Рішення № 79966222, 19.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 лютого 2019 р. справа № 520/9196/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд.8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ38631015) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель та паливно-наливного устаткування ФОП ОСОБА_2, за адресами: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4, зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з чим зобов'язати ОСОБА_2 негайно припинити використання цих будівель та паливно-наливного устаткування з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками позапланової перевірки відповідача на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки встановлено, що експлуатація будівель та паливно-наливного устаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 здійснювалась з порушеннями, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що, на думку позивача, зумовлює наявність підстав для застосування заходів реагування.

Ухвалою суду від 24.10.2018 року відкрито провадження по справі, та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 19.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача - ОСОБА_3 (довіреність №010/720/155 вк від 12.02.2018), прибув у судове засідання, не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження та зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_4 (довіреність від 23.10.2016) прибув у судове засідання, заперечував проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві та доповнення до відзиву (а.с.52, 115-119), в якому зазначив, що повторною перевіркою відповідача контролюючим органом виявлено усунення порушень, встановлених в актах перевірки №212, 213, 214 від 13.08.2018 року, окрім одного, відсутність системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення. Вказане порушення, на думку відповідача, не є порушенням в розумінні положень законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу життя і здоров'ю громадян та не є підставою для зупинення діяльність підприємства та можуть бути усунуті в процесі діяльності АЗС.

Дослідивши документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 19.07.2018 року №75 "Про проведення планових перевірок об'єктів", посвідчень на перевірку на проведення перевірок від 06.08.2018 року №167, №168, №169 в період з 07.08.2018 року по 13.08.2018 року Балаклійським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведені планові перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на території та у будівляхФізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за адресами: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4.

За результатами перевірки складено акти №212, №213, №214 від 13.08.2018 року щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (а.с. 22-28, 29-35, 36-42).

В ході перевірки будівель та устаткування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

1) в будівлі за адресою: АДРЕСА_2

- підключення кондиціонера до електромережі проводиться за відсутності на лінії електроживлення індивідуального апарату електричного живлення (пункт 2.26, глава 2, розділ IV ППБУ);

- допускається використання тимчасових електричних мереж (пункти 1.8, 1.18, глава 1, розділ IV ППБУ);

- приміщення санітарного вузла операторської, яке використовується як комора для зберігання ЛЗР та ГР, не відділене від операторської та побутових приміщень протипожежною перешкодою (пункт 2.3, глава 2, розділ IІІ ППБУ);

- майданчик АЗС навколо паливо роздавальних колонок не забезпечений лотками, які перешкоджають розтіканню пального в разі його розливу (пункт 7.1, глава 7, розділ VІ, пункт 22, розділ ІІ ППБУ);

- по периметру в місцях прилягання території АЗС до зарослої травою та бур'янами пустоші та посадки відсутня захисна смуга, вільна від рослинності, завширшки 5 метрів (пункт 1.1 глава 1 розділ ІІІ, пункт 22 розділ ІІ ППБУ);

- пожежний щит не укомплектований набором ручного пожежного інвентарю згідно норм належності (пункт 3.11 глава 3 розділ V ППБУ);

- АЗС не обладнане установкою автоматичної пожежної сигналізації, сигнали про її спрацювання не виведені на пульт централізованого спостереження (пункт 1.2 глава 1 розділ V ППБУ);

- приміщення, яке використовується як комора для зберігання легкоспалахуючих та горючих рідин, не обладнане системою протипожежного захисту (пункт 1.2 глава 1 розділ V ППБУ);

- АЗС не забезпечене набором інструменту з металу, що не утворює іскор для відкривання і закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах (пункт 10.11 глава 1 розділ VІ ППБУ);

- біля резервуарного парку рідкого палива контур заземлення, до якого під'єднується автоцистерна, що зливає пальне, повністю вкритий шаром фарби (пункт 10.8 глава 10 розділ VІ ППБУ);

- відсутні акти випробування ізоляції на опір електропроводки електричному струму на АГЗП-10 (пункт 1.20 глава 1 розділ ІV ППБУ);

- об'єкт не забезпечений нормативною кількістю стаціонарних вогнегасників (пункт 3.6 глава 3 розділ V ППБУ);

- на АЗС не впроваджено автоматизовану систему раннього виявлення ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (ст.53 Кодексу цивільного захисту України);

2) в будівлі за адресою: Харківська область, м.Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, буд.1

- приміщення, яке використовується як комора для зберігання ЛЗР та ГР, не відділене від операторської та побутових приміщень протипожежною перешкодою з нормативним ступенем вогнестійкості (пункт 2.3, глава 2, розділ IІІ ППБУ);

