Ухвала суду № 79972158, 14.02.2019, Лугинський районний суд Житомирської області

Лугинський районний суд Житомирської області

11301, вул. М. Грушевського, 2 а, смт Лугини, Лугинський район Житомирської області

тел. (04161) 9-14-72, факс (04161) 9-15-47, inbox@lg.zt.court.gov.ua

Справа № 281/422/18

Провадження по справі № 1-кп/281/14/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року смт Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Свинченко Г.Д.,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Шуби Т.П.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6,

представника потерпілої ОСОБА_7

провівши в приміщенні суду в смт Лугини судове засідання по кримінальному провадженню № 12018060200000077 від 09.04.2018 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України та відносно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Лугинського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України та відносно ОСОБА_8, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.

14.02.2019 через канцелярію суду від прокурора Шуби Т.П. надійшло письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, обраного ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області 22.12.2018 року, яке вона підтримала в судовому засіданні з зазначених в ньому підстав.

Зокрема зазначила, що оскільки, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов’язаного з умисним заподіянням тяжких тілесних ушкоджень від яких потерпілий помер, за вчинення якого передбачено покарання в вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років та злочину середньої тяжкості, пов’язаного з порушенням громадського порядку за вчинення якого передбачено покарання в вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років, вчинених під час іспитового строку і у разі застосування стосовно нього більш м’якого виду запобіжного заходу останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка ОСОБА_9, яка ще не допитувалася судом, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків.

Враховуючи, що строк цілодобового домашнього арешту закінчується 22.02.2019 року, а ризики передбачені ст.177 КПК України, які були враховані під час обрання такого запобіжного заходу не відпали, просила продовжити строк домашнього арешту на 60 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 не заперечувала проти продовження своєму підзахисному запобіжного заходу в виді цілодобового домашнього арешту, однак категорично заперечила стосовно покладення на нього обов’язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, так як ця вимога не обгрунтувана, враховуючи, що обвинувачений знаходиться під цілодобовим домашнім арештом, а також враховуючи, що він має лише паспорт громадянина України, інших паспортів немає. Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника, однак додав що вважає більш доцільним застосувати до нього не цілодобовий домашній арешт, а лише в певний час, для того щоб мати можливість працювати.

Представник потерпілої ОСОБА_10 підтримав клопотання прокурора в повному обсязі. Потерпіла ОСОБА_6 погодилася з думкою свого представника.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора в цілому не заперечував, однак заперечив стосовно покладення на обвинуваченого ОСОБА_2 обов’язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, як такого що не має законного обгрунтування. Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника.

Також прокурор Шуба Т.П. в судовому засіданні заявила клопотання про надання доручення в порядку ч.3 ст. 333 КПК України щодо встановлення місця знаходження свідка ОСОБА_9

Дане клопотання підтримав представник потерпілої, з думкою якого погодилася потерпіла.

Захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_5, думку яких підтримали їх підзахисні, категорично заперечили, що задоволення клопотання прокурора, зазначили, що прокурор має забезпечити явку свідка обвинувачення ОСОБА_9, якщо наполягає на її допиті, або ж відмовитися від даного свідка, якщо не може забезпечити його участь у судовому засіданні. Крім того зазначили, що це не передбаченого положеннями КПК України.

Суд заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, щодо заявлених клопотань приходить до наступних висновків.

Стосовно заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, то суд дослідивши заявлене прокурором клопотання та заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, встановлених під час обрання даного запобіжного заходу суду не надано, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт в судовому засіданні не встановлено.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов’язаного з умисним заподіянням тяжких тілесних ушкоджень від яких потерпілий помер, за вчинення якого передбачено покарання в вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років та злочину середньої тяжкості, пов’язаного з порушенням громадського порядку за вчинення якого передбачено покарання в вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років, вчинених під час іспитового строку, судом не допитано свідка обвинувачення ОСОБА_9, свідка обвинувачення ОСОБА_11 ( від допиту останнього прокурор в судовому засіданні відмовилася), також не допитано самого обвинуваченого ОСОБА_2, суд виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, ст. ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, приходить до переконання, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту необхідно продовжити. Однак суд не вбачає можливим задовільнити клопотання прокурора в частині покладення на обвинуваченого ОСОБА_2 обов’язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, оскільки прокурором не надано суду жодних підтверджуючих доказів того, що обвинувачений має вказані документи або ж існує ризик того, що він може скористатися ними знаходячись під цілодобовим домашнім арештом.

Стосовно клопотання прокурора про надання доручення органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії в порядку ч.3 ст. 333 КПК України щодо встановлення місця знаходження свідка обвинувачення ОСОБА_9, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

В ухвалі суду про доручення проведення слідчої (розшукової) дії зазначається, для зясування або перевірки яких обставин і які саме слідчі (розшукові) дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення. Слідчі (розшукові) дії, що проводяться на виконання доручення суду, здійснюються в порядку, передбаченому главами 20 та 21 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу наведеного положення закону, суд доручає органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії, які передбачені главою 20 та 21 КПК України, якщо вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом.

Глава 21 КПК України, передбачає проведення негласних слідчих (розшукових) дій , які можуть бути проведені за ухвалою судді Апеляційного суду, тобто доручення негласних слідчих дій до повноважень суду першої інстанції не відносяться.

Ті дії, які просить прокурор доручити провести органу досудового розслідування до переліку слідчих (розшукових) дій, які передбачені главою 20 КПК України - не входять.

При цьому, у судовому засіданні прокурор назвати положення закону, яке передбачає проведення слідчих (розшукових) дій, як-то встановлення місцезнаходження свідків назвати суду не змогла.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.23 КПК України саме на сторону обвинувачення покладено обов'язок забезпечити присутність під час судового розгляду свідка обвинувачення.

Тому, на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 333, 350, 376 КПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_12 про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту – задовільнити частково.

Продовжити дію запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який було обрано ухвалою судді Лугинського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2018 відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України, на 60 днів, а саме до 15 квітня 2019 року, включно.

Заборонити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишати житло за адресою: вул. Островського, 1, смт Лугини, Житомирської області, цілодобово.

Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

В частині покладення на обвинуваченого ОСОБА_2 обов’язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну - відмовити.

В задоволенні клопотання прокурора про надання доручення в порядку ч.3 ст. 333 КПК України щодо встановлення місця знаходження свідка ОСОБА_9 – відмовити.

Повний текст ухвали оголосити 19 лютого 2019 року о 15 годині 00 хвилин в приміщенні Лугинського районного суду Житомирської області.

Копію ухвали вручити прокурору, потерпілій ОСОБА_6, її представнику ОСОБА_13, обвинуваченому ОСОБА_4 та його захиснику - адвокату ОСОБА_5, обвинуваченому ОСОБА_2 та його захиснику - адвокату ОСОБА_3

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Г.Д. Свинченко