Рішення № 79977862, 01.02.2019, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/5773/18

Провадження № 2/314/349/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2019 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,

секретар судового засідання Рясна А.В.,

за участю представника позивача

та третьої особи ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в прядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/5773/18 за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «ОСОБА_4 В.», третя особа: Фермерське господарство «Форт» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2018 ОСОБА_3 звернулася до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства «ОСОБА_4 В.», у якому зазначено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 5,9416 га, кадастровий номер 2321585000:03:003:004, розташована на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. 26.08.2008 між ФГ «Форт» та позивачем укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, відповідно до умов якого її земельну ділянку зобов’язується обробляти ФГ «Форт», де позивач і отримує орендну плату. Однак позивачу стало відомо, що фактично земельну ділянку обробляє ФГ «ОСОБА_4 В.». З метою недопущення розриву цілісності земельного масиву, що суттєво впливає на обробку земельних ділянок, декілька років тому бло досягнуто домовленість з ФГ «ОСОБА_4 В.» і було здійснено обмін земельних ділянок між господарствами. Таким чином, ФГ «ОСОБА_4 В.» стало обробляти єдиний масив, в який входить належна ОСОБА_3 земельна ділянка, а ФГ «Форт», в свою чергу, обробляє земельні ділянки, які орендуються ФГ «ОСОБА_4 В.». 03.07.2017 на адресу ФГ «Кривохатько В. В. « до ФГ «Форт» було направлено лист з прохання повернути фактичні земельні ділянки ФГ «Форт», відносно яких укладено договори оренди. ФГ «Форт», в свою чергу, зобов’язалось повернути земельні ділянки, відносно яких ФГ «ОСОБА_4 В.» укладено договори оренди. До листа було додано акт узгодження земельних ділянок, які знаходяться в обробці ФГ «ОСОБА_4 В.» та ФГ «Форт». Однак до теперішнього часу ФГ «Кривохатько» обробляє земельну ділянку, яка належить позивачу. Таким чином, зазначає позивач, самовільно без договору оренди займає земельну ділянку, не маючи на те правових підстав.

03.01.2019 представником відповідача ФГ «ОСОБА_4 В.» надано відзив, у якому зазначено, що позов відповідачем не визнається, оскільки ФГ «ОСОБА_4 В.» жодних прав позивача не порушувало, право власності позивача не оспорювало, перешкод не вчиняло. Пунктами 28-30 укладеного між позивачем та третьою особою договору оренди земельної ділянки встановлено права та обов’язки сторін, серед яких, зокрема, використання земельної ділянки за її цільовим призначенням самостійно. Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідно до акту прийому-передачі позивач передав земельну ділянку третій особі, тобто всі обов’язки по використанню земельної ділянки прийняло на себе ФГ «Форт», до якого позивач може звернутися з відповідним позовом. Також, на думку представника ФГ «ОСОБА_4 В.», з позову та доданих до них документів вбачається, що твердження щодо того, що порушено права позивача, є необґрунтованим та не підтверджено доказами, право позивача на законне користування земельною ділянкою взагалі не може бути порушеним, оскільки це право передано ним третій особі.

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи підтримав позов та просив його задовольнити з підстав, в ньому зазначених.

Представник відповідача позов не визнав, пояснив суду, що відповідач жодним чином не порушує права позивача, оскільки договірні відносини з приводу користування земельною ділянкою існують між позивачем та третьою особою – ФГ «Форт». Крім того, позивачем не надано доказів того, що відповідач користується земельною ділянкою позивача. Просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та третьої особи, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26.08.2008 між ОСОБА_3 та ФГ «Форт» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,9416га рілля строком на 10 років з дати його державної реєстрації. Вказаний договір зареєстровано 13.08.2009 у ЗРФ Центр ДЗК. Вказаний факт підтверджується договором оренди земельної ділянки від 26.08.2008, актом прийому-передачі об’єкта оренди від 26.08.2008, актом встановлення меж і передачі земельної ділянки в оренду від 20.08.2009 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.11.2015.

Таким чином, між позивачем ОСОБА_3 та третьою особою ФГ «Форт» існують договірні відносини з приводу користування вищевказаною земельною ділянкою.

На підтвердження своїх вимог позивачем було подано лист ФГ «Форт», направлений на адресу ФГ «ОСОБА_4В.», із пропозицією повернути земельні ділянки щодо яких було здійснено обмін для їх обробки за усною домовленістю з метою не допуску розриву цілісності земельного масиву.

Вказаний лист повернувся на адресу відправника із зазначенням пошти «за закінченням строку зберігання».

Суд дійшов висновку, що вищевказаний лист не є належним доказом факту користування ФГ «ОСОБА_4В.» земельною ділянкою, що належить позивачу ОСОБА_3, оскільки не містить жодних домовленостей між ФГ «Форт» та ФГ «ОСОБА_4В.» щодо обміну земельними ділянками.

Таким чином, у відповідача ФГ «ОСОБА_4В.» відсутні правові підстави користування земельною ділянкою, що належить позивачу ОСОБА_3 та яку вона передала в оренду ФГ «Форт».

Згідно з вимогами ст.ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Під час розгляду справи позивачем та його представником не надано належних доказів, які б підтверджували факт порушення відповідачем прав позивача, та існування підстав для усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою позивачем, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 141 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Фермерського господарства «ОСОБА_4 В.» (місцезнаходження: Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам’яне, вул. Зарічна, 97, код ЄДРПОУ 19266077), третя особа: Фермерське господарство «Форт» (місцезнаходження: Запорізька область, Вільнянський район, с. Московка, вул. Українська, 46, код ЄДРПОУ 32934765) про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 01.02.2019.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

01.02.2019