Рішення № 79971474, 15.02.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2809/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/2809/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон"

до відповідача ОСОБА_1 товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" ОСОБА_1 товариства "Українська залізниця"

про стягнення 29680,35 грн., -

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 26.12.2018р. №798

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 01.11.2018р. № 2788

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 29680,35 грн. у якості відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу.

Позовну заяву обґрунтовано виявленою недостачею вантажу, який прийнятий до перевезення відповідачем.

У відзиві на позовну заяву за вх.№404/19 від 09.01.2019р. відповідач просить суд відмовити у позові, з посиланням при цьому на те, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схороненому стані.

У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 14.01.2019р. господарським судом на підставі ч.2 ст.216 ГПК України оголошувалась перерва до 30.01.2019р.

У відповіді на відзив за вх.№1386/19 від 23.01.2019р. позивач посилається на те, що наведені у відзиві доводи не спростовують вини відповідача за нестачу вантажу, переданого до перевезення. Будь-яких зауважень щодо маси вантажу з боку перевізника при прийнятті вантажу до перевезення та укладанні договору перевезення (накладної) не було. Відповідачем не надано доказів невірного визначення позивачем маси вантажу при навантаженні його у вагон. Вагон, у якому прибув вантаж, був пошкоджений, що виключає можливість звільнення залізниці від відповідальності. Вагон, у якому виявлено нестачу вантажу не відноситься до відкритого рухомого складу, а отже застосування відповідних положень ст.111 Статуту залізниць України у даному випадку неможливе. Технічна несправність вагону, в якому було виявлено нестачу вантажу, виникла в процесі перевезення вантажу. Факт технічної несправності вагону встановлено актом експертизи РТПП Миколаївської області. Наданий відповідачем акт про технічний стан вагона не може прийматись до уваги, оскільки посадові особи, які складали даний акт не в повному обсязі дослідили та відобразили у цьому акті усі технічні несправності та недоліки спірного вагону. Складання акту про технічний стан вагону для засвідчення обставин знаходження вагону у технічно справному стані та взагалі не передбачено вимогами Правил складання актів.

У запереченнях на відповідь на відзив за вх.№2506/19 від 06.02.2019р. відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову із посиланням на те, що діючим законодавством не передбачений обов’язок залізниці перевіряти масу усіх вантажів, які вона прийняла до перевезення. Оскільки згідно акту №55 про технічний стан вагона (контейнера) від 09.11.2018р. вагон знаходився у технічно справному стані, а втрата вантажу у зв’язку з цим неможлива, тому відповідач доставив та видав вантаж у стані, в якому він був переданий позивачем, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Також відповідач зазначив, що оскільки він виконав всі вимоги діючого законодавства щодо складання комерційного акту та акту загальної форми, витрати на залучення експертів РТПП Миколаївської області стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні 15.02.2019р., яке відбулося за участю представників сторін, господарським судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:

29.10.2018р. зі станції відправлення Сватово Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (відправник та одержувач вантажу, позивач) відправлений вантаж в тому числі у вагоні 95618856 у кількості 69700 кг, що підтверджується накладною №52575628, згідно з якою вантаж завантажений у вагон насипом та вагони запломбовані ЗПП відправника.

05.11.2018р. на станції Основа Південної залізниці складений акт загальної форми №32127, в якому зазначено наступне:

- накладна №52575628 від 29.10.2018р., вагон №95618856;

-комерційна несправність (код - 9180000), невідповідність маси, вказаної в перевізних документах (ТГНЛ), показанням ваг, недостача вантажу. Згідно зважування на т/вагах при швидкості 13 км/год виявлено невідповідність маси вантажу натурному листу мінус 4600 кг. При огляді складу по прибутті в даному вагоні виявлено: ЗПП відправника на штурвалах справне та задіяне, згідно документу вірно. Доступу до вантажу немає. Течі вантажу немає. Згідно документу вага вантажу визначалась на вагонних вагах. Слідує за призначенням.

09.11.2018р. комісією у складі вагаря ТОВ СП «Нібулон», прийомоздавальника ТОВ СП «Нібулон» та змінного майстра ТОВ СП «Нібулон» складений акт, згідно з яким при доставці зерна від Сватівська ф-я ТОВ СП Нібулон на перевантажувальний термінал ТОВ СП «Нібулон» в накладній №52575628 від 29.10.2018р. значиться маса відправника нетто 69700 кг, фактично при прийманні виявилось нетто 65050 кг, перевіркою встановлено, фактична маса при зважуванні вагону №95618856 виявилась менше на 4650 кг.

У листі від 09.11.2018р. №09-2/35 позивач заявив начальнику станції Миколаїв-Вантажний про невідповідність маси вантажу у вагоні №95618856, відправленого за накладною №52575628 від 29.10.2018р., які зазначені у перевізних документах та пропонував відповідачу направити уповноваженого представника залізниці для участі у прийманні вказаного вантажу та складанні вказаного акту.

Також судом встановлено, що 09.11.2018р. на станції Миколаїв-Вантажний складений комерційний акт №415207/68, згідно з яким на підставі АЗФ №32127 від 05.11.2018р. ст. Основа Півд. Зал. Проводилось комісійне зважування вагону №95618856 на справних 150-тн вагах №1015480 (перевірка 19.09.2018р.). В документі зазначено: вантаж – зерно пшениці, вага нетто 69700 кг, тара 21350 кг, 7 ЗПП відправника Варта-Універсал М №В762450, В762430, В762433, В762434, В762432, В762431, В762435. Фактично виявилось: вантаж – зерно пшениці, вага брутто – 86350 кг, тара перевірена – 21300 кг, нетто – 65050 кг, що менше документу на 4650 кг. Вагон прибув за справними 7 ЗПП відправника. Навантаження у вагоні не рівномірне, під другим завантажувальним люком мається поглиблення глибиною 1000 мм, на всю ширину вагону. Всі люка щільно закриті, крім другого розвантажувального люка, у якому мається зажатий поліетиленовий пакет, течії вантажу немає. Вагон прибув технічно справний згідно тех. Акта №55 від 09.11.2018р., у комерційному відношенні згідно АЗФ №32127 від 05.11.2018р. ст. Основа Півд. зал. Вказаний акт підписаний представниками: ДСЗМ, ДСМ, вантажоодержувача та агентом комерційним.

Окрім того, 09.11.2018р. на станції Миколаїв-Вантажний складено акт про технічний стан вагону (контейнера), згідно з яким внаслідок огляду пред’явленого вагону, контейнера №95618856 встановлено: вагон 4 вісний вантажопідйомністю 70т, тип вагону критий хоппер для перевезення зерна, контейнер збудований 01.10.1987р. на заводі ПАТ «КВСЗ». Вагон технічно справний. Висновок про можливість втрати, псування вантажу внаслідок указаної вище несправності: втрата вантажу неможлива.

Згідно з висновком експертів, викладеним в акті експертизи Регіональної ТПП Миколаївської області №120-1552, який складений 12.11.2018р. при зважуванні та огляді залізничного вагону (хопера) №95618856 за непорушеними пломбами відправника, завантаженого пшеницею насипом встановлено: фактична маса нетто вагону складає 65050 кг, що на 4650 кг менше проти даних, вказаних в залізничній накладній №52575628. При цьому в акті експертизи зазначено, що при зовнішньому огляді вагону встановлено: вагон опломбований пломбами ЗПП з відтиском «Універсал М Варта, УЗ» №№ пломб відповідають даним, вказаним в залізничній накладній, на металевій плашці значиться: «Сватово ТОВ СП Нібулон». У місці з’єднання кришки і бункера середнього розвантажувального бункеру зі сторони штурвалів вагону виявлено зазор довжиною близько 30 см, заповнений поліетиленом. При знятті пломб у присутності експерта на верхніх завантажувальних люках при огляді поверхні і місткості вантажу виявлено: між другим та третім завантажувальними люками є поглиблення у вигляді скосу вантажу (воронкообразної порожнини), завглибшки близько 1,0 м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою характерною для стікаючого вантажу вниз у бік середнього розвантажувального бункеру з сторони штурвалів вагону. В інших завантажувальних люках поверхня вантажу рівна, без поглиблень. Візуально вільний простір у вагоні дозволяє поміститися недоліку вантажу.

Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" від 07.12.2018р. №16659/3-18/27 вартість однієї тони вантажу (пшениці), що було прийнято до перевезення та відправлено зі станції Сватове за накладною №52575628 від 29.10.2018р. у вагоні №95618856 складала 6900 грн., в т.ч. ПДВ (без включення провізних платежів). Відповідно до даних, що містяться у вказаній накладній, у вагоні №95618856 було передано до перевезення 69700 кг вантажу. Загальна вартість вантажу у вагоні №95618856, відправленого за накладною №52575628 від 29.10.2018р. складає 188 553,60 грн.

Позивачем також був наданий до суду лист заводу-виробника вагонів-зерновозів ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" від 28.07.2016р. №50-01-36/1337, з якого вбачається, що відповідно до конструкторської документації на механізм розвантаження вагону для зерна моделі 19-752 виробництва ПАТ "КВБЗ" при закритих розвантажувальних люках зазор між резиновими ущільнювачами та кришкою (для вагона-зерновоза) не допускається по всьому периметру місця утілення.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна №52575628 від 29.10.2018р. свідчить про укладення між відправником (позивач) і залізницею (відповідач) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача (позивач), яким і подано позов до суду, що відповідає вимогам п."б" ст.130 Статуту залізниць України.

