Ухвала суду № 79967611, 15.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

15 лютого 2019 року м. Київ № 640/22395/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши клопотання про вихід зі спрощеного позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Егерзунд"доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0050911409 від 05.10.2018ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин Егерзунд" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати в повному обсязі винесене ГУ ДФС у м. Києві від 05.10.2018 р. податкове повідомлення - рішення №0050911409 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 000 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

01.02.2019 року на адресу суду від представника відповідача Трембача О.С. (довіреність від 20.08.2018 року №1431/26-15-10-07-17) надійшло клопотання, в якому останній просить суд вийти зі спрощеного провадження та проводити розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Вирішуючи клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд наголошує, що пунктом 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України встановлено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п'ята статті 12 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Водночас, частиною четвертою статті 257 КАС України, а також частиною четвертою статті 12 КАС України вказано перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Відповідно до статті 7 Закону України від 23.11.2018 року №2629-VІІІ «Про Держаний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1921 грн.

З матеріалів справи вбачається, що сума штрафних санкцій, визначена відповідачем у податковому повідомленні-рішенні форми «С» від 05.10.2018 року № 0050911409 становить 17 000 грн., що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить з розрахунку 1 841 х 500 = 920 500, тобто, вбачається, що суб'єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 920 500 грн.

З огляду на те, що предмет спору у справі №640/22395/18 не визначено статтею 12 як обов'язковим до розгляду у загальному провадженні, та враховуючи, що клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не обґрунтовано позивачем, суд дійшов висновку про безпідставність цього клопотання та його повернення відповідачу без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Головного управління ГУ ДФС у м. Києві Трембача О.С. про вихід зі спрощеного позовного провадження повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна