Рішення № 79967326, 18.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 лютого 2019 року № 826/14656/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доГоловного управління Державної фіскальної служби України у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення представники сторін:позивача - ОСОБА_2; відповідача - Сірик А.О.

ВСТАНОВИВ:

14.11.2017 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач або ФОМ ОСОБА_4.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0077791302 від 16.08.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних був сплачений, що підтверджується платіжним дорученням № 1002 від 13.05.2016 на суму 683 грн. 28 коп., платіжним дорученням № 318344059 від 11.07.2016 на суму 27 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 318344091 від 01.08.2016 на суму 49 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 1177813641 від 28.09.2016 на суму 1600 грн. 00 коп.; відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

01.12.2017 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14656/17 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20.02.2018.

08.02.2018 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в позові відмовити. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що за результатами перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складено Акт від 28.07.2017 № 3052/26-15-13-02/НОМЕР_3; перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, а саме: № 33 від 27.04.2016 - на 6 днів; № 41 від 09.06.2016 - на 16 днів; № 50 від 08.07.2016 - на 7 днів; № 37 від 19.08.2016 - на 2 дні; № 50 від 26.08.2016 - на 1 день; № 52 від 26.08.2016 - на 4 дні; № 46 від 29.08.2016 - на 1 день; на підставі Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2017 № 0077791302, згідно із яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 1550 грн. 17 коп., у тому числі 1497 грн. 37 коп. - за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів, 52 грн. 80 коп. - за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів; спірне податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності із вимогами п. 120-1.1 ст. 120 ПК України.

В судовому засіданні 20.02.2018 суд заслухав представників сторін та оголосив перерву в судовому засіданні до 02.04.2018.

02.03.2018 до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме: копій податкових накладних № 33 від 27.04.2016; № 41 від 09.06.2016; № 50 від 08.07.2016; № 37 від 19.08.2016; № 50 від 26.08.2016; № 52 від 26.08.2016; № 46 від 29.08.2016.

05.03.2018 до суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме: копії облікової картки платника податків з ПДВ за 2017 рік.

В судовому засіданні 02.04.2018 суд, заслухавши представника позивача, поставив на розгляд питання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник позивача не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження. Суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС України в м. Києві було проведено перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ФОП ОСОБА_4

За результатами перевірки складено Акт від 28.07.2017 № 3052/26-15-13-02/НОМЕР_3, в якому зазначено про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ФОП ОСОБА_4

Так, відповідно до Додатку № 1 до Акту перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних: № 33 від 27.04.2016 - на 6 днів; № 41 від 09.06.2016 - на 16 днів; № 50 від 08.07.2016 - на 7 днів; № 37 від 19.08.2016 - на 2 дні; № 50 від 26.08.2016 - на 1 день; № 52 від 26.08.2016 - на 4 дні; № 46 від 29.08.2016 - на 1 день.

16.08.2017 Головним управлінням ДФС України в м. Києві було винесено податкове повідомлення-рішення № 0077791302, згідно із яким до позивача ні підставі п. 120-1 ст. 120 ПК України застосовані штрафні санкції у сумі 1550 грн. 17 коп.

22.08.2017 позивач звернувся до відповідача із скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарги відповідачем було прийнято рішення (вих. № 14196/Д/99-99-11-03-01-25 від 27.10.2017), яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 210 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в ході господарської діяльності складено податкові накладні № 33 від 27.04.2016; № 41 від 09.06.2016; № 50 від 08.07.2016; № 37 від 19.08.2016; № 50 від 26.08.2016; № 52 від 26.08.2016; № 46 від 29.08.2016.

При цьому на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані податкові накладні подані: податкова накладна № 33 від 27.04.2016 - 18.05.2016; податкова накладна № 41 від 09.06.2016 - 10.07.2016; податкова накладна № 50 від 08.07.2016 - 30.07.2016; податкова накладна № 37 від 19.08.2016 - 05.09.2016; податкова накладна № 50 від 26.08.2016 - 11.09.2016; податкова накладна № 52 від 26.08.2016 - 14.09.2016; податкова накладна № 46 від 29.08.2016 - 14.09.2016.

Таким чином, порушення позивачем встановлених законодавством термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних становить: податкова накладна № 33 від 27.04.2016 - 6 днів; податкова накладна № 41 від 09.06.2016 - 16 днів; податкова накладна № 50 від 08.07.2016 - 7 днів; податкова накладна № 37 від 19.08.2016 - 2 дні; податкова накладна № 50 від 26.08.2016 - 1 день; податкова накладна № 52 від 26.08.2016 - 4 дні; податкова накладна № 46 від 29.08.2016 - 1 день.

Пунктом 120-1.1 ст. 120 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

На підставі п. 120-1 ст. 120 ПК України відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення про № 0077791302 від 16.08.2017, згідно із яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 1550 грн. 17 коп., у тому числі 1497 грн. 37 коп. - за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів, 52 грн. 80 коп. - за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів;

Натомість, як вбачається із матеріалів справи, позивачем на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних вже були сплачені, що підтверджується платіжним дорученням № 1002 від 13.05.2016 на суму 683 грн. 28 коп., платіжним дорученням № 318344059 від 11.07.2016 на суму 27 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 318344091 від 01.08.2016 на суму 49 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 1177813641 від 28.09.2016 на суму 1600 грн. 00 коп., копії яких наявні в матеріалах справи. Вказаний факт відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно із п. 113.1 ст. 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 116.2 ст. 116 ПК України передбачено, що за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

До того ж статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975р. у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0077791302 від 16.08.2017.

3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 640 грн. (шістсот сорок гривень).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко