Ухвала суду № 79978439, 15.02.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.02.2019

Справа № 320/1058/19

1-кс/320/811/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької у складі ОСОБА_1,

секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_2, погоджене прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 42019080370000005 за фактом кримінального правопорушення, відомості щодо якого, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2019 за ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 містечко-2АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

за участі:

слідчого – Дригайла Т.В.,

прокурора - Горбенка Р.,

захисника підозрюваного – ОСОБА_5,

встановила:

15 лютого 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_2, погоджене прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 42019080370000005 за фактом кримінального правопорушення, відомості щодо якого, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2019 за ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019080370000005, відомості про яке внесено до ЄРДР 24.01.2019 за заявою ОСОБА_6 щодо вимагання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 22 липня 1999 року ОСОБА_4 проходить службу в Збройних Силах України.

З 30 травня 2018 року відповідно наказу № 135 військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату ОСОБА_4 призначений на посаду військового комісара Бердянського об’єднаного міського військового комісаріату.

22 січня 2019 року ОСОБА_4, будучи військовим комісаром Бердянського об’єднаного міського військового комісаріату, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, в ході зустрічі з ОСОБА_7 висунув вимогу до ОСОБА_6 надати йому, ОСОБА_4, неправомірну вигоду для себе у сумі 1 200 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становило 33 540 гривень, за не призов військовозобов’язаного ОСОБА_6 на військову строкову службу до лав Збройних сил України та видачу останньому військового квитка, тобто за вчинення дій, які безпосередньо входили до його службових обов’язків.

6 лютого 2019 року близько 18 години ОСОБА_4, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи у приміщені Бердянського об’єднаного міського військового комісаріату за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Університетська, 29, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе від військовозобов’язаного ОСОБА_6, одержав через ОСОБА_7 частину неправомірної вигоди для себе у сумі 300 Євро, що відповідно до курсу Національного банку України становило 9 327 гривень, за не призов військовозобов’язаного ОСОБА_6 на військову строкову службу до лав Збройних сил України та видачу останньому військового квитка, тобто за вчинення дій, які безпосередньо входили до його службових обов’язків.

У подальшому, 13 лютого 2019 року близько 18 години ОСОБА_4, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи у приміщені Бердянського об’єднаного міського військового комісаріату за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Університетська, 29, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе від військовозобов’язаного ОСОБА_6, одержав через ОСОБА_7 частину неправомірної вигоди для себе у сумі 450 Євро, що відповідно до курсу Національного банку України становило 13 725 гривень, за не призов військовозобов’язаного ОСОБА_6 на військову строкову службу до лав Збройних сил України та видачу останньому військового квитка, тобто за вчинення дій, які безпосередньо входили до його службових обов’язків

В цей же день, о 18 годині 30 хвилин після одержання зазначеної неправомірної вигоди, злочинні дії ОСОБА_4 припинені правоохоронними органами.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

14 лютого 2019 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженому, який має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 городок-2АДРЕСА_1, раніше не судимому, повідомлено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами:

- заявою про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 від 24.01.2019;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_6 від 24.01.2019, 05.02.2019 та 15.02.2019;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 24.01.2019, 05.02.2019 та 15.02.2019;

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів – грошових коштів від 05.02.2019;

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів – грошових коштів від 13.02.2019;

- протоколом затримання ОСОБА_4 від 13.02.2019;

- протоколом освідування особи від 13.02.2019;

- протоколами обшуку від 13.02.2019 (два);

- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

На теперішній час стороною обвинувачення вживаються заходи щодо встановлення усіх обставин вчинення ОСОБА_4 злочину, у тому числі допити свідків, відшукання речей та документів, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді реального позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Аналізуючи поведінку підозрюваного та матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до наступних висновків. ОСОБА_4, після повідомлення йому про підозру, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 10 років реального позбавлення волі, у тому числи вимог статті 75 КК України, згідно якої звільнення від відбування покарання не можливе при засудженні особи за корупційний злочин, а також з урахування того, що ОСОБА_4 може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний ОСОБА_4, перебуваючи на волі, використовуючи своє становище та досвід отриманий на службі, може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо своєї злочинної діяльності, котрі ще не віднайдені та не вилучені органом досудового розслідування, зокрема документи котрі стосуються ОСОБА_6 та інших осіб, котрих ОСОБА_4, всупереч інтересам служби, міг звільнити від проходження військової служби, а також, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини. Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.п.2 ч.1 ст.177 КПК України, – знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. ОСОБА_4 перебуваючи на волі може тиснути та впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще недопитані, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Підґрунтям такого ризику є те, що здебільшого свідками у кримінальному проваджені є підлеглі ОСОБА_4, у тому числі працівники військово-лікарської комісії об’єднаної призовної дільниці Бердянського ОМВК, які на даний час не допитані. Враховуючи викладене, існує ризик здійснення реального тиску на вказаних осіб з боку ОСОБА_4 Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, – незаконний вплив на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. З урахуванням вищевикладеного стороною обвинувачення встановлено достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 зможе незаконними засобами впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства. ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Під час обшуку за місцем проживання Стороною Обвинувачення було віднайдено документи громадянина країни агресора – Російської Федерації, котрі були вилучені, що може свідчити про підготовку ОСОБА_4 до вчинення іншого злочину з використанням вказаних документів. Крім цього, під час проведення санкціонованого обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_4 була віднайдена портативна УФ-лампа, що свідчить про стійку злочинну направленість та використання службового становища для незаконного збагачення та дій направлених на уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини. Вказана лампа не пов’язана з виконанням обов’язками військового комісара, а використовується здебільшого в слідчо-оперативній діяльності при викритті злочинів. Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем вчинив тяжкий злочин, що дає підстави вважати, що він може при здійснені впливу на свідків може вчинити інший умисний тяжкий чи особливо тяжкий злочин як проти життя та здоров’я осіб (свідків та експертів) так і військовий злочин, а саме самовільне залишення місця служби, дезертирство, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин.

Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні; - вчинити інше кримінальне правопорушення; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є найбільш доцільним застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. Більш м’який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_4 під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв’язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства підозрюваного забезпечить запобігання спробам ОСОБА_4 перешкоджати досудовому розслідуванню, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов’язків.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, являється військовим комісаром Бердянського об’єднаного міського військового комісаріату, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов’язків, враховуючи, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян і суспільства негативне враження безладдя, безкарності та отримання неправомірної вигоди у військовій сфері, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі та ведення бойових дій на сході України, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин, вчиненого ОСОБА_4 злочину та, майнового стану останнього, вважаю за можливе та доцільне визначити розмір застави, який буде дорівнювати 1000 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 921 000,00 грн. У даному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків та запобігати ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

У зв’язку з наведеним, з метою забезпечення об’єктивності, всебічності розслідування у найкоротший термін є доцільним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання особи під вартою строком на 60 днів, тому слідчий звернувся з вказаним клопотанням до суду.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували щодо обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки, надавши слідчому судді заяви начальника відділення військового обліку і бронювання солдатів і сержантів запасу Бердянського ОМВК ОСОБА_8, офіцера відділення військового обліку і бронювання солдатів і сержантів запасу Бердянського ОМВК ОСОБА_9, старшого офіцера мобілізаційного відділення Бердянського ОМВК ОСОБА_10 про бажання взяти підозрюваного на поруки. Також вказували на те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем служби, є учасником АТО, виховує малолітнього сина. Дії слідчих та прокуратури носили провокаційний характер.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надана підозрюваному 15.02.2019 о 12 годині 00 хвилин.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає найтяжче покарання у виді позбавленням волі від п’яти до десяти років, а саме у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем служби, є учасником АТО, виховує малолітнього сина. При цьому підозрюваний ОСОБА_4, який є військовим комісаром Бердянського об’єднаного міського військового комісаріату, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи на волі, використовуючи своє становище та досвід отриманий на службі, може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо діяльності у якій підозрюється, котрі ще не віднайдені та не вилучені органом досудового розслідування, зокрема документи, які стосуються ОСОБА_6 та інших осіб, котрих ОСОБА_4, всупереч інтересам служби, міг звільнити від проходження військової служби, а також речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини. Також, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може здійснювати тиск та впливати на свідків, які здебільшого є його підлеглими, у тому числі працівників військово-лікарської комісії об’єднаної призовної дільниці Бердянського ОМВК та деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, які на даний час не допитані. Крім цього, під час проведення санкціонованого обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_4 була віднайдена портативна УФ-лампа, що може свідчити про стійку злочинну направленість та використання службового становища для незаконного збагачення та дій направлених на уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини. Вказана лампа не пов’язана з виконанням обов’язками військового комісара, а використовується здебільшого в слідчо-оперативній діяльності при викритті злочинів. Також підозрюваний ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем може вчинити інший злочин, а саме самовільне залишення місця служби, дезертирство, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин. Вказане дає підстави вважати, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні; - вчинити інше кримінальне правопорушення; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У зв’язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України неможливо при застосуванні до нього запобіжного заходу більш м’якого, ніж тримання під вартою.

Крім того, суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно з нормами ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов’язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Крім того, у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань на нього накладається грошове стягнення у відповідних розмірах. Всупереч викладеному, слідчому судді не надано жодних доказів як того, що вказані особи заслуговують на довіру, так і того, що вони здатні сплатити суму грошового стягнення в разі невиконання взятих на себе зобов’язань (характеристики, довідки про доходи тощо).

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість вчиненого правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, той факт, що прокурором у судовому засіданні не зазначено доказів, на підставі яких можливо встановити, що застава, визначена відповідно до п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4, покладених на нього обов’язків, на відміну від застави у межах 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 921 000,00 грн, вважаю за необхідне визначити заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 153 680 (ста п’ятдесяти трьох тисяч шістсот вісімдесяти) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: - прибувати до слідчого в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 містечко-2АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; - носити електронний засіб контролю; - утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі з державами з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_4, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалила:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_2, погоджене прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 42019080370000005 за фактом кримінального правопорушення, відомості щодо якого, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2019 за ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 – задовольнити частково.

В клопотанні захисника щодо обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки-відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 18 години 30 хвилин 13 квітня 2019 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання - 18 години 30 хвилин 13 лютого 2019 року.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 18 години 30 хвилин 13 квітня 2019 року включно.

Одночасно ОСОБА_4 визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 153 680 (ста п’ятдесяти трьох тисяч шістсот вісімдесяти) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, № р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 містечко-2АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі з державами з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

В решті клопотання слідчого – відмовити.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18 години 30 хвилин 13 квітня 2019 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Ковальова Ю.В.