Ухвала суду № 79976656, 20.02.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/6575/18

Провадження№ 2/266/216/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АП-Групп" про зміну формулювання звільнення, зобов’язання прийняти та виплатити лікарняні листи, виплатити за роботу в надурочний час, видачу трудової книжки, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив змінити формулювання звільнення на звільнення за власним бажанням, зобов’язати відповідача прийняти лікарняні листи, зобов’язати відповідача виплатити заробітну плату за надурочний час роботи та сплатити лікарняні листи, видати трудову книжку, стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію моральної шкоди у розмірі 2000,00 гривень, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 16.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду 04.02.2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АП-Групп" про зміну формулювання звільнення, зобов’язання прийняти та виплатити лікарняні листи, надурочну роботу, видачу трудової книжки, стягнення моральної шкоди залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду позивачем подано заяву, в якій він просив відстрочити сплату судового збору за його позовом, у зв’язку із тим, що він не працевлаштований з вересня 2018 року, має на утримання мати ІНФОРМАЦІЯ_1.

Одночасно із вказаною заявою позивач подав позовну заяву, в якій фактично уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь грошову суму за роботу у нічний час, виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за лікарняними листками, а також середній заробіток відповідно до КЗпП України у розмірі 57142,43 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно до п. 10 ОСОБА_3 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2012 року № 10-1386/0/4-12 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст. ст. 10,60 ЦПК України (в редакції 2004 року) покладається на зацікавлену сторону.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

За таких обставин, враховуючи той факт, що позивач дійсно є не працевлаштованим з вересня 2018 року, що підтверджено належними доказами, дає суду прийти до висновку про можливість задоволення клопотання позивача та відстрочення сплати судового збору ним, але не більше як до ухвалення судом рішення, тобто до 06.03.2019 року включно.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги позивача мають одночасно як майновий, так і немайновий характер, у зв’язку із чим при сплаті судового збору позивачу слід сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу окремо, відповідно до ставок визначених у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, суд роз’яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 136 ЦПК України якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 136 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Відстрочити сплату судового збору за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АП-Групп" про зміну формулювання звільнення, зобов’язання прийняти та виплатити лікарняні листи, надурочну роботу, видачу трудової книжки, стягнення моральної шкоди, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, тобто до 06.03.2019 року включно.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Д`яченко Д. О.