Рішення № 79967671, 18.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 лютого 2019 року № 826/23665/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Радіовимірювач"доДержавна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпро представники сторін:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення позивача: Фроленко В.М., Фещук Т.І.; відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Радіовимірювач" (далі - позивач або ДП "Радіовимірювач") подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дарницькому р-ні ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29.05.2015 № 0017871504 частково в сумі 92 744,87 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає про протиправність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 29.05.2015 № 0017871504 в частині суми 92 744,87 грн., яким до підприємства застосовані штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб та на підставі ст. 126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України за затримку на 30 і менше календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1 183 625 грн. Позивач вважає, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для застосування штрафу відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України у межах спірних правовідносин.

У запереченнях на позовну заяву відповідач зазначає, що в ході проведеної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку за період з 12.03.2014 по 14.05.2015 встановлено, що ряд платіжних доручень у період з 02.03.2014 по 30.12.2014 були несвоєчасно подані до установ банку. Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України відносно ДП "Радіовимірювач" винесено податкове повідомлення-рішення щодо застосування штрафів, всього на загальну суму 118 362,50 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб. Відповідач вважає, що за результатами проведеної перевірки контролюючий орган мав всі підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2015 (суддя Гарник К.Ю.) відкрито провадження у адміністративній справі № 826/23665/15 та призначено справу до розгляду у судовому на 24.11.2015.

У судовому засіданні 24.11.2015 суд ухвалив завершити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного кодексу України (нижче по тексту - КАС України).

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 19.01.2016 № 72 справу передано на розгляд судді Качуру І.А.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2016 (суддя Качур І.А.) прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду у судове засідання на 17.05.2016.

17.05.2016, у зв'язку з неявкою представників сторін, судове засідання не відбулося, розгляд справи відкладено на 09.06.2016.

У судовому засіданні 09.06.2016 суд ухвалив про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 10.10.2017 № 5878 справу передано на розгляд судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2017 (суддя Пащенко К.С.) прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду у судове засідання на 04.12.2017.

У судовому засіданні 04.12.2017 розгляд справи відкладено до 23.01.2018.

У судовому засіданні 23.01.2018 оголошено перерву до 26.02.2018.

05.02.2018 позивачем, через канцелярію суду, подано заяву про уточнення до позовної заяви ДП "Радіовимірювач" від 13.10.2015, в якій ДП "Радіовимірювач" просить суд визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому р-ні ГУ ДФС у м. Києві від 29.05.2015 № 0017871504 в сумі 118 362,50 грн.

У судовому засіданні 26.02.2018 представник позивача відкликав уточнення позовних вимог, судом зобов'язано відповідача надати детальний розрахунок суми штрафу, а позивача - розшифровку штрафних санкцій; оголошено перерву у судовому засіданні до 28.03.2018.

У судовому засіданні 28.03.2018 оголошено перерву до 26.04.2018.

В судовому засіданні 26.04.2018 представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Разом з тим, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ДП "Радіовимірювач" є платником земельного податку з юридичних осіб у Дарницькому районі за земельні ділянки за адресами: вул. Колекторна, 24/26 площею 86128 кв.м. та вул. Дніпродзержинська, 110 площею 8664,31 кв.м.

У травні 2015 року відповідачем проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку з плати за землю позивачем за період з 12.03.2014 по 14.05.2015, за результатами якої складено Акт від 14.05.2015 № 2951/26-51-15-04/14308109 (в подальшому - Акт або Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб.

Так, ДП "Радіовимірювач" подано звітні декларації від 20.02.2013 № 900835684 та від 19.02.2014 № 9008089260 за 2014 рік, згідно з якою самостійно визначено податкові зобов'язання із сплати земельного податку з юридичних осіб за 2013 рік у загальному розмірі 800 912,49 грн. (щомісячно - 66 742,70 грн.) та за 2014 рік у загальному розмірі 801 097,73 грн. (щомісячно - 66 758,14 грн.).

Надалі позивачем було подано уточнюючі декларації від 10.04.2014 № 9091301683 за 2013 рік та № 9019145554 за 2014 рік із щомісячною сумою земельного податку 60 007,54 грн., що обумовило виникнення заборгованості на суму 907 475,44 гривень.

ДП "Радіовимірювач, виявивши помилки у деклараціях, подало 24.04.2014 уточнюючі декларації по платі податку за землю за 2013 рік № 9091330124 та за 2014 рік № 9023061694 на зменшення податкових зобов'язань по раніше поданих уточнюючих деклараціях.

Отже, вказана вище заборгованість, яка обліковувалась в картці особового рахунку позивача за період з 12.03.2014 по 25.02.2015 була погашена уточнюючими деклараціями, а також відповідними платіжними дорученнями.

Як стверджує відповідач, у зв'язку з названим борг зменшився, натомість виникли штрафні санкції у розмірі 92 744,87 грн. Крім цього, позивач мав борг по податку за землю у 2014 році по терміну сплати згідно законодавства: за лютий - 30.03.2014, за травень - 30.06.2014, за червень - 30.07.2014, за липень - 30.08.2014, за серпень - 30.09.2014, за вересень - 30.10.2014, за листопад - 30.12.2014, що призвело до нарахування штрафних санкцій у розмірі 25 942,51 грн. Станом на 01.01.2015 штрафні санкції по податку за землю становили 118 687,38 грн.

