастрових планах. (а.с.40)

Згідно відповіді на звернення позивача 12.07.2017 року голова Постійної комісії з питань містобудування, архитектури та земельних відносин повідомив, що питання, порушенні у зверненні стосовно виправлення недоліків (технічних помилок), допущених фірмою КЮЦ «Землімер», яка розробляла технічну документацію земельної ділянки за адресою: пров. Плідний 1, 17, вирішуються в судовому порядку. Що стосується паркану, який був побудований для ОСОБА_9 за власні кошти голови комісії, то його будівництво було погоджено з Вами під час виїзду комісії на місцевість за Вашим проханням (а.с.76,77)

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи №2439 від 09.07.2014 року, наданого Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім..Засл.проф.М.С.Бокаріуса, межі земельної ділянки, наданої у безстрокове користування ОСОБА_1М, для будівництва індивідуального житлового будинку на підставі рішення виконкому Сталінської райради депутатів трудящих від 26.04.1957 року №84, у м.Харкові по пров. Плідному, у м.Харкові, не відповідають фактичним межам земельної ділянки. Межі земельної ділянки, наданої у власність гр.. ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.11.2007 року серія ЯД №047303 та зазначеної в електронному обмінному файлі не відповідають фактичним межам земельної ділянки, що наведено графічно в додатку №2 до висновку експертизи. Вірогідно, що межі земельної ділянки по пров. Плідному 1-му, 17 у м. Харкові, наданої у бестрокове користування ОСОБА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку на підставі рішення виконкому Сталінської райради депутатів трудящих від 26.04.1957 року №84 не співпадають з межами наведеними в державному акті на цю земельну ділянку від 09.11.2007 року.

Згідно висновку зазначеної експертизи встановлена невідповідність фактичних меж земельної ділянки її межам згідно договору про надання земельної ділянки у безстрокове користування ОСОБА_1М, для будівництва індивідуального житлового будинку та державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.11.2007 року, але встановлена межа (паркан), як зазначає позивач – відповідачем, не порушує право власності на земельну ділянку позивача відповідно до Державного акту, згідно планів земельної ділянки, зазначених в Додатках до експертизи.

Як вбачається з повідомлення Комісії з розгляду земельних спорів Виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.09.2012 року, рекомендовано ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку домоволодіння №17, по пров.Плідному, у м.Харкові, згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Також рекомендовано ОСОБА_1 звернутись до землевпорядної організації, яка виконувала проект землеустрою для встановлення та відновлення меж земельної ділянки по пров.1-му Плідному, у м.Харкові, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.11.2007 року.

Згідно копії рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.08.2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Землімер», треті особи: ТОВ «ЗІК»,ОСОБА_5, ОСОБА_4 про зміну координатних точок, у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24.11.2015 року зазначене рішення було залишено без змін. Згідно рішення суду було зазначено, що позивач не звертався до землевпорядних організацій, для відновлення меж земельної ділянки по пров.1-му Плідному, 17, у м.Харкові і йому було відмовлено, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними та безпідставними. Але і після постановлення даного рішенні позивач не звернувся до землевпорядних організацій, для відновлення меж земельної ділянки та не надав рішення з цього приводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ст. 2 ЦПК).

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю — це право володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою. Право власності на землю набувається та реалізовується на підставі Конституції України, цього кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі придбавання за цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності та інше.

Відповідно до ст. 125, 126 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації, забороняється. Право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

Пунктами «г», «е» ч. 1 ст. 91 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок зобов’язані не порушувати права власності суміжних земельних ділянок та землекористувачів; додержуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

В ст. 103 ЗК України закріплені такі зобов’язання власників сусідніх ділянок: співпрацювати, надавати взаємодопомогу як матеріальну, так і інформаційну.

Так, стаття 106 ЗК України встановлює, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновлення межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістилися або стали невиразними. Вид межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Тверда межа - споруда, яка розташована на межі земельних ділянок, яка розмежовує одну земельну ділянку від іншої. Такою спорудою може бути паркан, огорожа чи інше.

Відповідно до ст. 107 ЗК України - основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

На підставі ст. 90 ЗК України порушені права власників земельної ділянки підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення пов’язанні з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом, крім іншого, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

В судовому засіданні встановлено, що межі земельної ділянки, наданої у безстрокове користування ОСОБА_1М, для будівництва індивідуального житлового будинку на підставі рішення виконкому Сталінської райради депутатів трудящих від 26.04.1957 року №84, у м.Харкові по пров. Плідному, у м.Харкові, не відповідають фактичним межам земельної ділянки, якою користується позивач, що підтверджено земельно-технічною експертизою. Але позивачем не надано суду доказів, що невідповідність фактичних розмірів земельної ділянки позивача розмірам встановленим рішенням про виділення землі у бестрокове користування та державному акту про право власності на землю, саме з вини відповідача та становлення нею паркану. Позивачем не надано доказів порушення його прав саме відповідачкою, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 259, 263, 263-265 ЦПК України , суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18 лютого 2019 року.

Суддя - І.В. Ульяніч