Ухвала суду № 79966707, 19.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 лютого 2019 року м. Київ № 640/2513/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом

Військової частини А0222

до

ГУ ДФС у м Києві

про

визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А0222 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем у позові не вірно зазначено, зокрема: ідентифікаційний код відповідача, повну поштову адресу, офіційну електронну адресу або адреси електронної пошти сторін.

Таким чином, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В той же час, позивач звернувся до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить із наступного.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі – Закон N 3674-VI).

Положеннями ст. 8 вказаного Закону визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Між тим, переконливих доказів того, що позивач перебуває в скрутному матеріальному становищі, що унеможливлює сплату судового збору матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначає, що на 2019 рік не були затверджені у кошторисі для військової частини асигнування на забезпечення сплати судового збору для подання позовних заяв, тому для того щоб начальник фінансової служби запитав необхідні кошти від забезпечувального фінансового органу потрібний певний, не визначений час.

На підтвердження вказаної обставини позивачем подано довідку від 12.02.2019 №511. У вказаній довідці зазначено, що станом на січень 2019 року у військовій частині А0222 асигнування на сплату судових витрат не передбачено.

В той же час, позивачем не надано жодних доказів відсутності коштів на сплату судового збору, а лише зазначено про необхідність певного часу для здійснення такої сплати.

Суд звертає увагу позивача на те, що сплата судового збору є обов’язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання позивача відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі – Закон N 3674-VI) судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв’язку.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлюється ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичної особою-підприємцем в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру. Таким чином судовий збір має бути сплачений у розмірі 3842, 00 грн. (1921,00 грн.* 2 немайнових вимог).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 842,00 грн. та надати суду докази такої сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 цієї ж статті).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу п’ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Васильченко