Рішення № 79967158, 20.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року справа № 2340/5130/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач) з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) податковий борг у сумі 42 162 грн 22 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з єдиного податку перед бюджетом у вказаній сумі, який виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача, проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Відповідно до ухвали судді від 21.01.2019 розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) згідно зі ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи по суті відповідно до ч. 3 ст. 262 КАС України розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У строк встановлений судом, відповідач відзив на позов не подав.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.12.2018 відповідача 16.03.2016 зареєстровано як фізичну особу-підприємця, 22.11.2018 припинено підприємницьку діяльність відповідача за власним рішенням.

Судом встановлено, що відповідач має податковий борг з єдиного податку в сумі 135236 грн 88 коп., який виник на підставі:

- податкової декларації платника єдиного податку 3 групи від 09.02.2018 за 2017 рік, відповідно до якої платником податків самостійно нараховано зобов'язання у сумі 127381 грн 88 коп.;

- податкового повідомлення-рішення №0002225413 від 25.09.2018 у сумі 1150 грн 00 коп.;

- податкового повідомлення-рішення №0002235413 від 25.09.2018 у сумі 6705 грн 00 коп.

Доказів оскарження у адміністративному або судовому порядку вищевказаних податкових повідомлень-рішень суду надано не було.

Залишок несплаченої пені, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України складає 806 грн 54 коп.

Загальна сума податкового боргу відповідача з урахуванням переплати та часткової сплати становить 42162 грн 22 коп. (127381 грн 88 коп. (податкова декларація від 09.02.2018) - 57356 грн 20 коп. (переплата) - 3000 грн 00 коп. (платіжне доручення №89 від 14.03.2018) - 3250 грн 00 коп. (платіжне доручення №91 від 26.03.2018) - 1375 грн 00 коп. (платіжне доручення №93 від 30.03.2018) - 1000 грн. 00 коп. (платіжне доручення №9 від 26.06.2018) - 12900 грн 00 коп. (платіжне доручення №99 від 06.07.2018) - 15000 грн 00 коп. (платіжне доручення №100 від 31.07.2018) + 1150 грн 00 коп. (податкове повідомлення-рішення №0002225413 від 25.09.2018) + 6705 грн 00 коп. ( податкове повідомлення-рішення №0002235413 від 25.09.2018) + 806 грн 54 коп. (пеня)).

У зв'язку із несплатою відповідачем у визначений законом строк вказаної суми податкової заборгованості, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача. Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України було сформовано та направлено боржникові податкову вимогу від 17.09.2018 №15700-17, яка отримана відповідачем 20.09.2018, що підтверджується матеріалами справи.

Вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Положеннями п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом на адресу відповідача направлена податкова вимога №15700-17 від 17.09.2018.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.12.2018 відповідач припинив підприємницьку діяльність 22.11.2018.

Статтею 97 Податкового кодексу України визначено, що, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, зокрема, стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Згідно з п. 5 п.п 11.22 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Таким чином, у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою.

Пунктом 6 пп. 11.22 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Отже, після припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, платник податків залишається на обліку як фізична особа для можливості проведення взаєморозрахунків по платежам за податками та зборами.

У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 42162 грн 22 коп. та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 229, 242-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету податковий борг у сумі 42162 (сорок дві тисячі сто шістдесят дві) грн 22 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький