
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2019 року Справа № 915/1037/18
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Микитівський гранітний кар’єр» (56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, 1; поштова адреса: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, а/с 48)
до відповідача: Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (54029, м. Миколаїв, вул. Г. Петрової, 2А)
про: стягнення 706140,64 грн,
з участю представників сторін:
від позивача – не з’явився;
від відповідача – не з’явився,
Суть спору:
24.09.2018 приватне акціонерне товариство «Микитівський гранітний кар’єр» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 904/2 від 20.09.2018 про стягнення з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання зобов’язань за договором поставки № 182 від 17.07.2013 у розмірі 706140,64 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору поставки № 182 від 17.07.2013; видаткових накладних (85) та довіреностей; банківських виписок та платіжного доручення № 644 від 23.12.2016; претензії № 638/2 від 23.07.2018; норм статей 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань у договірних відносинах, в частині проведення повної оплати за поставлену щебеневу продукцію.
Відповідач у відзиві б/н від 26.11.2018 (вх. № 15493/18) вважає позовні вимоги необґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Так, відповідач стверджує, що, по-перше, позивачем не надано суду жодної письмової заявки щодо обсягів товару, по-друге, в порядку ст.ст. 256, 257 ЦК України та ст. 233 ГК України строк позовної давності по договору поставки № 182 від 17.07.2013 сплинув: 26.07.2016 – по рахунку № 595; 03.09.2016 – по рахунку № 765; 22.12.2016 – по рахунку № 998.
В заяві від 29.11.2018 представник відповідача, посилаючись на ст. 3 Статуту Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та пункти 3.1, 3.2 Положення філії «Южноукраїнська ДЕД» дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», зазначив про те, що Дочірнє підприємство є неналежним відповідачем по даній справі.
12.02.2019 представники сторін в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать відмітки про отримання сторонами копій ухвал Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2019 у справі № 915/1037/18 на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами 5400135473363, 5400135473347, 5400135473355.
При цьому, 05.02.2019 до суду від приватного акціонерного товариства «Микитівський гранітний кар’єр»надійшла заява б/н від 04.02.2019 (вх. № 1809/19) про розгляд справи без участі представника позивача.
Згідно ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки; повторної неявки у судове засідання учасника справи незалежно від причин неявки.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін.
Станом на момент проведення судового засідання будь-яких заяв, як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, суд 12.02.2019 за результатами розгляду даної справи оголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін у попередніх судових засіданнях, суд –
В С Т А Н О В И В:
17 липня 2013 року між приватним акціонерним товариством «Микитівський гранітний кар’єр» та філією «Южноукраїнська ДЕД» дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» був укладений договір поставки № 182, згідно з предметом якого позивач, як постачальник, зобов’язувався поставити, а відповідач, як покупець, взяв на себе зобов’язання прийняти і сплатити на умовах обумовлених в договорі, піщано-щебеневу продукцію.
За умовами наведеного договору:
- ціна визначається даним Договором та виставленого рахунку і приймається Сторонами в національній валюті України - гривні. Розрахунки за продукцію здійснюються згідно видаткових накладних за кожну партію окремо (п. 3.1 Договору);
- «Постачальник» зобов’язується поставити продукції у кількості вказаної в заявки «Покупця», а «Покупець» прийняти і сплатити за поставлену продукцію, на умовах обумовлених в Договорі (п. 3.2 Договору);
- через «Перевізника» «Постачальник» передає «Покупцю» слідуючи документи: видаткову накладну та інші документи, передбачені діючим Договором (п. 4.4 Договору);
- оплата кожної партії товару здійснюється «Покупцем» згідно видаткової накладної (п. 5.1 Договору);
- «Покупець» здійснює оплату за отриману продукцію протягом 14 календарних днів з моменту її відвантаження на банківський рахунок «Постачальника» (п. 5.2 Договору);
До обов’язків постачальника, за умовами договору увійшло: поставити і передати «Покупцю» «Продукцію» на умовах, висловлених в цьому Договорі; передати «Покупцю» на «Продукцію», що поставляється, наступні документи: а) видаткову накладну; б) податкову накладну.
