Рішення № 79978318, 13.02.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 13.02.2019

Справа № 334/5965/17

Провадження № 2/334/417/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Козлової Н.Ю.

при секретарі - Манюхіні О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив під час розгляду справи, до Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» про відшкодування моральної шкоди. В позові зазначив, що 12 травня 2008 року при виконанні трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, в результаті якого останній отримав закритий осколковий перелом середньої третини лівої гомілки зі зміщенням. Закритий перелом мищелків великогомілкової кістки лівої гомілки зі зміщенням». 19 лютого 2009 року за результатами обстеження Медико-соціальної експертної комісії позивачу було первинно встановлено III групу інвалідності з 45 % втрати працездатності. 30 квітня 2015 року позивачу було безстроково встановлено III групу інвалідності з 45 % втрати працездатності. Посилаючись на те, що внаслідок трудового каліцтва він зазнав значних фізичних і моральних страждань, позивач просив на підставі ст.237-1 КЗпП України стягнути з відповідача, з яким він перебував у трудових відносинах під час нещасного випадку, на відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні уточнений позов підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явися, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, у попередніх судових засіданнях надавав суду письмові заперечення на позов, відповідно до яких, просить взяти до уваги те, що нещасний випадок з потерпілим стався через порушення позивачем норм з охорони праці. Позивачем не підтверджено факт порушення ПАТ «Запоріжтрансформатор» його законних прав, внаслідок яких з ним стався нещасний випадок. На момент нещасного випадку, ПАТ «Запоріжтрансформатор» було створено позивачу належні безпечні та нешкідливі умови праці, тому відсутні підстави стверджувати, що моральна шкода позивачу заподіяна внаслідок порушення його прав, протиправних дій чи бездіяльності ПАТ «Запоріжтрансформатор», а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор» з 06 лютого 2003 року по 16 серпня 2017 року. Позивач працював на ПАТ «Запоріжтрансформатор» за професією «електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах».

12 травня 2008 року під час виконання своїх трудових обов’язків з позивачем стався нещасний випадок, а саме - падіння з висоти. В результаті нещасного випадку позивач отримав «Закритий осколковий перелом середньої третини лівої гомілки зі зміщенням. Закритий перелом мищелків великогомілкової кістки лівої гомілки зі зміщенням» (п.п. 6, 9 Акту № 6 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом від 15.05.2008 р.).

У період з 12 травня 2008 року по 19 грудня 2008 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному закладі «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9» та на амбулаторному лікуванні у Центральній поліклініці № 1 Хортицького району м. Запоріжжя.

Комісією з розслідування нещасного випадку було встановлено, що причинами нещасного випадку стало: Порушення технологічного процесу; Невиконання вимог інструкції з охорони праці; Невиконання посадових обов’язків (п. 7 Акту № 6 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом від 15.05.2008р.).

Особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці визнані: ОСОБА_1 - електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах - порушення технологічного процесу та невиконання вимог інструкції з охорони праці; ОСОБА_3 - майстер зварювального цеху - порушення технологічного процесу, невиконання посадових обов’язків та невиконання вимог інструкції з охорони праці; ОСОБА_4 - начальник дільниці - невиконання посадових обов’язків та невиконання вимог інструкції з охорони праці (п. 10 Акту № 6 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 12.05.2008р.).

19 лютого 2009 року за результатами обстеження Медико-соціальної експертної комісії позивачу було первинно встановлено III групу інвалідності з 45 % втрати працездатності. Відповідно до довідки МСЕК від 19.02.2009р. серії АД № 109236, у якості причини встановлення інвалідності зазначено «трудове каліцтво». Окрім того, позивачу було надано протипоказання до тяжкої фізичної праці, довгої ходи та праці на висоті, рекомендовано стаціонарне та санаторно-курортне лікування.

30 квітня 2015 року позивачу було безстроково встановлено III групу інвалідності з 45 % втрати працездатності та підтверджено раніше надані протипоказання.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України життя і здоров’я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

На всіх підприємствах, в установах, організаціях згідно з положеннями ст. 153 КЗпП України повинні створюватися безпечні і нешкідливі умови праці. При цьому забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається виключно на власника або уповноважений ним орган. Ця норма закону кореспондується з нормою, викладеною у ст.13 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому ч.2 ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується, зокрема, незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно дост.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), зазначено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівників у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя та здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважені ним органи незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно пункту 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року у справі №1-9/2004, визначено, що ушкодження здоров’я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов’язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні і фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Суд вважає, що позивачеві дійсно заподіяна моральна шкода, оскільки внаслідок трудового каліцтва він зазнавав фізичного болю, проходив тривале лікування, втратив 45% професійної працездатності, став інвалідом третьої групи довічно, тобто ушкодження його здоров'я мають не відновлювальний характер, що безумовно змінило звичний уклад його життя. Отже, вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

За роз’ясненнями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року (зі змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину та тривалість фізичних та душевних страждань позивача, ступінь вини підприємства, що завдало моральну шкоду, та самого позивача, істотність вимушених змін у способі життя позивача та інші обставини, які мають вагоме значення, в тому числі, наслідки втрати професійної працездатності та набуття інвалідності позивачем, стан його здоров'я на теперішній час та медичні рекомендації, додержання яких тягне за собою внесення коректив у звичайний спосіб життя позивача.

Суд враховує той факт, що нещасний випадок трапився, у тому числі, і з вини позивача, однак сума відшкодування у розмірі 50000,00 гривень є еквівалентною характеру і ступеню моральних страждань позивача та ступеню його провини у настанні нещасного випадку, а тому керуючись засадами розумності, виваженості і справедливості, суд вважає за можливим стягнути на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 50000,00 гривень.

Згідно із пп.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.

Таким чином стягнута моральна шкода в зв'язку із ушкодженням здоров'я та стійкою втратою працездатності, не є об'єктом оподаткування доходу платника податку, що зазначено також в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.07.2015р.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (код ЄДРПОУ 00213428, 69600, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе 3) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, 69097, АДРЕСА_1) відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом у розмірі 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (код ЄДРПОУ 00213428, 69600, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе 3) судовий збір в дохід держави у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 13 лютого 2019 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.