Рішення № 79971384, 18.02.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1977/18

Провадження № 2/0274/604/19

Рішення

Іменем України

18.02.2019 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого –судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання Рудич М.О., позивача, представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Центральної районної лікарні Бердичівського району про визнання неправомірним ненадання довідки, -

В с т а н о в и в :

В квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно якого просить визнати неправомірним ненадання йому Центральною районною лікарнею Бердичівського району довідки про роботу лікаря ЦРЛ ОСОБА_3, у відрядженні за наказом ЦРЛ від 12.05.1986 року № 17 ; визнати неправомірними ненаданні йому Центральною районною лікарнею Бердичівського району довідки про заробітну плату лікаря ЦРЛ ОСОБА_3 за роботу у відрядженні за наказом ЦРЛ від 12.05.1986 року № 17; зобов"язати Центральну районну лікарню Бердичівського району надати йому у визначений судом строк довідку ф. 122 про роботу лікаря ЦРЛ ОСОБА_3 у відрядженні за наказом ЦРЛ № 17 від 12.05.1986 року; зобов"язати Центральну районну лікарню Бердичівського району надати йому у визначений судом строк довідку ф. 644 про заробітну плату лікаря ЦРЛ ОСОБА_3 за роботу у відрядженні за наказом ЦРЛ від 12.05.1986 року № 17.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.01.2018 року він звернувся до відповідача із письмовою заявою № 1 , згідно якої просив видати довідку форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. ф. № 122 про роботу лікаря ОСОБА_4 у відрядженні за наказом по Бердичівській ЦРЛ № 17 від 12.05.1986 року в Київську область Поліській район в особливо шкідливі умови ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Також 26.01.2018 року він подав письмову заяву № 2 про надання довідки, форма якої затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 року № 644 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.10.2012 року за № 1808/22120 , про заробітну плату лікаря ОСОБА_4 за роботу у відрядженні за наказом по Бердичівській ЦРЛ № 17 від 12.05.1986 року в Київську область Поліській район в особливо шкідливі умови ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Зазначає, що станом на 23.04.2018 року ( день звернення до суду з позовом) правильні та достовірні довідки він не отримав.

24.07.2018 року Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області в даній цивільній справі відкрито провадження, справа призначена до розгляду в спрощеному позовному провадженні ( а.с.28-29).

17.10.2018 року представником відповідача до матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву ОСОБА_2 ( а.с. 55-57).

22.10.2018 року ОСОБА_2 подав відповідь на відзив відповідача ( а.с. 80).

В судовому засіданні позивач доводи своєї позовної заяви підтримав з підстав зазначених в ній. Вказав, що відповідач неправомірно не видає йому довідку форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. ф. № 122, також зазначив, що 06.02.2018 року він отримав від відповідача дві довідки по його заявах від 26.01.2018 року за № 223 та № 224 , однак не погоджується з їх змістом, дані довідки є недостовірними. Просить задовольнити його позовні вимоги.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, зазначила, що вимоги позивача відповідачем були виконані у встановлені законодавством терміни, надані довідки, згідно вимог чинного на даний час законодавства. Довідку, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. ф. № 122 відповідач не може видавати, оскільки це суперечить чинному законодавству України, постанова Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях № 122 від 09.03.1988 р. втратила чинність в 2012 році.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.01.2018 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявами згідно яких просив видати йому довідки встановленого зразка лікаря ОСОБА_4 про її заробітну плату за роботу в період з 11 по 17 травня 1986 року у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на територіях радіоактивного забруднення , а також довідку про її роботу у відрядженні за період з 11 по 17 травня 1986 року ( а.с. 37-38).

Згідно повідомлень ЦРЛ Бердичівського районну від 06.02.2018 року № 224 та № 223 на ім"я ОСОБА_2 вбачається, що ЦРЛ на заяви позивача від 26.01.2018 року надала йому довідки про заробітну плату лікаря ОСОБА_4 , яка перебувала у відрядженні в Поліському районі Київської області в період з 11 по 17 травня 1986 року. Дані згідно особового рахунку за 1986 рік ( а.с. 69-73).

08.02.2018 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про ненадання йому довідок Бердичівською центральною районною лікарнею за його заявами від 26.01.2018 року, в якій зазначив, що 07.02.2018 року відповідач надав йому довідки за заявами, які він подав 26.01.2018 року, однак він не погоджується з їх змістом , тому просить повторно видати достовірні довідки на підставі відповідних записам особистого рахунку ОСОБА_4 за травень 1986 року з внесеними відповідними записами до даного особистого рахунку, про що зазначено в рішенні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.02.2009 року № 2-230/08( а.с. 60).

Як вбачається з повідомлення ЦРЛ Бердичівського району від 26.02.2018 року за № 331 на ім"я ОСОБА_2, встановлено, що позивачу на його звернення було надано довідку нового зразка про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 -1990 роках, типова форма якої затверджена наказом міністерства соціальної політики України 12.10.2012 року № 644 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.10.2012 року за № 1808/22120 " Про затвердження форми Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках", оскільки форма № 122 від 09.03.1988 року не актуальна на даний час ( а.с.58-59).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ст. 76 ЦПК України)

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( ст. 81 ЦПК України).

Як видно з позовних вимог зазначених ОСОБА_2 в позовній заяві від 23.04.2018 року він просив суд : визнати неправомірним ненадання йому Центральною районною лікарнею Бердичівського району довідки про роботу лікаря ЦРЛ ОСОБА_3, у відрядженні за наказом ЦРЛ від 12.05.1986 року № 17 ; визнати неправомірними ненадання йому Центральною районною лікарнею Бердичівського району довідки про заробітну плату лікаря ЦРЛ ОСОБА_3 за роботу у відрядженні за наказом ЦРЛ від 12.05.1986 року № 17; зобов"язати Центральну районну лікарню Бердичівського району надати йому у визначений судом строк довідку ф. 122 про роботу лікаря ЦРЛ ОСОБА_3 у відрядженні за наказом ЦРЛ № 17 від 12.05.1986 року; зобов"язати Центральну районну лікарню Бердичівського району надати йому у визначений судом строк довідку ф. 644 про заробітну плату лікаря ЦРЛ ОСОБА_3 за роботу у відрядженні за наказом ЦРЛ від 12.05.1986 року № 17.

Однак, як встановлено судом в судовому засіданні з пояснень представника відповідача та досліджених письмових матеріалів справи довідки згідно поданих ним заяв 26.01.2018 року позивач отримав ще 07.02.2018 року , про що сам зазначив і в своїй заяві від 08.02.2018 року ( а.с. 60).

Позивач не погоджується зі змістом даних довідок.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд звертає увагу на те, що при розгляді даної справи предметом позову є саме визнання неправомірними ненадання відповідачем довідок по заявам ОСОБА_2 від 26.01.2018 року, встановленого зразка та зобов"язання вчинення таких дій, позивач не оскаржує дії відповідача щодо невірного внесення інформації до змісту даних довідок, тому питання достовірності інформації, яка внесена до даних довідок, не може бути предметом даної цивільної справи, оскільки суд не виходить за межі позовних вимог, а позивач заяв про зміну підстав позову не подавав.

Також суд звертає увагу позивача на те, що постанова Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях № 122 від 09.03.1988 року втратила чинність у зв"язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів " Про затвердження Змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до Закону України " Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.09.2012 року № 886, таким чином довідка по формі затвердженій даною постановою також втратила чинність. На даний час наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 року № 644 затверджено нову форму довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках , яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.10.2012 року за № 1808/22120 " Про затвердження форми довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках".

Довідки за вказаною формою видавалися позивачу неодноразово.

Як визначено ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер ( п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України).

В даному випадку чітко вбачається, що позивач отримавши від відповідача ще 07.02.2018 року довідки на свої письмові заяви від 26.01.2018 року, звернувся до суду із позовом 23.04.2018 року за відсутності предмета спору, при цьому зазначивши в своєму позові , що не одержував правильні та достовірні довідки.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до виснову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання неправомірними ненадання довідок за їх безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 12,13,76-81,141,258-259,263-265,273,354 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Центральної районної лікарні Бердичівського району про визнання неправомірним ненадання довідки відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий Т.М. Вдовиченко