- приміщення, де встановлений електричний водонагрівальний прилад, не відділені від решти приміщень глухою протипожежною перегородкою (пункт 2.3, глава 2, розділ IІІ ППБУ);

- з боку автодороги для захисту вибухонебезпечної зони швидкісної ПРК дизельного пального не встановлено пристрій блискавкозахисту (пункт 2.37, глава 2, розділ IV ППБУ);

- на перепаді висоти підлоги на шляху евакуації з робочого місця оператора влаштовано перепад висоти підлоги понад 5 см (пункт 2.23, глава 2, розділ IІІ ППБУ);

- по периметру в місцях прилягання території АЗС до зарослої травою та бур'янами пустоші та посадки відсутня захисна смуга, вільна від рослинності, завширшки 5 метрів (пункт 1.1 глава 1 розділ ІІІ, пункт 22 розділ ІІ ППБУ);

- пожежні щити не укомплектовані нормативною кількістю ручного пожежного інвентарю (пункт 3.11 глава 3 розділ V ППБУ);

- система протипожежного захисту в будівлі операторської демонтована (пункт 1.2 глава 1 розділ V ППБУ);

- приміщення, яке використовується як комора для зберігання легкоспалахуючих та горючих рідин, не обладнане системою протипожежного захисту (пункт 1.2 глава 1 розділ V ППБУ);

- АЗС не забезпечене набором інструменту з металу, що не утворює іскор для відкривання і закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах (пункт 10.11 глава 1 розділ VІ ППБУ);

- допускається використання тимчасових електричних мереж у службовому кабінеті (пункти 1.8, 1.18, глава 1, розділ IV ППБУ);

- електричний конвектор системи опалення в службовому кабінеті не закріплений на будівельних конструкціях на безпечній відстані від меблів, виконаних з горючих матеріалів (пункт 1.1 глава 1 розділ ІV ППБУ);

- відсутні акти випробування ізоляції на опір електропроводки електричному струму на АГЗП-10 (пункт 1.20 глава 1 розділ ІV ППБУ);

- АЗС не забезпечена нормативною кількістю стаціонарних вогнегасників (пункт 3.6 глава 3 розділ V ППБУ);

- на АЗС не впроваджено автоматизовану систему раннього виявлення ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (ст.53 Кодексу цивільного захисту України);

3) в будівлі за адресою: Харківська область, м.Балаклія, вул.Центральна, буд.36-А

- допускається використання тимчасових електричних мереж в операторській (пункти 1.8, 1.18, глава 1, розділ IV ППБУ);

- приміщення пункту обслуговування автомобілів, яке використовується як комора, не відділене від операторської та побутових приміщень протипожежною перешкодою (пункт 2.3, глава 2, розділ IІІ ППБУ);

- приміщення, де встановлений електричний водонагрівальний прилад, не відділені від решти приміщень глухою протипожежною перегородкою (пункт 2.3, глава 2, розділ IІІ ППБУ);

- приміщення, де встановлений електричний опалювальний котел, не відділене від решти приміщень глухою протипожежною перегородкою (пункт 10.1 глава 10 розділ VІ ППБУ);

- майданчик АЗС навколо паливо роздавальних колонок не забезпечений лотками, які перешкоджають розтіканню пального в разі його розливу (пункт 7.1 глава 7 розділ VІ, пункт 22 розділ ІІ ППБУ);

- на отворах для вимірів пального на резервуарах відсутні кільця з металу (з внутрішнього боку), які унеможливлюють іскроутворення (пункт 9.2 глава 9 розділ VІ ППБУ);

- по периметру в місцях прилягання території АЗС до зарослої травою та бур'янами пустоші та посадки відсутня захисна смуга, вільна від рослинності, завширшки 5 метрів (пункт 1.1 глава 1 розділ ІІІ, пункт 22 розділ ІІ ППБУ);

- установка автоматичної пожежної сигналізації на АЗС демонтована (пункт 1.2 глава 1 розділ V ППБУ);

- приміщення пункту технічного обслуговування, яке використовується як комора для зберігання легкозаймистих та горючих рідин, не обладнане системою протипожежного захисту (пункт 1.2 глава 1 розділ V ППБУ);

- АЗС не забезпечене набором інструменту з металу, що не утворює іскор для відкривання і закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах (пункт 10.11 глава 1 розділ VІ ППБУ);

- в побутовому приміщенні для підключення холодильника використовується тимчасова електрична проводка (пункт 1.8, 1.18 глава 1 розділ ІV ППБУ);

- в коридорі будівлі операторської світильник підвищений на струмопровідній електропроводці (пункт 1.18 глава 1 розділ ІV ППБУ);

