Рішення № 79978486, 19.02.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/7291/18

Пр..№ 2/336/872/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 р. м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Петрова С.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ОСОБА_2 по Шевченківському району (треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_2) про визнання права на приватизацію житлового приміщення без надання ордеру, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 27.11.2018 р. звернулась до суду з вищевказаним позовом, який уточнила в процесі розгляду справи. В позовній заяві зазначила, що в 1973 р. її мати – ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з її батьком ОСОБА_3 Після реєстрації шлюбу батьки вселились у квартиру, де проживала мати її батька – ОСОБА_4

В 1976 р. ОСОБА_4 отримала на сім’ю 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1. Вся їх родина вселилась та була зареєстрована у вказаній квартирі у 1977 р.

На цей час вищевказана квартира не приватизована, є комунальною власністю територіальної громади м.Запоріжжя та знаходиться на балансі ОСББ «Депо 81».

02.10.2018 р. вона звернулась до районної адміністрації Запорізької міської ОСОБА_2 по Шевченківському району із заявою щодо проведення приватизації комунальної квартири АДРЕСА_2.

Листом голови районної адміністрації Запорізької міської ОСОБА_2 по Шевченківському району від 01.11.2018 р. у проведенні приватизації їй було відмовлено. Підставою для відмови була зазначена відсутність серед додатних до заяви про приватизацію документів, копії ордеру про надання житлової площі.

Згадане житло є квартирою в житловому будинку та не відноситься до житла, що не підлягає приватизації.

За позовом ОСОБА_1 посилаючись на ст.ст.3, 8, 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст.4, 17, 18, 19 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, просить визнати за нею право на приватизацію квартири АДРЕСА_3 разом з членами родини – ОСОБА_3 та ОСОБА_2, без надання нею ордеру про надання житлової площі.

Ухвалою судді від 28.11.2018 р. відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 17.01.2019 р.

17.01.2019 р. закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 19.02.2019 р.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог з урахуванням пояснень сторін та наданих ними доказів.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Треті особи – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з’явились, про розгляд справи були повідомлені у встановленому законом порядку, пояснень по суті позову не подавали.

На підставі ч.1 ст.223 ЦПК України справа була розглянута за відсутності третіх осіб.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію сторін, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом з письмових доказів, 02 жовтня 2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою про оформлення у власність квартири АДРЕСА_2 (про приватизацію житла).

За результатами розгляду заяви позивача відповідач, листом від 01.11.2018 року повідомив, що згідно з пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, громадянином до органу приватизації подається копія ордера про надання жилої площі.

Враховуючи те, що документи надані не в повному обсязі, а саме не надано копії ордера, в оформленні права власності на квартиру за вказаною адресою, позивачу відмовлено (а.с.7-8).

Також судом встановлено, що треті особи – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровані у спірній квартирі з 18.02.1977 р., а позивач ОСОБА_1 з 17.07.1990 р. (а.с.12, 13, 14).

Згідно листа департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ОСОБА_2 (а.с.10) в відділі обліку та розподілу житлової площі департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради корінці ордерів зберігаються лише з 1984 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передача займаних квартир (будинків, кімнат у гуртожитках) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку, кімнаті у гуртожитку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку, кімнати у гуртожитку).

Статтею 15 Житлового кодексу України визначено, що до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду належить видання ордерів на жилі приміщення.

Відповідно до ст. 58 ЖК Українина підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_2 народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Згідно Постанови ради Міністрів Української РСР від 11.12.1984 № 470 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР" (розділ IV, ст. 69 "Ордер на жиле приміщення"), на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_2 народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Статтями 70, 72 Постанови від 11.12.1984 № 470 визначено, що ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктами 2 і 5 статті 2 цього Закону.

Статтею 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду визначено", що не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Так як спірне житло є квартирою в житловому будинку та не відноситься до житла, що не підлягає приватизації, а також враховуючи неможливість надання позивачем ордеру, який було втрачено через незалежні від неї обставини, то суд приходить до висновку про неправомірність відмови відповідача, оформленої листом від 01.11.2018 року.

Відповідно до ч.11 ст.8 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

З наведеного вище суд дійшов висновку, що факт прописки (реєстрації) позивача та членів її сім’ї в спірній квартирі, яка була проведена у відповідності до чинного на той час законодавства, і підтверджується належними доказами, свідчить про наявність у позивача права користування спірною жилою площею.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Оцінивши наведені обставини справи у відповідності з вимогами ст.12 ЦПК України, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та захисту її права у обраний позивачем спосіб.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ОСОБА_2 по Шевченківському району (треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_2) про визнання права на приватизацію житлового приміщення без надання ордеру – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_1) право у відповідності до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_5, разом із членами її родини – ОСОБА_3 (АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_1), без надання ордеру про виділення житлової площі за вказаною адресою.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Дмитрюк