Постанова № 79976977, 19.02.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/526/19

№3/303/353/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Камінський С.Е., розглянувши справу, яка надійшла з Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 14.01.2019 року о 19 год. 45 хв. по вул. Головній в с. Вільховиця Мукачівського району керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», н.з. АО 5619 ВЕ, в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимогу п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп’яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager» у присутності двох свідків на місці зупинки, результат позитивний - 0,66 проміле.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в суді, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився.

Також ОСОБА_1 подав через канцелярію суду заперечення на протокол у справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що 14 січня 2019 року близько 19 год. 50 хв. рухався автомобілем марки «Skoda Octavia», н.з. АО 5619 ВЕ по дорозі з міста Мукачева в с.Бистриця Мукачівського району. На вулиці Головній села Вільховиця був зупинений патрульним поліцейським, який представився як ст.лейтенант ОСОБА_2 Він (ОСОБА_1О.) вийшов з автомобіля, щоб з’ясувати причину його зупинки інспектором. У відповідь отримав пропозицію пройти тест на вживання алкоголю за допомогою спеціального технічного засобу. Оскільки, знав що не вживав алкоголю, то погодився. На його велике здивування, прилад показав, що в його крові наявний алкоголь, показники 0,66 %. На його заперечення щодо правильності роботи вимірювального засобу, ст.лейтенант заперечив, що прилад справний і покази вірні. І його твердження, що він не вживав спиртних напоїв, лише обман та заходився писати протокол. Оскільки, він не був згідний з показами алкотестера, попросив пройти повторний тест в медичному закладі, але ст.лейтенант відмовив, зіславшись на брак часу, завіривши, що цього доказу і підписів свідків на протоколі буде достатньо аби притягнути його до відповідальності. Після цього у присутності свідків, які не знали суті справи, на нього було складено протокол серії БД № 278662 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України за те, що нібито він, керуючи автомобілем «Skoda Octavia», н.з. АО 5619 ВЕ, по вулиці Головній в с.Вільховиця знаходився у стані алкогольного сп’яніння чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність по ч.1 ст.130 КУпАП. Йому було запропоновано підписати протокол, він поставив на протоколі свій підпис в місцях вказаних інспектором. Те саме зробили свідки: поставили підпис. Йому (ОСОБА_1О.) вручено копію протоколу і його відпустили додому. Що відбувалося далі, йому не відомо. Оскільки про те, що було складено акт огляду на стан алкогольного сп’яніння, в нього відібрано пояснення, та є розписка свідка ОСОБА_3 про доправлення автомобіля «Skoda Octavia» в с.Бистрицю йому стало відомо, коли його представник ознайомився з матеріалами в суді.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, є незаконним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин. Вказані матеріали справи не відображають фактичних обставин справи, більшість «доказів» (акт огляду, його пояснення, розписка) сфабриковані пізніше, ним не підписувалися, та йому не відомі. Тобто відсутнє правопорушення,

- 2 -

дійсні обставини не відповідають вимогам ст.130 КУпАП України, ст.266 КУпАП України Постанови КМУ № 1103 від 17.12.2008 року «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення обставини огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду спільного Наказу № 400/666 МВС та МОЗ України від 09.09.2009 року «Про затвердження інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Його клопотання щодо перевірки його стану в медичному закладі інспектор поліції залишив без розгляду. Йому відмовили надати свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про повірку технічного засобу, за допомогою якого був проведений огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу. На свою вимогу він отримав відмову, вмотивовану наступним чином: «У нас всі прилади дійсні». Але покази технічного засобу, відповідно до норм чинного законодавства, у разі незгоди з його результатами є підставою для направлення водія до медичного закладу. Порядок перевірки водіїв на стан сп’яніння передбачений ст.266 КУпАП України, п.1.6. Наказу №400/666, п.3 Постанови КМУ № 1103. Огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводиться уповноваженою особою Державтоінспекції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом у присутності двох свідків. Перед проведенням огляду уповноважена особа інформує особу, яка підлягає огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я. В наданні письмових заперечень до протоколу щодо звинувачень йому відмовили, покази свідків в протокол вносити не стали, підпис на поясненнях стоїть не його. Всупереч вимогам ст.ст.265-2, 266 КУпАП, Наказу МВС № 77 від 26.02.2009 року, від керування автомобілем його не відсторонили. Тимчасового затримання транспортного засобу шляхом блокування або відправки його на спеціальний майданчик не відбулося. Все є доказами того, що у стані сп’яніння він не знаходився. Стаття 62 Конституції України передбачає, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши та проаналізувавши у сукупності докази у справі, викладені у запереченні доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до наступного.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 278662 від 14.01.2019 року, роздруківкою результату алкотесту, проведенного за допомогою спеціального технічного приладу «Drager» - 0,66 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.01.2019 року, підписаним двома свідками, поясненням ОСОБА_1 від 14.01.2019 року, яким він визнає факт вживання алкогольних напоїв незадовго до керування автомобілем, розпискою ОСОБА_3 від 14.01.2019 року про зобов’зання доставити транспортний засіб марки «Шкода», н.з.АО 5619 ВЕ за місцем проживання в

- 3 -

с.Бистриця, вул.І.Франка, 7.

Суд критично відноситься до тверджень, викладених у запереченні ОСОБА_1 щодо підроблення його підпису у поясненні від 14.01.2019 року, оскільки ним не надано доказів його звернення за даним фактом до правоохоронних органів та про результат перевірки такого звернення. Твердження про неправдивість відомостей, викладених в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.01.2019 року, який підписаний свідками, на переконання суду, є надуманими і нічим недоведеним.

Безпідставним, на думку суду, є також твердження ОСОБА_1, що всі його доводи можуть бути підтверджені показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_1 не клопотав про виклик цих свідків та забезпечив їх явку до суду.

ОСОБА_1 зазначає, що огляд з метою встановлення стану сп’яніння був проведений поліцейским з порушенням вимог Наказу № 400/666 МВС та МОЗ України від 09.09.2009 року «Про затвердження інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», однак вказаний нормативний акт втратив чинність 13.11.2015 року.

Медичний огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу «Drager» був проведений поліцейским з додержанням вимог ст.266 КУпАП та розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Також безпідставним є посилання ОСОБА_1 на ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказаним кодексом правовідносини, які мають місце у даній справі, не регулюються.

З врахуванням всіх наведених обставин вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є доведеною.

Керуючись ст.ст.251, 252, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Оплату адміністративного штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. провести на р/р 31110149007001, одержувач коштів ГУК у Закарпатській області 21081300, код за ЄДРПОУ 37975895, код банку отримувача (МФО) 899998, назва платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У відповідності до ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови штраф стягується у подвійному розмірі.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С.Е. Камінський