- в приміщенні оператора-касира проводиться зберігання згораємих матеріалів та предметів безпосередньо під електророзподільними щитами та на них (пункт 1.18 глава 1 розділ ІV ППБУ);

- під'їзди до місця забору води з пожежних резервуарів заросли кущами (пункт 2.1 глава 2 розділ V ППБУ);

- відсутні акти випробування ізоляції на опір електропроводки електричному струму на АГЗП-10 (пункт 1.20 глава 1 розділ ІV ППБУ);

- АЗС не забезпечена нормативною кількістю стаціонарних вогнегасників (пункт 3.6 глава 3 розділ V ППБУ);

- на АЗС не впроваджено автоматизовану систему раннього виявлення ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (ст.53 Кодексу цивільного захисту України).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону №877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Щодо порушень, які були встановлені позивачем при перевірці об'єктів відповідача та викладені в актах перевірки №№213, 214, 215 висновки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 14.02.2019 року позивачем на прохання відповідача проведено позапланові перевірки з питань усунення порушень виявлених при проведенні перевірок від 13.08.2018 року, про що складено акти №30, 31, 32 від 14.02.2019 (а.с.120-133, 134-148, 149-162).

Повторною перевіркою встановлено, що на даний час залишилось не усунутим лише одне порушення на трьох АЗС, а саме: на об'єктах відсутня система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (стаття 53 Кодексу цивільного захисту України) та по АЗС по вул. Цемзаводське шоссе, 1 в м.Балаклія Харківської області не встановлено пристрій блискавкозахисту.

Щодо встановлення пристрою блискавкозахисту, відповідач в додатковому письмовому відзиві від 19.02.2019 пояснив, що ним подано заявку до проектної організації, що має належну ліцензію, з метою проведення обстеження щодо необхідності встановлення та визначення параметрів. На даний час встановлення пристрою блисковкозахисту ускладнено з причини складності проведення землеробних робіт по встановленню контуру заземлення та неможливості досягнення необхідних параметрів ґрунту для надійного робочого заземлення.

Відносно впровадження автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України (КЦЗ України), на об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

За ч.3 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України, на об'єктах з масовим перебуванням людей створюються та функціонують об'єктові системи оповіщення.

Згідно з ч. 4 ст. 53 КЦЗ України, вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Отже, законодавець за ч.ч. 1, 4 ст. 53 КЦЗ України визначив два критерії для виникнення у суб'єктів господарювання обов'язку щодо встановлення автоматизованих систем раннього сповіщення про надзвичайні ситуації:

Автоматизовані системи встановлюються на об'єктах підвищеної небезпеки;

Вимоги до автоматизованих систем, їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування, повинні визначатися правилами, затвердженими МНС України чи ДСНС.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

За ч. 4 ст. 9 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", на основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про екологічну експертизу", перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, об'єктами підвищеної небезпеки є також і об'єкти, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Щодо правил, що встановлюють вимоги до автоматизованих систем, їх було затверджено наказом МНС України "Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення" №288 від 15.05.2006 р.

Вказаним наказом МНС України затверджено також перелік об'єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій. До 03.08.2011 р. у цьому переліку було зазначено також АЗС та автомобільні газозаправні станції. Проте з 03.08.2011 АЗС та автомобільні газозаправні станції з переліку було виключено.

Таким чином, відсутність системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення не є порушенням, в розумінні зазначених нормативних актів, які створюють реальну загрозу життю і здоров'ю громадян та не є підставою для зупинення діяльності підприємства.

Суд вважає, що вказані порушення можуть бути усунуті в процесі діяльності АЗС без повного зупинення експлуатації будівлі та технологічного обладнання.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав" проти України" суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

Європейський Суд з прав людини у справі Rееs v. United Kingdom у рішенні від 17.10.1986 зазначив, що з'ясовуючи, чи існує позитивне зобов'язання держави стосовно людини, "належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини; пошук цього балансу - мета всієї Конвенції".

У рішенні від 25.01.2012 № З-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

За таких обставин, аналізуючи вищезазначені норми законодавства, суд доходить висновку, що заходи реагування у вигляді повного зупинення використання будівель та паливно-наливного устаткування шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Суд зазначає, порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Законом №877 не визначені, отже віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд доходить висновку, що Фізичнорю особою-підприємцем ОСОБА_2 виконано вимоги щодо фактичного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, надаючи правову оцінку доводам позивача в обґрунтування позовних вимог, суд доходить висновку про відсутність підстав для зупинення роботи будівель та наливно-паливного устаткування відповідача.

Згідно положень ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає за необхідне прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко