Рішення № 79977158, 19.02.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7837/18

Провадження 2/303/382/19

номер рядка стат. звіту – 1

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2019 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі: головуючої – судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Закарпатської області про визнання права власності за набувальною давністю,

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 міської ради Закарпатської області про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю.

У позові зазначає, що вона являється власником однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 11.05.2004 року. Право власності зареєстровано 27.08.2004 року. В суміжній однокімнатній квартирі №13 житлового будинку №14 по вул.Пряшівській, м.Мукачево з дозволу адміністрації ЗАТ «МБУ-6» тимчасово проживав ОСОБА_4 до 13.12.2006 року. Після того як ОСОБА_4 виїхав з квартири №13 у грудні 2006 року у зв’язку з закінченням тимчасової реєстрації її багатодітна сім’я з дозволу керівництва ЗАТ «МБУ-6», з метою покращення житлових умов на підставі наданого їй рішення загальних зборів ЗАТ «МБУ-6 від 10.07.1999 року ж дозволу на приватизацію квартири, вселилася в суміжну вільну однокімнатну квартиру, де зробила капітальний ремонт. Однак у 2006 році вона не змогла приватизувати дану квартиру оскільки колишній балансоутримувач зняв з свого балансу та не передав на балансовий облік Управлінню міського господарства виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради. Тому просить позовні вимоги про визнання за нею права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 за набувальною давністю задовольнити з викладених в заяві.

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі, а також у заяві зазначила, що підтримує заявлені позовні вимоги і просить задоволити з викладених у позовній заяві підстав не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради в судове засідання не з'явилася, однак на адресу суду нею було скеровано заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає та щодо задоволення позовних вимог залишає на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши представлені докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира № 13, розташована у житловому будинку № 14 по вул.Пряшівська в м.Мукачево є квартирою яка не відноситься до житлового фонду, який перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Мукачево, що підтверджується листом виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 24.11.2018 року (а.с.35).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 11 травня 2004 року визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, укладеного 30.04.2001 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОСОБА_3 містобудівельне управління №6» та зобов’язано МБТІ та ЕО зареєструвати квартиру АДРЕСА_4 на праві власності за ОСОБА_2 (а.с.24,25)

Згідно технічного паспорту, виданого комунальним підприємством «ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» посімейного спільного заселення, розташована 4-х поверховому будинку, складається з однієї кімнати, житловою площею 17 кв.м., виданим 12.12.2018 року.(а.с.36-41)

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості квартири за адресою:Закарпатська область, АДРЕСА_5, ринкова вартість цієї квартири станом на 04 грудня 2018 року становить 44930 гривень (а.с.42,43)

Згідно з архівним витягом із рішення №96 від 27.04.2006 року будинку по вул.Пряшівський ,14 присвоєно міліцейський номер. (а.с.28)

З довідки КП «ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 08.10.2018 року вбачається, що квартира №13 належить на праві приватної власності ЗАТ «ОСОБА_3 мостобудівельне управління» (а.с.29)

Листом від 16.11.2018 року КП «ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» повідомлено, що станом на 01.01.2013 року право власності на житлові приміщення №13 в житловому будинку за адресою м.Мукачево вул.Пряшівська №14 не реєструвалося, що також стверджується і витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.(а.с.30,31)

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію ЗАТ «ОСОБА_3 мостобудівельне управління» припинено 26.12.2012 року правонаступники відсутні (а.с.32-34).

На підставі рішення загальних зборів ЗАТ «МБУ-6» від 10.07.1999 року позивачеві як працівнику надано дозвіл на приватизацію квартири (а.с.20)

На підставі зазначеного рішення було ОСОБА_2 (Кенез) вселилася в жиле приміщення АДРЕСА_6.

Станом на 21.11.2018 року заборгованість за комунальні послуги за вищевказаною квартирою відсутня, що підтверджується квитанціями про сплату комунальних послуг.

Як вказано в ч. 2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 344 ЦК України, якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через десять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Як вказано в п. 8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Як зазначається в листі Верховного суду України від 01.07.2013 «ОСОБА_4 деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство).

Відповідно до п. 11 Постанови враховуючи положення статей 335 і 334, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року. При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Згідно з п. 13 Постанови можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідно до п. 14 Постанови виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Таким чином, судом встановлено, що позивач користувався спірним майном з грудня 2006 року і по теперішній час.

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти вказаним майном, що підтверджується наданами доказами про сплату комунальних послуг (а.с.45-61), та нотаріально посвідчениними заявами свідків ОСОБА_5,ОСОБА_6 (а.с.62,67) суд вважає за можливе визнати право власності за набувальною давністю.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Позивач просила залишити судові витрати за нею і не стягувати їх з відповідача.

Керуючись ст.ст. 328, 344, п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 211, 263-265, ч.1 ст.354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Закарпатської області про визнання права власності за набувальною давністю задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_7 за набувальною давністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її)проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_2, місце реєстрації АДРЕСА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_3 міська рада місцезнаходження: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, пл.Духновича,2, код ЄДРПОУ 04053743.

Повний текст рішення виготовлене 19 лютого 2019 року.

Головуюча Курах Л.В.