Ухвала суду № 79980516, 15.02.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.02.2019 Справа № 554/1110/19

Провадження № 1-кс/554/2513/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Тімошенко Н.В.

за участю секретаря - Поливяної О.М.

прокурора - Швидкого Є.О.

підозрюваного - ОСОБА_1.

захисника - ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3, в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42019040630000003 від 14.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого, одруженого з ОСОБА_4, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5, 07 грудня 2015 року, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 73, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 26, кв. 9, начальника конвою відділення № 1 взводу № 4 роти конвойної служби ізолятора тимчасового утримання № 2 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, сержанта поліції

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14.02.2019 року слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1.

Слідчим управлінням Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, за процесуального керівництва військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42019040630000003 від 14.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

12.02.2019 приблизно о 14 год. 15 хв., перебуваючи у розташуванні конвойної роти, яка розміщена на 2 поверсі будівлі Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, б. 3, начальник конвою відділення № 1 взводу № 4 роти конвойної служби ізолятора тимчасового утримання № 2 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області сержант поліції ОСОБА_1, діючи умисно, з метою збуту наркотичних засобів, вчинив незаконний збут наркотичних засобів.

12.02.2019 безпосередньо після вчинення злочину, сержанта поліції ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України затримано, а його злочинну діяльність припинено.

13.02.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинений у місця позбавлення волі.

Підозра ОСОБА_1 підтверджується зібраними доказами наявними у матеріалах клопотання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просив звернути увагу на на механізм злочину, об’єкт, де вчинявся злочин та те, що підозрюваний свою вину не визнає.

Підозрюваний в судовому засіданні просив обрати більш мякий запобіжний захід, вказав що ніяким чином не може впливати на свідків, буде знаходитися вдома та переховуватися від слідства не буде.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні вказала, що не погоджується з думкою прокурора викладеною в клопотання. На підтвердження ризиків стороною обвинувачення не надано жодних доказів. Просила звернути увагу нате, що висновки експертизи були отримані 14.02.2019 р., а підозру пред’явлено 13.02.2019 р. З приводу застави, вважає, що більш альтернативним буде цілодобовий арешт. Просила відмовити в задоволенні клопотання та обрати відносно підозрюваного більш м’який запобіжний захід. Долучила до матеріалів клопотанні письмові пояснення, документи, які характеризуютьособу підозрюваного.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання

Судом встановлено, що Слідчим управлінням Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, за процесуального керівництва військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42019040630000003 від 14.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

12.02.2019 безпосередньо після вчинення злочину, сержанта поліції ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України затримано, а його злочинну діяльність припинено, що підтверджується протоколом про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

13.02.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинений у місця позбавлення волі.

Заслухавши, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а також той факт, що підозрюваний ОСОБА_1, може незаконно впливати на учасників кримінального провадження з метою запобігання надання правдивих показань, зокрема, на заявника у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6, який відбуває покарання у Криворізькій установі виконання покарань №3, з мотивів помсти останньому за прояв громадянського обов’язку із викриття злочинних дій чи з метою схилити у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ним показань. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_1 значний час займає посаду у правоохоронних органах та зокрема у системі конвою засуджених та заарештованих, що свідчить про тісні та міцні зв’язки останнього з керівниками інших органів влади, безпосредньо іншими начальниками та співробітниками конвою, які у тому числі здійснюють доставлення ОСОБА_6, чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, у якому підозрюється, що може полягати навмисному затягуванні у проведенні досудового розслідування, що може призвести до порушення положень КПК України з приводу розумних строків проведення досудового розслідування, спеціального лікування не потребує.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

В клопотання слідий просить визначити розмір застави підозрюваному у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 480 тис. 250 грн.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вчинення тяжкого злочину

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Розмір застави заявлений прокурором в клопотанні, слідчий суддя вважає, занадто великим враховуючи особу підозрюваного та його майновий стан.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3, в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42019040630000003 від 14.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1- задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обчислювати з 14 год. 30 хв. 12.02.2019 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 12.04.2019 року, до 14 год. 30 хв.

Визначити розмір застави у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі, що становить 38420 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, звільнити ОСОБА_1 з-під варти та покласти на нього наступні обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися з місця проживання (реєстрації) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п’яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко