Ухвала суду № 79980512, 20.02.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/11/19

Провадження № 1-в/540/30/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2019 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

прокурора Сошина В.В.

представника установи виконання покарань ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення, -

в с т а н о в и в :

у січні 2019 року до суду надійшла вказана заява засудженого, в якій він посилається на те, що від засуджений вироком Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 13.03.2015 р. за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України до покарання у вигляді 5 р. позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 р., яке з 21.07.2015 р. відбуває у Машівській виправній колонії №9. За період відбування покарання в місцях позбавлення волі характеризується добре, працевлаштований, до роботи ставиться сумлінно, добросовісно, за період відбування покарання отримав освіту та підтримує соціально-корисні зв’язки з рідними, у відношенні до засуджених неконфліктний, вину у скоєному усвідомив та кається. Враховуючи викладені обставини, просить звільнити його умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_2, представника ДУ «Машівська виправна колоніі №9» та засудженого, які заяву підтримали, дослідивши документи провадження та особової справи засудженого, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що вироком Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 13.03.2015 р. ОСОБА_2 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді 5 р. позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 р., (а.о.с. 2-5).

ОСОБА_2 відбуває покарання у виді позбавлення волі з 10.06.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Так, засуджений ОСОБА_2 за період відбування покарання в місцях позбавлення волі мав три стягнення, останній раз 21.08.2017 р. за вживання алкогольних напоїв, яке знято 01.01.2018 р., в той час має шість заохочень, останній раз 24.08.2018 р. за сумлінну поведінку та ставлення до праці, а також характеризується як особа, що довела своє виправлення, працевлаштований робітником гаража, дотримується правомірних відносин та ввічливого ставлення з персоналом установи, дбайливо ставиться до майна установи і предметів якими користується, виконує законні вимоги персоналу установи, виконує роботи з самообслуговування, до виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься з розумною ініціативою, покладені обов’язки виконує сумлінно, не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці, вину у вчиненому визнає, міру покарання вважає справедливою, має виконавчі листи, які відшкодовано на суму 13325,14 грн, заборгованість 11713,38 грн (а.с.11-16, а о.с. 123), що підтверджується характеристикою і довідкою про стягнення та заохочення.

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.

Таким чином, однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Водночас, передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання і державні органи, які пов’язані із процесом виправлення та перевиховання засудженого та суд не мають підходити до цього питання формально.

Проте, такої «бездоганної» поведінки засудженого протягом строку відбування покарання, судом не встановлено, оскільки протягом відбування покарання на ОСОБА_3 неодноразово було накладено стягнення, зокрема за вживання алкогольних напоїв (двічі), за зберігання заборонених предметів і хоча вони зняті і погашені та після цього до нього було застосовані заохочення, але вказані обставини не вказують на його сумлінну поведінку, а відтак належне виправлення. За таких обставин, суд вважає, що оскільки засуджений за час відбування покарання хоча і працював сумлінно та від роботи не відмовлявся, в той час умовою умовно-дострокового звільнення є не тільки сумлінне ставлення до праці, але й сумлінна поведінка, яку засуджений не довів, оскільки мало місце грубе порушення у тому числі вживання спиртних напоїв, що в цілому не свідчить про наявність безумовних позитивних змін в поведінці засудженого, а відтак суд приходить до висновку відмовити у задоволенні заяви засудженого. На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 20.02.2019 року.

Суддя С.М.Косик