Рішення № 79972137, 14.02.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.2019 Справа № 920/831/18

Господарський суд Сумської області, у складі судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши матеріали справи № 920/831/18 в порядку загального позовного провадження:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дамиріс” (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 1, кім. 2, ідентифікаційний код 37459570),

до відповідача: Державного підприємства “Дослідне господарство “Правдинське” Миронівського інституту пшениці імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України” (42839, Сумська область, Великописарівський район, с. Іванівка, вул. Іванівська, 1, ідентифікаційний код 00497727),

про стягнення 341861,61 грн. заборгованості за договором підряду № 70/1 від 08.12.2017,

представники сторін:

позивача – ОСОБА_2,

відповідача – не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 341861,61 грн. за договором підряду № 70/1 від 08.12.2017, укладеного між сторонами, з яких: 288034,72 грн. основна заборгованість, 36300,17 грн. пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 14401,74 грн. штраф, 3124,98 грн. 3% річних, а також судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Ухвалою суду від 22.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 15.11.2018, а ухвалою від 15.11.2018 у справі № 920/831/18 відкладено підготовче засідання на 11.12.2018, а ухвалою від 11.12.2018 у даній справі задоволено клопотання відповідача № 342 від 07.12.2018 про відкладення підготовчого засідання, продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів з 21.12.2018 до 21.01.2019 та відкладено підготовче засідання на 17.01.2019.

У відзиві № 335 від 04.12.2018 на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на їх необґрунтованість, у зв’язку з тим, що податкові накладні є звітними і розрахунковими документами у розумінні податкового обліку підприємства, проте не відображають господарську операцію, не засвідчують факт здійснення послуги, оскільки складаються в односторонньому порядку та не передбачають підпису отримувача, а отже не можуть підтверджувати факт здійснення сторонами господарської операції з надання послуг, їх складання безпосередньо не призводить до змін у майновому статусі сторін. Оскільки позивач не надав належним чином оформленого підтвердження виконаних робіт відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за 2017 рік на загальну суму 288034,72 грн., то на думку відповідача, нарахування штрафних санкцій на цю суму є неможливим.

Ухвалою суду від 17.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/831/18 до судового розгляду по суті на 14.02.2019.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений господарським судом про дату, час і місце засідання суду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Форми № 119.

Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, та оцінивши надані докази, суд встановив:

08.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дамиріс» (підрядник - позивач) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України» (замовник – відповідач) було укладено договір підряду № 70/1 на виконання поточного ремонту адмінкорпусу, відповідно умов якого підрядник зобов’язується виконати обумовлені договором роботи на об’єкти замовника, відповідно до кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові об’єкт для виконання робіт, передати підрядникові затверджену кошторисну документацію, прийняти об’єкт та оплатити роботи.

Відповідно до п. 1.2. договору, вид робіт, котрі виконує підрядник: поточний ремонт адмінкорпусу.

Пунктом 1.6. договору встановлено, що не пізніше 7 робочих днів після отримання об’єкту і зазначеної вище документації підрядник приступає до виконання робіт. Роботи підрядник повинен виконати за 120 робочих днів. Строк починає спливати з дня початку виконання робіт.

Вартість робіт узгоджується сторонами, фіксується у додатку № 1 «Договірна ціна» і становить 288034,72 грн. в тому числі ПДВ 20% - 48005,79 грн. Вартість робіт сплачується замовником виконавцю не пізніше 5 (п’яти) банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт (п. 2.1., п. 2.2. договору).

За умовами п. 3.1. договору, виконані згідно з цим договором роботи підрядник здає замовнику по акту здавання-приймання виконаних робіт по формі КБ-2 та довідкою КБ-3.

Роботи вважаються виконаними після підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт, який замовник зобов’язаний підписати протягом 5 (п’яти) робочих днів з моменту надання підрядником акту. Мотивована відмова замовника від приймання робіт та підписання акту здавання-приймання робіт підряднику має бути викладена у письмовій формі, зокрема, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання. Якщо Замовник не надає протягом 5 (п’яти) робочих днів письмову відмову від підписання акту здавання-приймання виконаних робіт, роботи вважаються прийнятими в повному обсязі і з належною якістю (п. 3.2, п. 3.3 договору).

За умовами п. 4.1. договору, підрядник зобов'язаний: почати виконання робіт після того, як замовник виконає в сукупності наступні умови: 1) надасть підряднику технічне замовлення та документи, передбачені законодавством; 2) надасть об'єкт для виконання робіт в належному вигляді, а саме: вільним від устаткування та сміття; виконати всі роботи, які визначено у договорі та додатках до нього, в повному обсязі, якісно, у встановлені терміни та з дотриманням дійсних в Україні нормативно технічних документів, вимог охорони навколишнього середовища, норм техніки безпеки, пожежної безпеки, охорони праці; здійснити за взаємною згодою з замовником усі додаткові роботи, що виникнуть у ході виконання основних робіт; забезпечити на об'єкті виконання необхідних заходів з техніки безпеки та пожежної безпеки; повідомляти замовника про готові для прийому обсяги робіт щодо об'єкта і об'єкт в цілому.

Пунктом 4.3. договору визначено, що замовник зобов'язаний: узгодити з підрядником технічне замовлення та строк його виконання; забезпечити своєчасне передання підрядникові кошторисної документації та об'єкту на час виконання робіт; забезпечити на об'єкті до початку робіт і в період виконання робіт по цьому договору всі необхідні умови та технологічні вимоги для виконання даного виду робіт; надати підряднику можливість доступу на об'єкт для виконання робіт; забезпечити підрядника для виконання робіт водопостачанням та електроенергією; не пізніше 5-ти днів після отримання виконання робіт підрядником підписати акти виконаних робіт та оплатити виконані роботи.

Так, у відповідності до вимог зазначеного договору наприкінці 2018 року позивач виконав для відповідача роботи та надав для підписання примірники акта виконаних робіт форма КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форма КБ-3. Претензій щодо обсягів та якості виконаних робіт від відповідача не надходило. Повернуто по одному примірнику зазначених документів з підписом, посвідченим відбитком печатки керівника ДПДГ «Правдинське» МІП НААН.

З огляду на наявність недоліків документів, а саме, відсутності дати підписання, 16.05.2018 позивач надіслав повторно на адресу відповідача акт приймання виконаних робіт від 27.04.2018 № 16, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 27.04.2018, що підтверджується копією поштового відправлення з описом вкладення та відміткою підприємства поштового зв’язку. Крім того, 27.04.2018 позивачем виконано податкові зобов’язання зі сплати ПДВ, що підтверджується копією податкової накладної від 27.04.2018 № 19 та квитанції про отримання податкової накладної органом ДФС. Зазначене поштове відправлення залишено без відповіді.

Враховуючи зазначене, факт виконання позивачем та прийняття відповідачем обумовлених договором робіт, останній був зобов’язаний здійснити оплату виконаних робіт протягом 5-ти днів після підписання акту приймання виконаних робіт (п. 2.2. договору).

Посилання ж відповідача на невідповідність акту приймання виконаних робіт вимогам законодавства є довільним трактування відповідачем своїх договірних зобов’язань, оскільки акт приймання виконаних робіт був підписаний відповідачем без зауважень, в тому числі щодо недостатності необхідних реквізитів.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 Господарського кодексу України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Нормами ст.. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору підряду.

Документальним підтвердженням виконання сторонами умов договору є належним чином оформлені первинні документи.

Учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. За приписами ст. 4 даного Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

В силу приписів ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення).

Згідно пунктів 2.1, 2.4, 2.5 Положення визначено відповідно, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 «Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013» встановлені типові форми документів, необхідних для передання - приймання робіт: 1) «Акт приймання виконаних підрядних робіт» (ф. № КБ-2в); 2) «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт» (ф. № КБ-3).

В листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №12/19-3-9-14-295 від 16.03.10 роз'яснено, що зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Вказані документи в силу вимог законодавства повинні містити інформацію про вартість виконаних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов'язані з виконанням цього обсягу робіт.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, виконання підрядних робіт оформлюється сторонами шляхом підписання документів, які підтверджують факт виконаних, прийнятих та оплачених робіт.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 03.10.2018 у справі № 922/509/17.

Тобто з первинних документів, якими є акти та довідки (КБ 2, КБ 3) має чітко вбачатись на виконання якого саме правочину вони сформовані та виконання підрядних робіт і їх вартість за яким правочином вони підтверджують.

Виконані згідно з цим договором роботи підрядник здає замовнику по акту здавання-приймання виконаних робіт по формі КБ-2 та довідкою КБ-3. Роботи вважаються виконаними після підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт, який замовник зобов’язаний підписати протягом 5 (п’яти) робочих днів з моменту надання підрядником акту. Мотивована відмова замовника від приймання робіт та підписання акту здавання-приймання робіт підряднику має бути викладена у письмовій формі, зокрема, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання. Якщо замовник не надає протягом п’яти робочих днів письмову відмову від підписання акту здавання-приймання виконаних робіт, роботи вважаються прийнятими в повному обсязі і з належною якістю (п. п. 3.1, 3.2, 3.3).

Позивачем додано до матеріалів справи копії договірної ціни, акту виконаних робіт форма КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форма КБ-3, які містять підписи сторін, посвідчені відбитками печаток.

Таким чином відповідач, підписуючи акт та довідку, скріплюючи їх печаткою, погодився з об’ємом та вартістю робіт, виконаних позивачем за договором.