Перевіркою відповідача встановлено, що позивачем загальна сума сплачених задекларованих грошових зобов'язань із затримкою до 30 календарних днів у період з 12.03.2014 по 30.12.2014 становить 1 183 625,50 грн. та зроблено висновок щодо порушення ДП "Радіовимірювач" п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, про що було складено означений Акт.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015 № 0017871504 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань із земельного податку у сумі 118 365,50 грн. (10% від суми боргу у розмірі 1 183 625,50 грн.).

Позивач з вказаними діями відповідача не погодився та подав заперечення на Акт перевірки, у відповідь на яке ДПІ у Дарницькому р-ні ГУ ДФС у м. Києві повідомило, про правомірність винесення Акту перевірки.

Надалі ДП "Радіовимірювач" подавало скарги на податкове повідомлення рішення до ДПІ у Дарницькому р-ні ГУ ДФС у м. Києві та до Державної фіскальної служби України, якими податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015 № 0017871504 ДПІ у Дарницькому р-ні ГУ ДФС у м. Києві частково протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині накладення штрафу у розмірі 92 744,87 грн., позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 286.3 ст. 286 ПК України, платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За змістом п. 287.4 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем було пропущено строк сплати самостійно неправильно визначених зобов'язань з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної власності або комунальної власності) за 2014 рік за поданими ним деклараціями, суд зазначає наступне.

Так, суд установлено, що ДП "Радіовимірювач" подано звітну декларацію від 19.02.2014 № 9008089260 за 2014 рік, згідно з якою самостійно визначено податкове зобов'язання із сплати земельного податку з юридичних осіб за 2014 у загальному розмірі 801 097,73 грн. (щомісячно - 66 758,14 грн.).

Надалі позивачем було подано уточнюючі декларації від 10.04.2014 № 9019145554 за 2014 рік, відповідно до якої яким збільшено розмірі податкового зобов'язання з податку на землю на 720 090,52 грн. за рік, із щомісячною сумою земельного податку 60 007,54 грн., що обумовило виникнення заборгованості на суму 907 475,44 гривень.

ДП "Радіовимірювач, виявивши помилки у декларації, подало 24.04.2014 уточнюючу декларацію за 2014 рік № 9023061694, яким зменшено суму податкового зобов'язання з податку на землю за 2014 рік на 66 758,14 грн. щомісячно, та визначило розмір завищення податкового зобов'язання по земельному податку минулих податкових періодів на 20 251,80 грн.

Отже, вказана вище заборгованість, яка обліковувалась в картці особового рахунку позивача за період з 12.03.2014 по 25.02.2015 була погашена уточнюючими деклараціями, а також відповідними платіжними дорученнями, що не заперечується відповідачем.

Суд звертає увагу, що позивачем з урахуванням останньої уточнюючої податкової декларації з плати за землю від 24.04.2014 податкові зобов'язання з орендної плати за землю за 2014 рік сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, назване підтверджується Актом перевірки від 15.12.2017 № 550/26-15-14-01-01/14308109 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ДП "Радіовимірювач" за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, в якому на 31 сторінці у розділі 3.1.4.6.2 "Перевірка правильності нарахування та своєчасності плати за землю" встановлено, що: "За період з 01.01.2014 по 30.06.2017 ДП "Радіовимірювач" задекларовано земельного податку на загальну суму 3 372 205,71 грн. Перевіркою встановлено, що ДПІ у Дарницькому р-ні ГУ ДФС у м. Києві відносно ДП "Радіовимірювач" застосовано штрафні санкції за порушення вимог п. 287.4 ст. 287 ПК України, зокрема, підприємством було несвоєчасно сплачено визначене податкове зобов'язання за 2016 рік на загальну суму 3 438,50 грн. Сума застосованих штрафних санкцій становить 687,70 грн. ППр форми "Ш" від 05.09.16 № 0013451203. Перевіркою повноти визначення суми плати за землю не встановлено його заниження або завищення".

На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на те, що позивачем було пропущено строк сплати самостійно неправильно визначених зобов'язань з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної власності або комунальної власності) за 2014 рік за поданими ним деклараціями є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Також позивач не заперечує проти штрафних санкцій за порушення строку сплати податку за землю у період за лютий, травень-листопад 2014 року у сумі 25 942,51 грн., та надав до суду копію платіжного доручення від 11.06.2015 № 592, відповідно до якого ДП "Радіовимірювач" сплачено штрафні санкції у розмірі 25 942,51 грн.

У відповідності до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

У відповідності до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що суми податкових зобов'язань з податку на землю за 2014 рік, в розмірі, який відповідає уточненій податковій декларації від 24.04.2014, сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем.

Таким чином, на момент перевірки платника та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача штрафу за затримку граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань у зв'язку із відсутню об'єкта для їх нарахування, оскільки податок на землю за 2014 рік у розмірі, визначеним прийнятим відповідачем уточненням, сплачено ДП "Радіовимірювач" в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 27.05.2014 року № К/800/24315/13.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015 № 0017871504 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у загальному розмірі 1 391,17 грн.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ДП "Радіовимірювач" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29.05.2015 № 0017871504 в частині накладення штрафних санкцій у сумі 92 744,87 грн.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39479227, адреса: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3) на користь Державного підприємства "Радіовимірювач" (ідентифікаційний номер 14308109, адреса: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 24/26) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 391 (одна тисяча триста дев'яносто одна) грн. 17 коп.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко