Ухвала суду № 79966622, 20.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/160/19

УХВАЛА

20 лютого 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Завальнюка І.В. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської міської ради Одеської області № 376-VII від 19.12.2018 "Про постійні комісії Чорноморської міської ради VII скликання та обрання їх голів".

Ухвалою судді від 25.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

01.02.2019 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач змінив прохальну частину позову, виклавши її в редакції "визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської міської ради Одеської області № 376-VII від 19.12.2018 "Про постійні комісії Чорноморської міської ради VII скликання та обрання їх голів".

Також 01.02.2019 до канцелярії суду надійшла заява про відвід головуючому судді Завальнюку І.В., в обґрунтування якої позивач зазначив, що змінюючи предмет позову, позивач виходив із того, що рішення Чорноморської міської ради Одеської області № 376-VII від 19.12.2018 "Про постійні комісії Чорноморської міської ради VII скликання та обрання їх голів" не є нормативно-правовим актом, а є актом індивідуальної дії. При цьому висловлення суддею в ухвалі суду від 14.01.2019 про залишення позову без руху думки про те, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом (з чим не погоджується позивач) до прийняття рішення по суті викликає сумнів у неупередженості судді при подальшому розгляді справи.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року зупинено провадження по справі №420/160/19 та відповідно до ст.31 КАС України передано до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 18 лютого 2019 року, заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Завальнюка І.В. по справі 420/160/19 передано судді Токміловій Л.М.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з ч.8 ст.40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

З огляду на зазначене, відповідно до ч.8 ст.40 КАС України, заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Завальнюка І.В. по справі №420/160/19 розглянуто в порядку письмового провадження.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1, що суддя Завальнюк І.В., ухвалою роз'яснив позивачу про необхідність уточнення прохальної частини адміністративного позову, аргументуючи тим, що рішення Чорноморської міської ради Одеської області №376-VII від 19.12.2018 року є нормативно-правовим актом, однак позивач вважає, що зазначене рішення є індивідуальним актом.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Завальнюка І.В. по справі 420/160/19 суд робить висновок, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За приписами ст.ст. 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", рішення від 24.02.1993, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Позивач в заяві про відвід вказує на те, що головуючий суддя Завальнюк І.В. по справі №420/160/19 порушує процесуальний порядок та ухвалою роз'яснив позивачу про необхідність уточнення прохальної частини адміністративного позову, аргументуючи тим, що рішення Чорноморської міської ради Одеської області №376-VII від 19.12.2018 року є нормативно-правовим актом, чим викликає обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Суддею Токміловою Л.М. не встановлено та матеріалами справи не підтверджено обставини, які б дійсно викликали сумніви у неупередженості головуючого судді Завальнюка І.В. при розгляді цієї адміністративної справи.

Таким чином, суд робить висновок, що посилання позивача на наявність сумніву у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді справи №420/160/19 по своїй суті є припущенням, а заява, яка містить припущення про існування відповідних обставин не підтверджених належними і допустимими доказами, не є підставою для відводу судді.

Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, незгода з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу головуючого судді Завальнюка І.В. по справі №420/160/19, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Завальнюка І.В. по справі №420/160/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не належить. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.М. Токмілова