Рішення № 79972258, 19.02.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/154/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К.", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм", м. Мерефа

про стягнення 36130,26 грн.

за участю представників:

позивач - не з'явився

відповідач – не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." 17.01.2019 р. звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" про стягнення 36130,26 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо розрахунку перед позивачем за договором № 147/18-ХК від 19.01.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2019 р. прийнято позовну заяву ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/154/19 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 19.02.2019 р., керуючись приписами ст. 252 ГПК України, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача у судове засідання свого повноважного представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Згідно з вимогами позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 36130,26 грн. Обґрунтовуючи свою позицію у спірних правовідносинах позивач посилається на те, що відповідачем були порушені взяті на себе зобов’язання за договором поставки № 147/18-хк від 19.01.2018 р. в частині оплати за поставлений позивачем товар.

Представник відповідача у судове засідання свого повноважного представника не направив, належне та своєчасне повідомлення про час та місце судового засідання підтверджується поштовим повідомленням про вручення 29.01.2019 р. представнику ТОВ "Астат Фарм" за дорученням ухвали суду від 21.01.2019 р.

На адресу суду відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. № 3951), згідно з яким відповідач не згоден з позовом та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що в порушення приписів п. 3.1 договору поставки № 147/18-хк від 19.01.2018 р. позивачем до позовної заяви не надано письмових чи електронних замовлень відповідача, тобто позивач здійснював постачання певних партій товару за власною ініціативою, без відома керівництва ТОВ "Астат Фарм"; в порушення приписів п. 3.5 договору позивачем не надано письмового повідомлення покупця, підписаного керівником та головним бухгалтером щодо уповноваженої особи, яка має право на одержання товару, або копії довіреностей на отримання товару. При цьому, відповідач наголошує, що надані видаткові накладні не відповідають вимогам с. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки на них відсутні прізвища та посади осіб, які отримали товар, що унеможливлює ідентифікацію підписів на накладних; також, як зазначає відповідач у відзиві, з наданих документів неможливо встановити факт несплати товару.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К."" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" (відповідач, покупець) укладено Договір поставки № 147/18-ХК, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця лікарські засоби, медичні вироби, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, косметичні засоби (Товар) у кількості, асортименті за цінами і в строки згідно видаткових накладних, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору (п.1.1. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору, товар за даним Договором постачається окремими партіями у відповідності з накладними на основі замовлень відповідача. Постачальник формує партії товару виходячи із замовленої номенклатури, асортименту, кількості, узгоджених цін та умов оплати. Замовлення покупець здійснює письмово та/або засобами телекомунікаційного зв'язку.

У п. 3.4 договору сторонами узгоджено, що перехід права власності на товар відбувається з моменту фактичної передачі товару в місці поставки у відповідності з п. 3.3 цього договору. Доказом передачі товару у власність покупця є оформлена належним чином видаткова накладна постачальника підписана уповноваженими особами сторін, за необхідності засвідчена відбитками печаток/штампів сторін.

Відповідно до п. 3.5 договору, уповноважені особи, що мають право на одержання товару згідно з договором зазначені у письмовому повідомленні покупця підписаного керівником та головним бухгалтером.

Відповідно до п.п. 4.1.,4.3.,4.3.1. Договору ціна даного Договору відповідає загальній вартості Товару, поставленого за цим Договором на протязі його дії, та відповідає сукупній вартості партій Товару згідно видаткових накладних. Оплата здійснюється шляхом відтермінування платежу в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в строк зазначений у видаткових накладних, але не пізніше 30 календарних днів.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2018 року включно. (п. 5.1. Договору).

Як зазначає позивач, на виконання своїх зобов'язань за спірним договором ним за період часу з 21.05.2018 р. по 16.06.2018 р. окремими партіями було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 36130,26 грн.

На підтвердження факту передання відповідачу товару позивач надав до суду видаткові накладні № МТК219617 від 21 травня 2018 р. на суму 1 530,76 грн.; № МТК219620 від 21 травня 2018 р. на суму 123,26 грн.; № МТК219903 від 21 травня 2018 р. на суму 61,63 грн.; № МТК219904 від 21 травня 2018 р. на суму 2 184,14 грн.; № МТК219914 від 21 травня 2018 р. на суму 686,35 грн.; № МТК226025 від 24 травня 2018 р. на суму 3 917,37 грн.; № МТК226026 від 24 травня 2018 р. на суму 1 948,89 грн.; № МТК226034 від 24 травня 2018 р. на суму 542,66 грн.; № МТК241689 від 05 червня 2018 р. на суму 123,26 грн.; № МТК241690 від 05 червня 2018 р. на суму 4 858,61 грн.; № МТК242239 від 05 червня 2018 р. на суму 92,45 грн.; № МТК242242 від 05 червня 2018 р. на суму 992,17 грн.; № МТК242256 від 05 червня 2018 р. на суму 500,91 грн.; № МТК242257 від 05 червня 2018 р. на суму 61,63 грн.; № МТК243122 від 06 червня 2018 р. на суму 1 948,49 грн.; № МТК243123 від 06 червня 2018 р. на суму 184,90 грн.; № МТК245296 від 07 червня 2018 р. на суму 2 545,92 грн.; № МТК245299 від 07 червня 2018 р. на суму 3 731,60 грн.; № МТК245302 від 07 червня 2018 р. на суму 551,09 грн.; № МТК250254 від 11 червня 2018 р. на суму 526,10 грн.; № МТК250272 від 11 червня 2018 р. на суму 1 479,92 грн.; № МТК250277 від 11 червня 2018 р. на суму 61,63 грн.; № МТК251589 від 12 червня 2018 р. на суму 403,56 грн.; № МТК255247 від 13 червня 2018 р. на суму 415,70 грн.; № МТК255774 від 14 червня 2018 р. на суму 2 384,77 грн.; № МТК255911 від 14 червня 2018 р. на суму 388,73 грн.; № МТК256569 від 14 червня 2018 р. на суму 2 742,05 грн.; № МТК256570 від 14 червня 2018 р. на суму 123,26 грн.; № МТК259373 від 18 червня 2018 р. на суму 921,38 грн.; № МТК262058 від 19 червня 2018 р. на суму 97,07 грн., копії яких залучені до матеріалів справи (т. 1 а.с. 16 - 45).

Відповідач, в свою чергу, поставлений товар отримав, що підтверджується підписом уповноважених представників на відповідних видаткових накладних та печаткою відповідача, проте оплату поставленого товару не здійснив. Таким чином, за твердженням позивача неоплаченою залишилась заборгованість за договором поставки № 147/18 - ХК від 19.01.2018 р. у розмірі 36130,26 грн., що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач на виконання своїх зобов’язань за договором поставки № 147/18 - ХК від 19.01.2018 поставив відповідачу за період з 21.05.2018 по 19.06.2018 року товар на суму 36130,26 грн., який прийнятий відповідачем, про що свідчить підписи уповноваженої особи ТОВ "Астат Фарм" на видаткових накладних та скріплення їх печатками товариства.

Разом з цим суд визнає безпідставними заперечення відповідача щодо відсутності письмових замовлень, оскільки умовами договору (п. 3.1.) сторонами узгоджено альтернативні способи здійснення замовлень, як шляхом подачі письмової заявки, так і здійснення замовлення засобами телекомунікаційного зв`язку, а відтак відсутність письмової заявки не спростовую факту отримання товару відповідачем.

Щодо заперечень відповідача в частині поставки за спірним договором (не надання письмового повідомлення про уповноважених на отримання товару осіб та відсутності прізвищ та посади осіб, які отримали товар), суд зауважує, що відповідач не беззаперечно вказує про відсутність поставок позивача на користь відповідача, а наголошує на вадах первинних документів, а саме видаткових накладних.

Надані до матеріалів справи первинні документи мають посилання на час здійснення господарської операції, договір, за яким здійснюється поставка товару, кількість та ціна товару, найменування сторін договору (підпис представників постачальника та покупця, печатки юридичних осіб) та всі видаткові накладні скріплені печаткою ТОВ "Астат Фарм".

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Відповідно до приписів п.п. 2.1, 2.4 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

При цьому, слід зазначити, що вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як «інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» лише альтернативно такому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У даному разі, виникнення та наявність правовідносини між сторонами підтверджується саме іншими альтернативними даними, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку покупця, а саме підписом уповноваженої особи, який скріплений печаткою ТОВ "Астат Фарм".

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Умовами договору від 19.01.2018 р. № 147/18-хк, зокрема п. 3.4. сторони визначили, що перехід права власності на товар відбувається з моменту фактичної передачі товару в місці поставки у відповідності з п. 3.3 цього договору. Доказом передачі товару у власність покупця є оформлена належним чином видаткова накладна постачальника підписана уповноваженими особами сторін, за необхідності засвідчена відбитками печаток/штампів сторін.

Отже, з аналізу умов договору вбачається, що первинним документом, яким підтверджується факт здійснення господарської операції з поставки товару за договором визначено видаткову накладну, яка повинна мати реквізити, що надають можливість ідентифікувати відповідний правочин, представників осіб, які беруть участь у його вчиненні (підпис представника договірної сторони та печатку юридичної особи).

Видаткові накладні з боку ТОВ "Астат Фарм" містять підписи осіб і їх прізвища та відтиски печатки ТОВ "Астат Фарм", яка не заперечується відповідачем як дійсний відтиск печатки ТОВ "Астат Фарм".

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Доказів вилучення на незаконних підставах у відповідача первинних бухгалтерських документів, певних управлінських та розпорядчих документів, якими підтверджується кількість та види печаток господарства, так само як неправомірне вилучення відповідної печатки ТОВ "Астат Фарм" у відповідальної за її збереження особи та використання печатки за відсутності відповідних повноважень на вчинення відповідних дій, до матеріалів справи також надано не було.

Відповідно до ст. 75 ГПК України підставою для звільнення від доказування, зокрема, є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала суду або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені цією особою.

Матеріали справи не містять вироку суду в кримінальному провадженні, яким підтверджується факт фальсифікації підпису уповноважених осіб чи печатки юридичної особи на спірних видаткових накладних, таким чином суд визнає наявність відтиску печатки відповідача як альтернативних даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме юридичної особи яка отримала товар - ТОВ "Астат Фарм", та, відповідно, взяла на себе зобов’язання щодо оплати такого отриманого товару, а відтак видаткові накладні на які посилається позивач, у сукупності з іншими матеріалами справи визнаються судом достатніми доказами виникнення у відповідача обов’язку оплатити отриманий від позивача товар.

При цьому, відповідачем не надано до матеріалів справи жодного належного доказу на підтвердження того, що доступ до печаток ТОВ "Астат Фарм" мали стороні особи.

Відповідно до ст. 62 ГК України підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органами місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїх найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний зокрема на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (в даному випадку поставки товару).

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі наявних матеріалів справи дійшов висновку, що спірні видаткові накладні, які скріплені печатками сторін, що не спростовано відповідачем, є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", укладені з вадами такого документу, але не виключають можливість підтвердження факту участі покупця (відповідача) у в чиненні спірного господарського правочину, фіксує факт здійснення господарської операції і виконання договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у договорі поставки визначений наступний порядок розрахунків за договором: відтермінування оплати на 30 днів від дати поставки (п. 4.3.1 договору).

Таким чином, строк оплати відповідачем отриманого протягом травня-червня 2018 року товару, з огляду на вищевикладені положення договору настав, а відтак, відповідно до приписів ст. 612 ЦК України, відповідач визнається таким, що прострочив виконання з оплати поставленого ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." товару за договором поставки № Таким чином, строк оплати відповідачем отриманого протягом травня-червня 2018 року товару, з огляду на вищевикладені положення договору настав, а відтак, відповідно до приписів ст. 612 ЦК України, відповідач визнається таким, що прострочив виконання з оплати поставленого ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." товару за договором поставки № 147/18 - ХК від 19.01.2018 р. 147/18 - ХК від 19.01.2018 р.

Як стверджує позивач у позовній заяві та не спростовано відповідачем, ТОВ "Астат Фарм" у порушення умов договору не здійснив своєчасно оплату вартості поставленого товару на суму 36130,26 грн.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, матеріали справи містять достатні докази виконання позивачем взятих на себе зобов’язань за договором щодо поставки відповідачу товару та не містять доказів в підтвердження оплати заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 36130,26 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог. Зважаючи на те, що спір виник у зв’язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку своїх зобов’язань, позивачем доведено наявність основного боргу, суд керуючись приписами ст. 129 ГПК України, вважає за необхідне судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений позивачем, покласти на відповідача у повному обсязі та стягнути з останнього на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, ч.1, 3 ст. 202, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" (62472, Харківська обл., м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, к. 8-7; ідент. код 38117651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (03110, м. Київ, вул. М. Амосова, 10, п/р 26000026041601 в АТ "Альфа-Банк", м. Київ, МФО 300346; ідент. код 21633086) 36130,26 грн. основного боргу та 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 19.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_1