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. Аналогічні вимоги щодо обов’язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

В силу вимог ст.38 Статуту залізниць України завантажені контейнери, а також криті вагони (у тому числі ізотермічні) і цистерни пломбуються тим підприємством, організацією, засобами яких провадиться навантаження. Перелік вантажів, що допускаються до перевезення у вагонах без пломб, технічні умови виготовлення пломб, а також порядок пломбування вагонів і контейнерів встановлюються Правилами.

У п.3 Правил пломбування вагонів і контейнерів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №793/5984 10.09.2001р. встановлено, що завантажені криті вагони, ізотермічні, хопери-зерновози, цистерни і контейнери пломбуються: ЗПП (пломбами) залізниці, коли вантаж завантажено залізницею; ЗПП (пломбами) відправника, коли вантаж завантажено відправником.

Відомості, які наведені у залізничній накладній №52575628 від 29.10.2018р. свідчать, що завантаження вантажу у вагони здійснено відправником і ним же вказані вагони запломбовані ЗПП. В свою чергу перевізником жодних зауважень щодо неправильного накладення ЗПП на вагони, або відсутності ЗПП на вагонах не надано і вантаж прийнятий до перевезення.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, зокрема, якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Між тим, відомості, які зазначені у комерційному акті свідчать про наявність нещільного закриття другого розвантажувального люка, у якому зажатий поліетиленовий пакет, що не забезпечує збереження вантажу під час його перевезення.

Більш того, такі відомості щодо наявності у місці з’єднання кришки і бункера середнього розвантажувального бункеру зазору довжиною близько 30 см, заповненого поліетиленом підтверджуються і висновком РТПП Миколаївської області в акті експертизи.

При цьому, згідно з листом ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" наявність щілин між кришками і горловинами розвантажувальних люків у вагонах для зерна моделі 19-752 не допускається, а відповідно до вимог Технічних умов ТУ 24.05.491-81 "Вагон для зерна модель 19-752" резинові ущільнювачі розвантажувальних люків повинні забезпечувати щільне прилягання кришок по всьому периметру, не допускаючи розсипання вантажу на шляхи і виключаючи попадання атмосферних опадів у середину кузова вагону.

Отже, господарський суд вважає, що встановлені обставини, які свідчать про пошкодження вагону, в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України унеможливлюють звільнення залізниці від відповідальності за нестачу вантажу, навіть за умови непошкоджених пломб вантажовідправника.

Водночас встановлення таких обставин щодо пошкодження вагону спростовує відомості відповідача про технічну справність цього вагону, про що зазначено у комерційному акті та в акті про технічний стан вагону (контейнеру) №55 від 09.11.2018р.

Відповідно до ч.ч.1,3,4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон".

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із залученням експертів, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч.4,5,7 ст.127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат, пов’язаних із залученням експертів та оплати таких витрат в розмірі 1400 грн., позивачем надані до суду договір про надання послуг від 30.08.2016р. №938, із додатками и та додатковими угодами до цього договору, які укладені між ТОВ СП „Нібулон” (замовник) і Регіональною ТПП Миколаївської області (виконавець), акт приймання-передачі наданих послуг від 12.11.2018р., рахунок на оплату №120-1552 від 12.11.2018р. та платіжне доручення №82341 від 16.11.2018р. на суму 1680 грн.

При цьому, виходячи з того, що розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат, пов’язаних із залученням експертів становить 1400 грн., саме в цьому розмірі вказані витрати підлягають розподілу між сторонами.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору та витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

При цьому посилання відповідача на те, що оскільки ним виконано всі вимоги діючого законодавства щодо складання комерційного акту та акту загальної форми, витрати на залучення експертів РТПП Миколаївської області стягненню з відповідача не підлягають, господарський суд не приймає до уваги, оскільки надання висновку експерта відповідно до ст.98 ГПК України є правом учасника справи та не може бути обмежено господарським судом. Водночас витрати пов’язані із залученням експертів відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи, які на підставі ст129 ГПК України підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" ОСОБА_1 товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ ВП 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код ЄДРПОУ 14291113) 29680 (двадцять дев’ять шістсот вісімдесят) грн. 35 коп. у якості відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. судового збору та 1400 (одна тисяча чотириста) грн. витрат, пов’язаних із залученням експертів та проведенням експертизи.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 19 лютого 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець