Ухвала суду № 79971742, 20.02.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

20 лютого 2019 року Справа № 915/243/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод», вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 07856371)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укравто конверсія», вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/35, м. Київ, 01042 (код ЄДРПОУ 39835831)

про стягнення грошових коштів в сумі 659 842, 62 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укравто конверсія» грошові кошти в розмірі 659 742, 62 грн.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з ТзОВ «Укравто конверсія» (м. Київ) на користь позивача Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» (м. Миколаїв) штрафних санкцій за прострочення поставки товару за договором № 119 від 07.03.2017 року, укладеним між сторонами.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо порушення відповідачем строків поставки товару за вищевказаним договором № 119 від 07.03.2017 року.

Позовна заява подана до господарського суду Миколаївської області з посиланням на положення ч. 5 ст. 29 ГПК України та, зокрема, з тих мотивів, що в п. 3.2 договору № 119 сторони узгодили та визначили місце виконання, а саме місце поставки товару: м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 120.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи до іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред’являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.02.2019 місцезнаходженням юридичної особи відповідача – ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укравто конверсія» є: вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/35, м. Київ, 01042.

Приписами ст. 29 ГПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.

Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов’язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов’язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Позивач при зверненні до суду із даним позовом та визначаючи територіальну підсудність справи господарському суду Миколаївської області посилається на п. 3.2 укладеного між сторонами договору поставки № 119 від 07.03.2017 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки DDP - склад покупця, м. Миколаїв, 1-ша Слобідська, 120, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "INCOTERMS" у редакції 2010 року, якщо інші умови не визначені в специфікації.

Предметом позову у даному спорі є вимога саме про стягнення грошових коштів (штрафних санкцій), нарахованих позивачем відповідачу у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 119 від 07.03.2017 року. При цьому, умовами договору поставки № 119 від 07.03.2017 року не врегульовано питання щодо місця виконання грошового зобов’язання. Спір про стягнення штрафних санкцій безпосередньо не пов'язаний з місцем виконання угоди, оскільки предметом спору є вимога про стягнення коштів, а не спір про поставку товару за вказаною в договорі адресою. Зобов’язання з оплати штрафних санкцій по договору не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці. Враховуючи викладене та те, що особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, відсутні відомості щодо узгодження сторонами місця виконання щодо сплати штрафних санкцій, передбачених договором поставки № 119 від 07.03.2017 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування положення ч. 5 ст. 29 ГПК України та необхідність визначення підсудності за загальними правилами.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод», скориставшись своїм правом на пред’явлення позову, не дотрималось правил визначення підсудності, передбачених ГПК України.

За приписами Глави 2 "Юрисдикція" Розділу І ГПК України юрисдикція справ визначається за предметними і суб'єктними ознаками та за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 30 ГПК України).

Враховуючи, що зобов’язання зі сплати штрафних санкцій не є такими, що можуть виконуватись лише в певному місці (ч. 5 ст. 29 ГПК України), а також враховуючи те, що місцезнаходженням юридичної особи відповідача – ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укравто конверсія» згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/35, м. Київ, 01042, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до господарського суду м. Києва.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п’яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п’яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 9 ст. 176 ГПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 27, 29-31, 232-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Передати позовну заяву Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» (вх. № 2325/19 від 15.02.2019 року) до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укравто конверсія» про стягнення грошових коштів у розмірі 659 842, 62 грн. за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до господарського суду м. Києва (вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, м. Київ, 01030).

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 20.02.2019 року

Суддя Е. М. Олейняш