Рішення № 79975712, 15.02.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

15.02.2019 227/5431/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 лютого 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю

секретаря судового засідання: Овчиннікової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 01 грудня 2009 року у розмірі 116829,01 грн., яка станом на 31 жовтня 2018 року складається з наступного: 7961,09 грн. заборгованості за кредитом; 108867,92 грн. заборгованості за відсотками за період з 01 грудня 2009 року по 29 грудня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 01 грудня 2009 року за договором б/н відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік (3,00 % на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом. Зокрема, вказують на те, що відповідач підтвердив свою згоду підписом у заяві про те, що його заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складають між ним та банком договір. Крім того, у позові зазначено, що власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню Овердрафту. Відповідач зобов'язань з повернення кредиту не виконав, а тому утворилась заборгованість.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи провести без його участі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Із заявою про розгляд справи у відсутність відповідача та з повідомленням причин неявки до суду не звертався. Відзив на позовну заяву до суду не надавав.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.

Договір з ПриватБанком є договором приєднання, коли підписуючи відповідну заяву про надання картки та відкриття картрахунку, клієнт приєднується до розроблених фінансовою установою відповідних умов, які є однаковими для всіх клієнтів. Про зазначене свідчить, зокрема, назва цієї заяви «Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у «ПРИВАТБАНКУ».

Матеріалами справи встановлено, що відповідач будучи клієнтом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», яке 21 травня 2018 року змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», з використанням кредитної картки «Універсальна, 30 пільгового періоду», з 01 грудня 2009 року за договором б/н отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок № 4149437404410506, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно п. 3.1. Умов та правил надання банківських послуг, Договір про надання банківських послуг укладається шляхом підписання клієнтом Заяви.

Згідно анкети-заяви про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку позичальника від 01 грудня 2009 року, він підтвердив згоду, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та Тарифами банку складають договір з банком, про ознайомлення з яким і розписався клієнт в заяві. (а.с.10)

Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий термін.

Згідно умов договору, відповідач зобов’язався погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви. Сплатити відсотки за користування кредитом.

Пунктом 3.1.1. Правил користування платіжною картою передбачено, що термін дії карти вказаний на лицьовій стороні карти (місяць та рік). Карта дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Згідно пункту 3.1.3. цих Правил по закінченні строку дії відповідна карта продовжується Банком на новий термін (шляхом надання клієнту карти з новим терміном дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення терміну дії) не надійшла письмова заява Держателя про закриття картрахунку, а також при наявності грошових коштів на картрахунку для оплати послуг по виконанню розрахункових операцій по картрахунку (у передостанній день місяця закінчення терміну дії) і при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.

Відповідно до п. 3.2, п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Згідно п.5.3. Умов та правил надання банківських послуг, Банк залишає за собою право змінювати розмір наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) в односторонньому порядку, за власним рішенням і без попереднього повідомлення клієнта.

Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки клієнта ОСОБА_1, 01 грудня 2009 року Банком встановлено кредитний ліміт у розмірі 0,00 грн., 26 квітня 2012 року кредитний ліміт збільшено до 2000 грн., 15 жовтня 2012 року збільшено кредитний ліміт до 4000 грн., 27 грудня 2012 року кредитний ліміт збільшено до 8000 грн. (а.с.9) Строк дії кредитних карток становлять: № 4149437404410506 - червень 2013 року, 4149437801257260 - жовтень 2015 року, 4149437806562086 березень 2016 року, 5168755323605762 липень 2017 року, 5457082802560883 листопад 2017 року.

Як встановлено із наданих документів, відповідач не виконав належним чином своїх зобов’язань за кредитним договором.

Згідно розрахунку заборгованості за договором, станом на 31 жовтня 2018 року заборгованість становить 240672,37 грн. складається з наступного: 7961,09 грн. заборгованості за кредитом; 229311,28 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 3400,00 грн. заборгованості за пенею та комісією (а.с.5-8), проте позивач просить стягнути з відповідача частину суми заборгованості за кредитом, на свій розсуд, в розмірі 116829,01 грн., яка складається з наступного: 7961,09 грн. заборгованості за кредитом; 108867,92 грн. заборгованості по відсоткам за період з 01 грудня 2009 року по 29 грудня 2017 року.

Відповідно дост.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Статтею 1050 ЦК передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526ЦКУкраїниодностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановленого у кредитному договорі строку повернення грошових коштів, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 7961,09 грн.

Що стосується з позовної вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 108867,92 за період з 01 грудня 2009 року по 29 грудня 2017 року., то суд виходить з наступного.

Пунктом 5.3 Умов і правил надання банківських послуг, які є складовою частиною договору визначено, що банк має право здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру виданого кредиту (кредитної ліміту), зобов’язаний не менше ніж за 7 днів до ведення в дію змін проінформувати клієнта, в тому числі у виписці за картковим рахунком згідно з п.4.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримає повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою у односторонньому порядку, за власним рішенням банку і без попереднього повідомлення клієнта.

У відповідності до пункту 4.9 Умов та правил надання банківських послуг банк зобов'язаний не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати власнику картки виписки про стан картрахунку і про здійснені за минулий місяць операції по картрахунку. У разі підключення власника картки до системи Internet-banking (Приват24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. У разі підключення клієнта до комплексу Mobile-banking банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що процентна ставка змінювалася. Так початкова процентана ставка становила 36 %, 31 грудня 2012 року процентну ставку було зменшено з 36 %до 30 %, з 01 вересня 2014 року з 30,0 % процентна ставка була збільшена до 34,80 % та з 01 квітня 2015 року до 43,20 % .

Згідно частини першої статті 651ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року № 6-57ц12, боржник вважається належним чином повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо належного повідомлення божника про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що банк надсилав повідомлення позичальнику про збільшення відсоткової ставки з дотриманням процедури направлення такого сповіщення, тому твердження про настання змін відсоткової ставки у кредитному договорі, що підлягають виконанню сторонами, є безпідставними.

А зміна тарифного плану через SMS-повідомлення не може бути прийнято до уваги, як належне повідомлення споживача про зміну таких послуг, оскільки ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Умовами встановлено обов'язок банку, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту) не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по картрахунку згідно договору, а даних щодо такого інформування матеріали справи не містять.

Отже, позивачем нараховувались проценти у розмірі більшому, ніж було визначено умовами договору, всупереч статті 1056-1 ЦК України щодо заборони збільшення банком процентної ставки в односторонньому порядку.

Що стосується про зменшення процентної ставки банком за власною ініціативою, то суд вважає, що вимогами ч.3 ст. 1056-1 ЦК України заборонено саме збільшення кредитором встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки кредитором в односторонньому порядку. Щодо зменшення якої такої заборони дана норма не містить.

А тому суд вважає за можливе враховувати зменшену банком процентну ставку у розмірі 30 %, щодо збільшення якої банк боржника належним чином не повідомив.

Звертаючись до суду з указаним позовом, банк зазначив про те, що оскільки зобов'язання належним чином не виконано до цього часу, то банк просить стягнути в його користь з відповідача 108867,92 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, які нараховані за період з 01 грудня 2009 року по 29 грудня 2017 року, проте суд не погоджується з наведеним розрахунком нарахованих процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повергнення позики.

У пунктах 91-93 постанови ОСОБА_2 Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно із умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, кредит надавався відповідачу з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Як встановлено судом строк дії картки становить листопад 2017 року.

Нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору, тобто за період з 01 грудня 2017 року, суд вважає неправомірним, оскільки вони нараховані після спливу визначеного договором строку кредитування.

Виходячи з процентної ставки 30,0% річних та кількості днів за період з 01 вересня 2014 року (дати першого підвищення відсоткової ставки за користування кредитом) по 30 листопада 2017 року (строку закінчення дії картки), який складає 1187 днів, заборгованість по відсоткам за користування кредитом становить 9788,65 грн. з наступного розрахунку: 7751,62 грн.(поточна заборгованість за кредитом) х 30,0% : 360 днів (передбачених п.5.5 «Правил користування платіжною карткою») х 1187 днів = 7667,64 грн.; 389,47 грн. (прострочена заборгованість за кредитом) х 30,0% : 360 днів (передбачених п.5.5 «Правил користування платіжною карткою») х 1187 днів = 385,25 грн.; 7667,64 грн. + 385,25 грн. = 8052,89 грн., та разом із заборгованістю за процентами станом на 01 вересня 2014 року (накопичувальним підсумком) у сумі 1735,76 грн. стягненню підлягає 9788,65 грн. (8052,89 грн. + 1735,76 грн.).

Таким чином, виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами за кредитним договором підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути станом на 30 листопада 2017 року аборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 9788,65 грн

Таким чином, на користь позивача з відповідача належить стягнути заборгованість в сумі 17749,74 грн., а саме: 7961,09 грн. заборгованості за кредитом; 9788,65 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Враховуючі викладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які в свою чергу підлягають задоволенню частково. В іншій частині позовних вимог слід відмовити з вищенаведених підстав.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, в користь позивача із відповідача слід стягнути понесені судові витрати по справі, зокрема 267,65 грн. судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 509, 525-527, 530, 598, 599, 610, 611, 615, 629, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5,12,81,141,263,273, 279-284, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за договором б/н від 01 грудня 2009 року у розмірі 17 749,74 (сімнадцять тисяч сімсот сорок девять гривень сімдесят чотири копійки) грн., а саме: 7961,09 грн. заборгованості за кредитом; 9788,65 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 267,65 грн. (двісті шістдесят сім гривень шістдесят пять).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Л.С. Мацишин

15.02.2019