Рішення № 79966471, 19.02.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/951/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого звернулась адвокат Дороган Інна Григорівна до Управління поліції охорони в Чернівецькій області Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2018 року ОСОБА_1 в інтересах якого звернулась адвокат Дороган Інна Григорівна (позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління поліції охорони в Чернівецькій області Національної поліції України (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Чернівецькій області Національної поліції України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби;

зобов'язати Управління поліції охорони в Чернівецькій області Національної поліції України провести виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що з 18.03.2007 року позивача було прийнято на службу в органах внутрішніх справ. 06.11.2015 року позивач був звільнений з органів внутрішніх справу у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" та проведенням реорганізаційних змін в структурі. З 07.11.2015 року позивач був прийнятий на службу до поліції.

03.05.2018 року позивача звільнено зі служби в поліції, станом на день звільнення стаж служби в поліції для надбавки за вислугу років та вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 12 років 07 місяців 24 дні. Невикористана частина відпустки за 2018 рік складає 18 діб.

В день звільнення позивача зі служби в органах Національної поліції йому було проведено виплату грошового забезпечення за травень 2018 року, компенсацію за невикористану відпустку, за виключенням виплати одноразової грошової допомоги, на яку він має право відповідно до чинного законодавства.

17.08.2018 року представник позивача звернувся до відповідача за виплатою одноразової грошової допомоги, однак в її виплаті було відмовлено у зв`язку з відсутністю у позивача права на отримання пенсії за вислугу років, по інвалідності або у разі втрати годувальника згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Проте, позивач не погоджується із такою відмовою, оскільки, на його думку, на підставі чинного законодавства, одноразова грошова допомога, яка виплачується працівнику у зв`язку зі звільненням зі служби в ОВС України, є соціальною пільгою (гарантією), наданою працівнику у зв`язку зі звільненням зі служби в ОВС, у тому числі з органів Національної поліції, а правовою підставою для виплати особі при звільненні з органів Національної поліції, одноразової грошової допомоги є наявність у неї вислуги років, передбаченої ч. 1 ст. 9 Закону №2262-ХХІ.

Представник позивача вважає, що оскільки у позивача при звільненні стаж служби в поліції складає 12 років 07 місяців 24 дні, відповідно наявні всі підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби, а бездіяльність відповідача щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні позивача є протиправною, незаконною, порушує його право на отримання передбачених законом виплат, у звя`зку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову в якому зазначив, що вислуга позивача складає понад 10 років, водночас на момент звільнення, позивач не досяг пенсійного віку. Особи рядового і молодшого начальницького складу в органах внутрішніх справ перебувають чоловіки до 45 річного віку, проте на момент звільнення, позивач не досяг вказаного віку. На думку відповідача, оскільки після звільнення позивач не набув права на отримання пенсії згідно із Законом №2262-ХІІ, він не має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.

На підставі викладеного відповідач вважає, що у вказаних правовідносинах він діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 13.11.2018 року.

Судове засідання призначене на 13.11.2018 року відкладено на 18.12.2018 року, у зв`язку з перебування головуючого судді у відпустці.

Судове засідання призначене на 18.12.2018 року відкладено на 17.01.2019 року, у зв`язку з перебування головуючого судді на лікарняному.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні.

В судовому засіданні призначеному на 17.01.2019 року, за клопотанням представників сторін, суд перейшов до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження без участі сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий 02.03.2001 року Новоселицьким РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 6-7).

Відповідно до відомостей з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 25.08.2015 року, позивач з 18.03.2007 року по 03.05.2018 року працював в органах внутрішніх справ (а.с. 20-21).

Наказом Відділу Державної служби охорони УМВС України в Чернівецькій області від 23.07.2007 року №122 о/с "По особовому складу" призначено молодшого сержанта міліції ОСОБА_1, міліціонером взводу по охороні об'єктів 1-ої роти батальйону міліції ВДСО при УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 12).

Наказом Відділу Державної служби охорони УМВС України в Чернівецькій області від 06.11.2015 року №127 о/с "По особовому складу", згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено, з 06.11.2015 року у запас Збройних сил за пунктом 64 "з" (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) старшину міліції ОСОБА_1, міліціонера-водія спеціального взводу груп затримання №2 роти міліції охорони ВДСО при УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 11).

Наказом Відділу Державної служби охорони УМВС України в Чернівецькій області від 07.11.2015 року №1 о/с "По особовому складу", відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" призначено тих, що прибули з Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Чернівецькій області, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07.11.2015 року ОСОБА_1, який мав спеціальне звання старшина міліції, поліцейським-водієм роти поліції охорони Управління поліції охорони в Чернівецькій області, присвоївши йому спеціальне звання старший сержант поліції (а.с. 13).

16.04.2018 року позивач звернувся до начальника Управління поліції охорони в Чернівецькій області з Рапортом про звільнення з Національної поліції України за власним бажанням, у зв`язку із наявністю поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків та подальшому проходженню служби в Національній поліції України, а саме у зв`язку із сімейними обставинами (а.с. 10).

Наказом Відділу Державної служби охорони УМВС України в Чернівецькій області від 02.05.2018 року №38о/с "По особовому складу", відповідно до Закону України "Про національну поліцію", звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0033684), поліцейського-водія взводу реагування №2 роти Управління поліції охорони в Чернівецькій області, 03.05.2018 року. Станом на день звільнення стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 12 років 07 місяців 24 дні. Невикористана частина відпустки за 2018 рік складає 12 діб (а.с. 19).

17.08.2018 року представник позивача звернувся до відповідача із прохання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, яка вираховується в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (а.с. 18).

В Управлінні поліції охорони в Чернівецькій області розглянуто звернення позивача від 17.08.2018 року та Листом від 21.08.2018 року №4аз/43/44/13/08-2018 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки після звільнення зі служби він не набув права на отримання пенсії згідно із Законом, правові підстави для отримання одноразової грошової допомоги при звільнені відсутні (а.с. 17).

Відповідно до Листа Управління поліції охорони в Чернівецькій області №80/43/44/7/01-2018 від 22.08.2018 року "Про надання інформації", грошове забезпечення ОСОБА_1 за березень 2018 року складає 7297,06 грн, за травень 2018 року складає 7219,52 грн (а.с. 9).

Вважаючи протиправною відмову Управління поліції охорони в Чернівецькій області Національної поліції України у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи необхідно керуватись нормами Конституції України, Закону України "Про Національну поліцію" від 20.07.2015 року №580-VIII (Закон №580-VIII), Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 pоку №2262-XII (Закон №2262-XII).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2262-XII особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Статтею 77 Закону Закон №580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Закон № 2262-ХІІ та Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (Постанова №393) дійсно передбачають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні працівників. Однак, право на отримання такої допомоги виникає за наявності певних умов.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Отже, однією з обов'язкових умов виплати одноразової грошової допомоги при звільненні є наявність права особи на пенсію на підставі Закону України № 2262-ХІІ.

При цьому, відповідно до абз. 9 п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону № 2262-ХІІ (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно до наказу Відділу Державної служби охорони УМВС України в Чернівецькій області від 02.05.2018 року №38о/с "По особовому складу", станом на день звільнення стаж служби позивача в поліції для виплати надбавки за вислугу років та вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складала 12 років 07 місяців 24 дні. Таким чином, на день звільнення з Управління поліції охорони в Чернівецькій області позивач не набув права на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При цьому законодавець визначив умови, за яких особам, які звільнені зі служби та не мають права на пенсію, виплачуються грошова допомога.

Так, за приписами ст. 9-1 Закону № 2262-ХІІ та п. 11 Постанови №393 щомісячна грошова допомога в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням протягом одного року після звільнення зі служби виплачується особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію.

У даному випадку позивача звільнено зі служби відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).

Отже, будучи звільненим зі служби та не маючи права на пенсію, позивач не має права на отримання щомісячної грошової допомоги в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням в порядку визначеного ст. 9-1 Закону № 2262-ХІІ та п. 11 Постанови №393.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних норм та письмових доказів, суд визнає, що оскільки позивач не набув права на отримання пенсії, а згідно рапорту на звільнення з органів Національної поліції України за власним бажанням, відповідачем відповідно прийнято наказ про звільнення позивача зі служби в поліції, за власним бажанням, а тому він немає права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.

Суд вважає, що відмова Управління поліції охорони в Чернівецькій області у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги є обґрунтованою та не суперечить вимогам чинного законодавства

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем доведено перед судом правомірність відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для визнання протиправною відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби, то суд не вбачає і підстав для зобов'язання Управління поліції охорони в Чернівецькій області Національної поліції України провести таку виплату.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову позивача відмовлено та враховуючи відсутність доказів понесених витрат відповідачем, у відповідності до статті 139 КАС України суд не вирішує питання про їх компенсацію за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах якого звернулась адвокат Дороган Інна Григорівна до Управління поліції охорони в Чернівецькій області Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

Представник позивача - адвокат Дороган Інна Григорівна (РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_2).

Відповідач - Управління поліції охорони в Чернівецькій області Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108976, вул. Кармелюка, 9, м. Чернівці, Чернівецька область, 58001).

Суддя В.О. Григораш