Покупець за умовами Договору зобов’язаний: провести оплату «Продукції» згідно параграфа 5 цього Договору; прийняти «Продукцію» за ціною і на умовах поставки, висловлених в цьому Договорі.
Відповідно до п. 10.1 Договору, Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до « 31» грудня 2013 року, а в частині розрахунків до повного їх здійснення.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 30.12.2013, сторони дійшли згоди продовжити термін дії Договору поставки № 182 від 17.07.2013 на строк до 31.12.2016 включно.
Відповідно до 1 Додаткової угоди № 2 від 30.12.2016, сторони дійшли згоди продовжити термін дії Договору поставки № 182 від 17.07.2013 на строк до 31.12.2018 включно.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу внаслідок порушення останнім договірних зобов’язань по своєчасній оплаті поставленого товару.
Підставою – договір поставки № 182 від 17.07.2013, видаткові накладні за період з 17.07.2013 по 18.05.2018, застосування статей 95, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 132, 173, 174, 193, 222 Господарського кодексу України.
Отже спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.
Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного Договору позивач поставив (передав) філії «Южноукраїнська ДЕД» дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», а остання прийняла у власність продукцію на загальну суму 823351,67 грн, що підтверджується:
1. Копіями видаткових накладних, зокрема:
- копія видаткової накладної № 1122 від 19.07.2013 на суму 7956,00 грн;
- копія видаткової накладної № 1255 від 07.08.2013 на суму 20370,00 грн;
- копія видаткової накладної № 192 від 20.02.2016 на суму 4764,00 грн;
- копія видаткової накладної № 197 від 21.02.2016 на суму 4853,33 грн;
- копія видаткової накладної № 958 від 30.04.2016 на суму 2024,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2308-06 від 23.08.2016 на суму 8142,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0510-15 від 05.10.2016 на суму 12107,60 грн;
- копія видаткової накладної № М-0710-14 від 07.10.2016 на суму 5016,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1010-19 від 10.10.2016 на суму 2546,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2010-22 від 20.10.2016 на суму 28921,44 грн;
- копія видаткової накладної № М-2410-16 від 24.10.2016 на суму 5724,31 грн;
- копія видаткової накладної № М-0311-12 від 03.11.2016 на суму 864,12 грн;
- копія видаткової накладної № М-1511-14 від 15.11.2016 на суму 585,20 грн;
- копія видаткової накладної № М-1711-14 від 17.11.2016 на суму 29055,60 грн;
- копія видаткової накладної № М-2111-01 від 21.11.2016 на суму 1337,60 грн;
- копія видаткової накладної № М-2211-01 від 22.11.2016 на суму 2044,40 грн;
- копія видаткової накладної № М-2311-01 від 23.11.2016 на суму 2959,80 грн;
- копія видаткової накладної № М-2411-14 від 24.11.2016 на суму 813,20 грн;
- копія видаткової накладної № М-2511-01 від 25.11.2016 на суму 2939,98 грн;
- копія видаткової накладної № М-2911-01 від 29.11.2016 на суму 5936,50 грн;
- копія видаткової накладної № М-0112-01 від 01.12.2016 на суму 25312,80 грн;
- копія видаткової накладної № М-0112-11 від 01.12.2016 на суму 3063,23 грн;
- копія видаткової накладної № М-0212-07 від 02.12.2016 на суму 2920,76 грн;
- копія видаткової накладної № М-0512-07 від 05.12.2016 на суму 3366,80 грн;
- копія видаткової накладної № М-0612-15 від 06.12.2016 на суму 6295,80 грн;
- копія видаткової накладної № М-0712-13 від 07.12.2016 на суму 5960,25 грн;
- копія видаткової накладної № М-0812-10 від 08.12.2016 на суму 7296,94 грн;
- копія видаткової накладної № М-0912-14 від 09.12.2016 на суму 2987,59 грн;
- копія видаткової накладної № М-1212-14 від 12.12.2016 на суму 9289,80 грн;
- копія видаткової накладної № М-1312-02 від 13.12.2016 на суму 2805,14 грн;
- копія видаткової накладної № М-1412-01 від 14.12.2016 на суму 2941,97 грн;
- копія видаткової накладної № М-1512-01 від 15.12.2016 на суму 2825,77 грн;
- копія видаткової накладної № М-1612-02 від 16.12.2016 на суму 6333,23 грн;
- копія видаткової накладної № М-1712-01 від 17.12.2016 на суму 1748,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1812-01 від 18.12.2016 на суму 8663,20 грн;
- копія видаткової накладної № М-1912-01 від 19.12.2016 на суму 3800,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1912-02 від 19.12.2016 на суму 19600,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1912-03 від 19.12.2016 на суму 31850,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2012-01 від 20.12.2016 на суму 3039,49 грн;
- копія видаткової накладної № М-2212-12 від 22.12.2016 на суму 6173,96 грн;
- копія видаткової накладної № М-2712-13 від 27.12.2016 на суму 10422,26 грн;
- копія видаткової накладної № М-0401-04 від 01.01.2017 на суму 21420,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0603-06 від 06.03.2017 на суму 12298,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0703-05 від 07.03.2017 на суму 12509,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2203-04 від 22.03.2017 на суму 10800,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2403-09 від 24.03.2017 на суму 4500,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0704-05 від 07.04.2017 на суму 24342,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0605-02 від 06.05.2017 на суму 4445,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0805-01 від 08.05.2017 на суму 9275,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1105-04 від 11.05.2017 на суму 9450,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1505-04 від 15.05.2017 на суму 5400,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1605-02 від 16.05.2017 на суму 4380,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1705-01 від 17.05.2017 на суму 9460,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1705-10 від 17.05.2017 на суму 10449,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1705-01 від 17.05.2017 на суму 9721,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1905-10 від 19.05.2017 на суму 1845,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2305-01 від 23.05.2017 на суму 18000,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2905-01 від 29.05.2017 на суму 4320,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-3005-01 від 30.05.2017 на суму 5490,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-3105-01 від 30.05.2017 на суму 5205,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0106-01 від 01.06.2017 на суму 3675,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0206-01 від 02.06.2017 на суму 6060,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0906-05 від 09.06.2017 на суму 4480,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1906-01 від 19.06.2017 на суму 43498,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2206-02 від 22.06.2017 на суму 1095,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-3006-01 від 30.06.2017 на суму 34560,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-3006-02 від 30.06.2017 на суму 5565,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0307-01 від 03.07.2017 на суму 4215,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0407-01 від 04.07.2017 на суму 765,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1207-06 від 12.07.2017 на суму 735,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2808-4 від 28.08.2017 на суму 80055,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-3008-8 від 30.08.2017 на суму 7500,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-3008-9 від 30.08.2017 на суму 795,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1104-06 від 11.04.2018 на суму 11115,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2004-04 від 20.04.2018 на суму 6993,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2104-04 від 21.04.2018 на суму 3537,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2304-03 від 23.04.2018 на суму 13486,50 грн;
- копія видаткової накладної № М-2404-07 від 24.04.2018 на суму 1809,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-2604-06 від 26.04.2018 на суму 3726,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-3004-03 від 30.04.2018 на суму 6372,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-0205-01 від 02.05.2018 на суму 16294,50 грн;
- копія видаткової накладної № М-0305-01 від 03.05.2018 на суму 21127,50 грн;
- копія видаткової накладної № М-0805-02 від 08.05.2018 на суму 9463,50 грн;
- копія видаткової накладної № М-1705-11 від 17.05.2018 на суму 120763,00 грн;
- копія видаткової накладної № М-1805-08 від 18.05.2018 на суму 16699,50 грн;
2. Копіями довіреностей на одержання цінностей:
- копія довіреності № 75 від 18.07.2013;
- копія довіреності № 85 від 02.08.2013;
- копія довіреності № 15 від 10.02.2016;
- копія довіреності № 42 від 27.04.2016;
- копія довіреності № 99 від 23.08.2016;
- копія довіреності № 126 від 03.10.2016;
- копія довіреності № 144 від 01.11.2016;
- копія довіреності № 163 від 01.12.2016;
- копія довіреності № 3 від 03.01.2017;
- копія довіреності № 28 від 03.03.2017;
- копія довіреності № 45 від 03.04.2017;
- копія довіреності № 57 від 03.05.2017;
- копія довіреності № 70 від 01.06.2017;
- копія довіреності № 83 від 03.07.2017;
- копія довіреності № 111 від 01.08.2017;
- копія довіреності № 12 від 11.04.2018;
- копія довіреності № 15 від 02.05.2018.
Відповідач, у свою чергу, провів оплату за вищенаведеними накладними на загальну суму 117211,03 грн, що вбачається з банківських виписок Вознесенського відділення Одеської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» та платіжного доручення № 644 від 23.12.2016.
Судом встановлено, що позивачем до позову, в обґрунтування заявлених вимог надано суду 85 видаткових накладних, за якими всього поставлено товару на загальну суму 823351,67 грн, із яких фактично є спірними 72 видаткові накладні на загальну суму 706140,64 грн:
№ М-1711-14 від 17.11.2016 на суму 29055,60 грн; № М-2111-01 від 21.11.2016 на суму 1337,60 грн; № М-2211-01 від 22.11.2016 на суму 2044,40 грн; № М-2311-01 від 23.11.2016 на суму 2959,80 грн; № М-2411-14 від 24.11.2016 на суму 813,20 грн; № М-2511-01 від 25.11.2016 на суму 2939,98 грн; № М-2911-01 від 29.11.2016 на суму 5936,50 грн; № М-0112-01 від 01.12.2016 на суму 25312,80 грн; № М-0112-11 від 01.12.2016 на суму 3063,23 грн; № М-0212-07 від 02.12.2016 на суму 2920,76 грн; № М-0512-07 від 05.12.2016 на суму 3366,80 грн; № М-0612-15 від 06.12.2016 на суму 6295,80 грн; № М-0712-13 від 07.12.2016 на суму 5960,25 грн; № М-0812-10 від 08.12.2016 на суму 7296,94 грн; № М-0912-14 від 09.12.2016 на суму 2987,59 грн; № М-1212-14 від 12.12.2016 на суму 9289,80 грн; № М-1312-02 від 13.12.2016 на суму 2805,14 грн; № М-1412-01 від 14.12.2016 на суму 2941,97 грн; № М-1512-01 від 15.12.2016 на суму 2825,77 грн; № М-1612-02 від 16.12.2016 на суму 6333,23 грн; № М-1712-01 від 17.12.2016 на суму 1748,00 грн; № М-1812-01 від 18.12.2016 на суму 8663,20 грн; № М-1912-01 від 19.12.2016 на суму 3800,00 грн; № М-1912-02 від 19.12.2016 на суму 19600,00 грн; № М-1912-03 від 19.12.2016 на суму 31850,00 грн; № М-2012-01 від 20.12.2016 на суму 3039,49 грн; № М-2212-12 від 22.12.2016 на суму 6173,96 грн; № М-2712-13 від 27.12.2016 на суму 10422,26 грн; № М-0401-04 від 01.01.2017 на суму 21420,00 грн; № М-0603-06 від 06.03.2017 на суму 12298,00 грн; № М-0703-05 від 07.03.2017 на суму 12509,00 грн; № М-2203-04 від 22.03.2017 на суму 10800,00 грн; № М-2403-09 від 24.03.2017 на суму 4500,00 грн; № М-0704-05 від 07.04.2017 на суму 24342,00 грн; № М-0605-02 від 06.05.2017 на суму 4445,00 грн; № М-0805-01 від 08.05.2017 на суму 9275,00 грн; № М-1105-04 від 11.05.2017 на суму 9450,00 грн; № М-1505-04 від 15.05.2017 на суму 5400,00 грн; № М-1605-02 від 16.05.2017 на суму 4380,00 грн; № М-1705-01 від 17.05.2017 на суму 9460,00 грн; № М-1705-10 від 17.05.2017 на суму 10449,00 грн; № М-1705-01 від 17.05.2017 на суму 9721,00 грн; № М-1905-10 від 19.05.2017 на суму 1845,00 грн; № М-2305-01 від 23.05.2017 на суму 18000,00 грн; № М-2905-01 від 29.05.2017 на суму 4320,00 грн; № М-3005-01 від 30.05.2017 на суму 5490,00 грн; № М-3105-01 від 30.05.2017 на суму 5205,00 грн; № М-0106-01 від 01.06.2017 на суму 3675,00 грн; № М-0206-01 від 02.06.2017 на суму 6060,00 грн; № М-0906-05 від 09.06.2017 на суму 4480,00 грн; № М-1906-01 від 19.06.2017 на суму 43498,00 грн; № М-2206-02 від 22.06.2017 на суму 1095,00 грн; № М-3006-01 від 30.06.2017 на суму 34560,00 грн; № М-3006-02 від 30.06.2017 на суму 5565,00 грн; № М-0307-01 від 03.07.2017 на суму 4215,00 грн; № М-0407-01 від 04.07.2017 на суму 765,00 грн; № М-1207-06 від 12.07.2017 на суму 735,00 грн; № М-2808-4 від 28.08.2017 на суму 80055,00 грн; № М-3008-8 від 30.08.2017 на суму 7500,00 грн; № М-3008-9 від 30.08.2017 на суму 795,00 грн; № М-1104-06 від 11.04.2018 на суму 11115,00 грн; № М-2004-04 від 20.04.2018 на суму 6993,00 грн; № М-2104-04 від 21.04.2018 на суму 3537,00 грн; № М-2304-03 від 23.04.2018 на суму 13486,50 грн; № М-2404-07 від 24.04.2018 на суму 1809,00 грн; № М-2604-06 від 26.04.2018 на суму 3726,00 грн; № М-3004-03 від 30.04.2018 на суму 6372,00 грн; № М-0205-01 від 02.05.2018 на суму 16294,50 грн; № М-0305-01 від 03.05.2018 на суму 21127,50 грн; № М-0805-02 від 08.05.2018 на суму 9463,50 грн; № М-1705-11 від 17.05.2018 на суму 120763,00 грн; № М-1805-08 від 18.05.2018 на суму 16699,50 грн.
Судом також з’ясовано, що за даними позивача (банківські виписки, рахунки, розрахунок сум боргу, усні пояснення) відповідач розрахувався на загальну суму 117211,03 грн саме за видатковими накладними, які не є спірними.
Як вбачається з наданих судом позивачем доказів та вищезазначених обставин, що не спростовані відповідачем, вищенаведені спірні видаткові накладні дійсно не були оплачені останнім, що і спонукало позивача звернутися до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Яс слідує з положень ст. ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність у відповідний період заборгованості перед кредитором за договірними зобов’язаннями.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві, не взяті судом до уваги оскільки, по-перше, умови пунктів 4.1 та 4.2 Договору № 182 від 17.07.2013 вказують на наявність письмових або усних заявок покупця, детальний же порядок складання та надання заявок на постачання товару не визначений умовами договору.
Також суд вважає помилковим твердження відповідача щодо пропущення позивачем трьохрічного строку позовної давності по спірним відносинам, виходячи з умов п. 5.1 та 5.2 Договору № 182 від 17.07.2013, за якими розрахунки проводяться на підставі оформлених накладних, а даному випадку – спірних видаткових накладних (в кількості 72 шт.) сформованих у період з 17.11.2016 по 18.05.2018. Позов же до суду надійшов 24.09.2018.
Таким чином, в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з боржника заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання зобов’язань за договором поставки № 182 від 17.07.2013 у розмірі 706140,64 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги, заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (54029, м. Миколаїв, вул. Г. Петрової, 2А, ідентифікаційний код 31159920) на користь приватного акціонерного товариства «Микитівський гранітний кар’єр» (56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, 1; поштова адреса: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, а/с 48; ідентифікаційний код 01033255) заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання зобов’язань за договором поставки № 182 від 17.07.2013 у розмірі 706140,64 грн та 10592,10 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Микитівський гранітний кар’єр» (56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, 1, ідентифікаційний код 01033255); поштова адреса: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, а/с 48).
Відповідач: Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (54029, м. Миколаїв, вул. Г. Петрової, 2А, ідентифікаційний код 31159920).
Повне рішення складено та підписано 20.02.2019.
Суддя О.Г. Смородінова
Судове рішення № 79971324, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 12.02.2019. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 915/1037/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: