Ухвала суду № 79971912, 18.02.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"18" лютого 2019 р.Справа № 922/1119/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши заяву ТОВ "ТД "ГЛАВМАШ" про відстрочення виконання рішення (вх. № 2584 від 29.01.2019) по справі

за позовомЗаступника прокурора Запорізької області - начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді (69095, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а) в інтересах держави, в особі Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164) доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Главмаш" (61010, м. Харків, вул. Вернадського, б. 1, кв. 318) про стягнення коштів за участю представників:

прокуратури – ОСОБА_2 за посвідченням № 030960

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Заступник прокурора Запорізької області звернувся в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Главмаш" про стягнення боргу за договором №14/09-К від 20.09.2017 року про закупівлю робіт за державні кошти в сумі 1787700,0грн., неустойку за період з 26.12.2017 по 15.04.2018 за неповернення попередньої оплати (авансу) в сумі 992173,50грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 41698,10грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.06.2018 у справі №922/1119/18 (суддя О.О.Присяжнюк) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2018 у справі №922/1119/18 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Главмаш (юридична адреса: вул. Межлаука (ОСОБА_3) 9/3, кв. 4, м.Харків, 61082, код ЄДРПОУ 32759608) на користь Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 04054079) борг за договором від 20.09.2017 № 14/09-К про закупівлю робіт за державні кошти в сумі 1787700 грн. на розрахунковий рахунок № 35424162000309 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄРДПОУ 04054079.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Главмаш (юридична адреса: вул. Межлаука (ОСОБА_3) 9/3, кв. 4, м.Харків, 61082, код ЄДРПОУ 32759608) на користь Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 04054079) неустойку за період з 26.12.2017 по 15.04.2018 за неповернення попередньої оплати (авансу) - 992173,50 грн. на розрахунковий рахунок № 31259283100309 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, код ЄРДПОУ 04054079.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Главмаш (юридична адреса: вул. Межлаука (ОСОБА_3) 9/3, кв. 4, м.Харків, 61082, код ЄДРПОУ 32759608) на користь прокуратури Запорізької області (вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 41698,10 грн. за подання позовної заяви.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Главмаш (юридична адреса: вул. Межлаука (ОСОБА_3) 9/3, кв. 4, м.Харків, 61082, код ЄДРПОУ 32759608) на користь прокуратури Харківської області (адреса: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ: 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 44341,10 грн. за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 господарським судом Харківської області 29.11.2018 видані відповідні накази.

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Главмаш (юридична адреса: вул. Межлаука (ОСОБА_3) 9/3, кв. 4, м.Харків, 61082, код ЄДРПОУ 32759608) на користь прокуратури Харківської області (адреса: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ: 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 18206,05 грн. за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Главмаш" залишено без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 922/1119/18 залишено без змін.

29.01.2019 на виконання додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

29.01.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Главмаш" до канцелярії суду подано заяву про відстрочення виконання рішення за вх. № 2584, відповідно до якої останній просить відстрочити виконання Постанови Східного апеляційного господарського суду строком на 6(шість) місяців.

Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зробленого 07.02.2019 о 17:25, заяву було передано до розгляду судді Прохорову С.А., у зв'язку з заявленим суддею Присяжнюком О.О. самовідводом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 08.02.2019 (суддя Прохоров С.А.) було прийнято до розгляду заяву про відстрочення виконання рішення та призначено її до розгляду на 18.02.2019 о 10-00.

Прокурор проти задоволення заяви про відстрочення рішення у справі №922/1119/18 заперечував, посилаючись на його безпідставність.

Прокуратурою надані пояснення щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 3646 від 11.02.2019) та докази на спростування обставин, що були повідомлені відповідачем в своїй заяві (вх. № 4263 від 18.02.2019).

Позивачем надані пояснення щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 3717 від 12.02.2019 та вх. №4192 від 15.02.2018).

Також позивач звернувся до суду з повідомленнями про неможливість участі його представника в судовому засіданні та розгляд заяви без його участі.

Згідно вказаних вище пояснень, позивач заперечує проти задоволення заяви відповідача.

