Ухвала суду № 79977822, 04.02.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.02.2019

Справа № 334/4337/18

Провадження № 2-ві/334/3/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Піка А.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Баруліній Т.Є. в межах розгляду цивільної справи за позовом Міського комунального підприємства «Основаніє» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, 3 % річних та інфляційних витрат, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебувають матеріали цивільної справи за позовом Міського комунального підприємства «Основаніє» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, 3 % річних та інфляційних витрат.

01 лютого 2019 року через канцелярію суду було подано заяву про відвід судді Баруліній Т.Є. Заява обґрунтована тим, що суддя Баруліна Т.Є. брала участь у розгляді справи про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості. В подальшому вказаний судовий наказ іншим суддею було скасовано.

Відповідачка вважає, що головуючий має взяти самовідвід у вказаній справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2019 року, заяву про відвід судді Баруліній Т.Є. в межах розгляду цивільної справи за позовом Міського комунального підприємства «Основаніє» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, 3 % річних та інфляційних витрат визнано необґрунтованою. Справу передано до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді в порядку ч. 1 ст. 33 УПК України у відповідності до вимог ч. 2 ст. 40 ЦПК України. Провадження по вказаній справі зупинено.

В порядку автоматичного розподілу для вирішення питання про відвід судді справа передана на розгляд головуючому судді Гнатюку О.М.

Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про відвід та надану цивільну справу, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 5 ч.1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 39 ЦПК України передбачено,що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно ч. 1, 2, 7, 8 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду-не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним.

Так, стаття 37 ЦПК України вказує на недопустимість повторної участі судді у розгляді справи. При цьому видача суддею судового наказу не є повторністю при подальшому розгляді позову з тих самих правовідносин між тими самими учасниками.

З матеріалів справи та безпосередньо з заяви про відвід судді не вбачаються будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об’єктивності судді при розгляді даної справи.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінка доказів входить до переліку питань, які вирішуються судом під час ухвалення рішення суду за наслідками судового розгляду, і не може бути проведена судом до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

З заяви про відвід вбачається, що заявник незгодна з процесуальними рішеннями судді, проте незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Баруліній Т.Є. в межах розгляду цивільної справи за позовом Міського комунального підприємства «Основаніє» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, 3 % річних та інфляційних витрат - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Гнатюк