Замовник виконав свій обов’язок щодо підписання наданого йому підрядником акту приймання-передачі виконаних робіт.

У п. 2.1. договору сторони визначили, що вартість робіт становить 288034,72 грн.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт, їх вартість складає 288034,72 грн., що не перевищує погоджену сторонами у договорі ціну робіт.

Підписуючи акт виконаних підрядних робіт, претензій стосовно невиконання чи неналежного виконання позивачем робіт, вказаних у акті, відповідачем не пред’являлось, в тому числі стосовно обсягів виконаних робіт та ціни. Докази пред’явлення претензій відсутні в матеріалах справи.

Також відповідач не висловив будь-яких заперечень після отримання відповідних актів та довідки повторно 18.05.2018.

Щодо посилань відповідача на не прийняття робіт, у зв’язку з неналежним чином оформленого підтвердження виконаних робіт, слід зазначити наступне.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє відповідача від покладених на нього обов'язків прийняти та оплатити роботи за ціною погодженою ним у договорі (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 06.08.2018 у справі №911/662/17).

У оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду», зазначено, що відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

В матеріалах справи міститься копія листа № 16/05-01 від 16.05.2018 ТОВ «Дамиріс» на адресу відповідача, в якому вказано про повторне надання відповідачу двох екземплярів актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, підписаних представником позивача, та двох екземплярів довідок про вартість виконаних робіт та витрат за формою №КБ-2, підписаних представником позивача, а також на підтвердження їх надіслання відповідачу - опис вкладення в цінний лист від 16.05.2018 та фіскальний чек від 16.05.2018.

Відтак, відповідач, своєчасно не заявивши про недоліки до виконаних робіт (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем є обов'язковою передумовою для виконання замовником своїх грошових зобов'язань перед підрядником. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів, які підтверджують обсяги виконаних робіт та їх вартість. Такі документи складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику. Після підписання таких документів у замовника виникає обов'язок сплатити виконані роботи в передбачені договором терміни. В даному випадку, документом, що підтверджує обсяг виконаних робіт та їх вартість є акт приймання виконаних будівельних робіт.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) – ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за виконані роботи за договором у розмірі 288034,72 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв’язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов’язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

За прострочення виконання грошового зобов’язання відповідачу нараховані 3% річних в сумі 3124,98 грн. за період з 26 травня 2018 року по 04 жовтня 2018 року, виходячи з суми боргу в розмірі 288034,72 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Нарахування вказаних санкцій позивач обґрунтовує положеннями договору підряду.

Згідно п. 5.2. договору, при простроченні розрахунку за виконані роботи замовник сплачує підрядникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Матеріалами даної справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов’язань щодо оплати виконаних робіт в передбачений договором строк.

За прострочення виконання грошового зобов’язання відповідачу нарахована пеня в сумі 36300,17 грн. за період з 26 травня 2018 року по 04 жовтня 2018 року, виходячи з суми боргу 288034,72 грн.

Розрахунок пені, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Враховуючи факт невиконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних, пені передбачене діючим законодавством України та умовами укладеного між сторонами договору, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3124,98 грн., пені в сумі 36300,17 грн.

Позивачем заявлено до стягнення штраф, який нарахований відповідно до п. 5.4 договору, згідно наданого розрахунку, сума штрафу складає 14401,74 грн.

Відповідно п. 5.4 договору за невиконання обов’язку щодо прийняття виконаних робіт та підписання акта приймання-передачі виконаних робіт замовник сплачує підряднику штраф у розмірі п’ять відсотків від суми договору.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 14401,74 грн., оскільки в матеріалах справи містяться докази підписання відповідачем акту приймання-передачі виконаних робіт. При цьому, роботи за актом виконання будівельних робіт до договору №70/1 від 08.12.2017, є такими, що прийняті відповідачем без заперечень на підставі п. 5.4 договору.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 288034,72 грн., пені у розмірі 36300,17 грн., трьох процентів річних у розмірі 3124,98 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку судовий збір покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 4912,03 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України» (42839, Сумська область, Великописарівський район, с. Іванівка, код ЄДРПОУ 00497727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дамиріс» (61145, м. Харків, вул.. Новгородська, 1, кімн. 2, код ЄДРПОУ 37459570, п/р 26003052225978 в ПАТ КБ «Приват Банк», МФО 351533) заборгованість за договором підряду від 08 грудня 2017 року № 70/1 в сумі 288034 грн. 72 коп., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в розмірі 36300 грн. 17 коп., трьох відсотків річних в сумі 3124 грн. 98 коп. та 4912 грн. 03 коп. судові витрати пов’язані зі сплатою судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 20.02.2019.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя Н.О. СПИРИДОНОВА