Представник відповідача у засідання по розгляду заяви не з'явився.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 3734 від 12.02.2019 про перенесення судового засідання на іншу дату, в задоволенні якого було відмовлено протокольною ухвалою від 18.02.2019.

Відмовляючи в зазначеному клопотанні, суд виходив з того, що строк розгляду зазначених заяв чітко визначено нормами ст. 331 ГПК України, крім того, явка в судове засідання по розгляду заяви представників сторін не визначалася судом обов'язковою, а докази того, чому заява не може бути розглянута судом по суті в матеріалах справи відсутні.

При розгляді клопотання про відстрочення виконання рішення суду у справі судом враховується таке.

Відповідно до Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ст. 129-1, п. 9 ч. 1 ст. 129).

Також згідно зі ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в ст. 326 ГПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012 р. зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, зокрема, у справі Жовнер проти України, заява № 56848/00, рішення від 29.06.2004 р., зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Заявник в обґрунтування поданого клопотання про відстрочення виконання рішення суду посилається на те, що підставами для відстрочки та обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, є можливість винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів та майна, яке належить підприємству та, що завадить виконувати інші господарські угоди та приведе до наявності у підприємства інших боргів.

Слід вказати, що обов'язковою умовою надання відстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими тобто об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

Суд зазначає, що у заяві ТОВ «Торговий дім «Главмаш» про відстрочення виконання рішення суду відсутні жодні посилання на норми законодавства в обґрунтування своїх доводів.

Більш того, до вказаної заяви не надано жодних документів у підтвердження неможливості виконання рішення суду, зокрема, документів щодо майнового та фінансового стану суб’єкту господарювання: податкової звітності щодо отриманих доходів підприємства за звітний період, балансу товариства, документів в підтвердження відсутності коштів на його рахунках тощо, проаналізувавши які можна дійти висновку про неможливість або складність процедури виконання рішення господарського суду станом на день подачі вказаної заяви до суду, також не подано доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище боржника, доказів, які б свідчили про відсутність у боржника коштів на банківських рахунках, майна тощо.

Наведені боржником у заяві підстави для відстрочки виконання судового рішення, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для відстрочки виконання судового рішення, а тяжке фінансове становище підприємства відповідача не є винятковою і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер.

Крім того, при розгляді заяви, господарський суд враховує майнові інтереси обох сторін, тобто як боржника так і стягувача. Позивач (стягувач) є органом виконавчої влади та утримується за рахунок бюджетних коштів, а неповернення коштів позивачу може мати наслідком неможливості ним виконання належним чином своїх функцій.

З огляду на викладене, суд зазначає, що надання боржнику відстрочки подовжить період відновлення порушеного права стягувача, тому з метою вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, слід враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у пар.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Слід зазначити, що надання відстрочки виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду, тому з огляду на досліджені господарським судом в процесі розгляду заяви документи, суд вважає, що посилання боржника у заяві на обставини, які не підтвердженні засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не створюють підґрунтя для її надання, оскільки скрутність фінансового становища є загальною ознакою платоспроможності як боржника, так і стягувача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що надання у даному випадку боржнику відстрочки було б невмотивованим, позаяк фактичне зупинення виконання рішення на тривалий період було б здійснено без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, чим порушено основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавило б кредитора можливості захистити свої права, знизило б авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не могло б вважатися законним та справедливим.

Більш того, з інформаційної довідки № 156548831 від 18.02.2019, наданої прокурором до матеріалів справи, вбачається, що на майно боржника вже було накладено арешт згідно постанови Фрунзенського відділу ДВС ХМУЮ від 14.06.2011 р., який не скасовано на теперешній час, що взагалі спростовує доводи заявника стосовно настання для нього негативних наслідків в разі накладення арешту на майно в процесі виконання рішення по цій справі.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, положення законодавства, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "ТД "ГЛАВМАШ" про відстрочення виконання рішення по справі №922/1119/18 (вх. № 2584 від 29.01.2019).

Керуючись статтями 42, 46, 73-80, 196, 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "ТД "ГЛАВМАШ" про відстрочення виконання рішення по справі №922/1119/18 (вх. № 2584 від 29.01.2019).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.02.2019.

Суддя ОСОБА_1