Рішення № 79966847, 19.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/159/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про зняття арешту та заборони на відчуження нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про зняття арешту та заборони на відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач під час проведення нотаріальних дій спрямованих на відчуження нерухомого майна дізнався про наявність арешту квартири, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Червоної Калини, 10/5, власником якої він являється. 17.01.2019 року звернувшись до відповідача з метою знаття арешту, отримав відповідь про те, що арешт на квартиру накладений згідно постанови серії АМ №465295, АМ №465294 від 16.01.2006 року відповідно до ч.5 ст.59 Закону України “Про виконавче провадження”, може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить зняти арешт та заборону на відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

У листі від 18.02.2019 за вих. №7172 представник відповідача зазначив, що за результатами пошуку в АСВП відсутні відомості щодо якого виконавчого провадження накладено арешт головним державним виконавцем Велимчаницею І.І. згідно постанови АМ №465295, АМ №465294 від 16.01.2006 року. Крім того, повідомлено, що реєстратором ОСОБА_3 перенесено “відомості про реєстрацію до 01.01.2013” обтяження №2791324 на №6082049 змінено підставу обтяження з постанови серія АМ №465295, АМ №465294 від 16.01.2006 року на постанову про закінчення виконавчого провадження №31102509 від 29.04.2013 року, а тому відповідно до ч.5 ст.59 Закону України “Про виконавче провадження”, арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Представник позивача та представник відповідача у заявах від 19.02.2019 просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути дану адміністративну справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення нотаріальних дій, спрямованих на відчуження нерухомого майна, а саме квартири, розташованої за адресою: м. Луцьк, вул. Червоної Калини, 10/5, позивач дізнався про те, що на квартиру, в якій проживає, накладено арешт.

Так, відповідно до відомостей Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №152352201 від 11.01.2019 року наявні відомості: вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава виникнення обтяження: постанова про закінчення виконавчого провадження, серія та номер: 31102509, виданий 29.04.2013, видавник: державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_4

З метою зняття накладеного арешту на майно та отримання інформації щодо обтяження, 11.01.2019 ОСОБА_2 звернувся з заявою до відповідача про зняття арешту і надання відомостей.

17.01.2019 листом №1834 відповідач надав відповідь, в якій повідомив, що арешт на квартиру накладений головним державним виконавцем Велимчаницею І.І. згідно постанови серії АМ №465295, АМ №465294 від 16.01.2006 року та відповідно до ч.5 ст.59 Закону України “Про виконавче провадження” може бути знятий за рішенням суду.

Позивач, вважаючи, що відсутні підстави для арешту квартири, розташованої за адресою: м. Луцьк, вул. Червоної Калини, 10/5, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України “Про виконавче провадження” визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (далі - Закон).

За приписами ст.1 Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 40 Закону в разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно ч.1 ст.59 Закону визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частиною 4 даної статті Закону визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наявного в матеріалах справи листа Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 18.02.2019 за вих. №7172 вбачається, що на даний час виконавчі провадження, в яких боржником являється позивач, у Другому відділі державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції відсутні, про підстави винесення постанови Другим відділом державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 29.04.2013 року про закінчення виконавчого провадження, невідомо.

Таким чином, за відсутності відкритого виконавчого провадження, існування арешту майна ОСОБА_2 є протиправним, що є підставою для зняття арешту.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги відсутність доказів існування виконавчого провадження відносно позивача, а також лист відповідача від 18.02.2019 за вих. №7172, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо зняття арешту з квартири ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Червоної Калини, 10/5, підстава виникнення обтяження: постанова про закінчення виконавчого провадження, серія та номер: 31102509, виданий 29.04.2013, видавник: державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_4

Керуючись статтями 241-246, 250, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про виконавче провадження”, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зняти арешт та заборону на відчуження квартири ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Червоної Калини, 10/5, підстава виникнення обтяження: постанова про закінчення виконавчого провадження, серія та номер: 31102509, виданий 29.04.2013, видавник: державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_4

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя Ю.Ю. Сорока